У селі Лип’янка на Шполянщині колишній кримчанин Асан Саліджанов вирощує інжир. Спочатку перевіряв, чи «приживуться» саджанці у центральних широтах, а зараз має інжирний сад.
Перше дерево інжиру на подвір’ї Асана Саліджанова з’явилося три року тому. Так, розповідає, хотів створити домашній затишок, як це було в Криму, де жив до окупації: «Тут, на новому місці в Черкаській області, якось створюємо собі умови, схожі до домашніх. Тож вирішили спробувати посадити інжир та гранат, тому що тут схожий клімат, температура повітря в принципі достатньо висока».
Було два роки спроб і помилок, потім – перші плоди.
«Спочатку садив,– хотів від вітру захистити, але в той же час не врахував, що сонця не вистачає. Пів дня дерево під сонцем, а пів дня в тіні, і через це плоди не дозрівали. Зараз нові саджанці вже висаджуємо на сонячній стороні», – розповів Асан.
А ще, розповів садівник, – інжир «любить» воду, тому треба стежити, щоб не пересушити ґрунт: «Просто водою поливаю, але з часом думаю трохи удобрювати, тому що земля виснажується, а рослині потрібно щось вживати, якісь мікроелементи: азот, фосфор, калій. Все що потрібно рослині».
Також слід правильно доглядати за рослиною взимку, розповів садівник: «На зиму треба рослину укрити, тому що вона виростає вдвічі вищою за мене на зріст. Її потрібно правильно саджати. Саджати під нахилом, щоб на зиму пригинати. Знімати укриття потрібно коли буде спека, щоб минула загроза заморозків. Не потрібно поспішати робити це ранньої весни».
Вирощує чоловік жовтий інжир – це його улюблений. Сорт чоловіку подобається і за смаком, і у вирощуванні. Синій сорт також ріс, він смачний і може бути на продаж. Дозріває раніше трохи. Але, за словами Асана, для нього це не бізнес, бо саджав для себе і для душі.
На перспективу Асан Саліджанов уже будує теплиці, та поки інжир у них ще не саджав. Однак розповів, що, можливо, одне дерево посадить «на пробу». Якщо з ним все буде добре, то буде розвивати цей напрям.
Тетяна Зозуля
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису