На «Азоті» – проблема з кадрами

Українські промислові гіганти зіткнулися з проблемою кадрового голоду. Популярність гуманітарних професій і низька якість технічної освіти в Україні призвели до того, що більшість виробничих підприємств не можуть знайти кваліфікованих технічних фахівців на роботу в регіонах. Бізнес сам розпочав контролювати якість підготовки фахівців. Навчальні заклади отримують від заводу так званий «паспорт професії» – дуже конкретний документ, що чітко прописує необхідні знання, навички та компетенції, якими має володіти випускник для роботи на підприємстві.

– На жаль, сьогодні технічні спеціальності непопулярні серед молоді, – констатував у інтерв’ю журналістам голова правління черкаського «Азоту» Віталій Скляров. – У закладах вищої освіти – величезний недобір студентів, навіть на бюджеті. Більш того, випускники, які вже отримали технічну освіту, вкрай рідко працюють за фахом. Як і багато інших виробничих підприємств України, черкаський «Азот» гостро відчуває дефіцит молодих кваліфікованих фахівців... Третина всього персоналу на підприємстві – пенсіонери.

На думку керівника «Азоту», нині молодь «хоче мати все і відразу», тоді як щоб стати висококласним фахівцем на виробництві, потрібно, по-перше, мати хорошу технічну освіту, а по-друге, роками підвищувати кваліфікацію, працюючи на підприємстві. Крім того, як вважає Віталій Скляров, викладачі технічних дисциплін у закладах освіти, починаючи від школи і закінчуючи вишем, недостатньо професійні й мотивовані, а підручники – не найкращі. Загалом, на переконання виробничника, система освіти в Україні відстає від реальних потреб ринку.

– На «Азоті» заробітна плата завжди була однією з найвищих у місті, але це ніяким чином не розв’язує кадрової проблеми, – зазначив Віталій Скляров. – Тому ми шукаємо інші шляхи... Ми давно змирилися з необхідністю самостійно навчати робітників технічних професій для себе. Ми розуміємо: якщо підприємство саме не зробить цю роботу, воно зіткнеться з кадровим голодом.

Крім того, за словами керівника підприємства, «Азот» вживає заходів для популяризації інженерно-технічних спеціальностей, проводячи екскурсії для школярів, працюючи із абітурієнтами й студентами профільних навчальних закладів, беручи участь у «ярмарках професій» тощо.

Відповідаючи на запитання, що мала б зробити для відновлення високого рівня технічної освіти держава, Віталій Скляров зазначив, що найпершим заходом має стати переведення навчання та технічних факультетах винятково на бюджетну основу, щоб мотивувати молодь. Крім того, з огляду на те, що державна освітня машина занадто інертна, щоб встигати за потребами ринку, – навчання фахівців має відбуватися в тісній взаємодії з бізнесом. Ідеться не лише про фінансову підтримку бізнесом підготовки необхідних виробництву фахівців, а й про створення спеціальних документів (так званий «паспорт професії»), у яких бізнес чітко прописує необхідні знання, навички та компетенції, що їми повинен володіти випускник для роботи на підприємстві.

– Якщо не вжити своєчасних заходів зі збільшення рівня мотивації молоді, яка все-таки вирішила пов'язати своє життя з великою хімією, це призведе до системних проблем в галузі, – вважає Віталій Скляров. – На сьогодні у разі звільнення висококваліфікованих фахівців-пенсіонерів, дійсно, дуже важко швидко підібрати їм гідну заміну.