Морський щоденник черкащанина Фелікса Хмельковського, колишнього офіцера Тихоокеанського флоту, який у 2013 році помер у США, побачив світ у черкаському видавництві Олександра Третякова.
Автор «Дневника лейтенанта» – син відомого черкаського, а з середини 1990-х років – американського журналіста і громадського активіста Льва Хмельковського. І батько, і син відомі як активні
діячі української діаспори у США, активні учасники видавницької діяльності та життя православної громади Америки.
Фелікс Хмельковський, за першим фахом – морський офіцер, а за другим – теолог, мав неабиякий дар слова. Олександр Третяков розповів кореспондентові «Прочерку» про дивовижну волю цієї людини, яка знайшла у собі сили мужньо сприйняти завершення життя. В останні місяці Фелікс Львович, знаючи про наближення смерті від невиліковної форми раку, продовжував жити і працювати, освоювати магістерську програму з богослов’я, зберігав душевний спокій і залишався добрим співрозмовником.
– Фелікс любив фотографувати захід сонця в різних країнах. Я б сказав, що він не помер, він пішов за сонцем... – образно зазначив Олександр Третяков.
За словами доктора філології, професора ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Володимира Поліщука, «Дневник лейтенанта» має не лише цінний інформативний вимір (бо дозволяє краще зрозуміти суспільне життя часів горбачовської «перебудови»). Це – цікавий художній текст.
– Щоденник написано в часи, коли Феліксу було 23-24 роки. Так писати в цьому віці може лише талановита і самобутня особистість, – переконаний професор.
На презентацію книжки, яка відбулася в понеділок у «Новій Добі», прийшли численні черкаські друзі родини Хмельковських: журналісти Ганна Шквар, Василь Трохименко, друг дитинства Фелікса, капітан ІІІ рангу Олександр Калько (який, до речі, взяв активну участь у підготовці тексту щоденників до друку), військові моряки, знайомі. Через скайп у заході взяв і Лев Хмельковський.
– Щоденник – це дуже щирий документ, – зазначив Лев Костянтинович. – Щоденники пишуть передусім для себе. Я навіть сумнівався, чи маю я право публікувати щоденник Фелікса. Але, врешті, я не виявив там якихось особливо інтимних місць. Цей твір передусім передає настрій людей того періоду, епохи останніх років комуністичної влади. Це – книга навіть не про Фелікса, а про тодішнє життя. Його треба знати, щоб не дати повторитися помилкам і негараздам, які були властиві радянському часові.
реклама
