У Черкаському зоопарку у 2017 році відкрилася оновлена й сучасна експозиція після чого кількість відвідувачів зоопарку зросла вдвічі. Над її створенням працювала команда українських архітекторів з бюро Project 7: вони врахували іноземний досвід та особливості тварин, щоб чи не вперше в Україні реалізувати принцип «зануреної експозиції».
Журналісти видання «Хмарочос» поспілкувалися зі співавтором цього проєкту Сергієм Русановим про особливості розробки простору для тварин.
Сергій Русанов
Сергій заснував компанію Project 7 в 2015 році. «Я назвав її так, тому що це фактично сьоме місце моєї роботи», – розповідає він. Сьогодні у портфоліо студії – робота над Театром на Подолі, територією кондитерської фабрики Roshen у Києві у якості генеральних проектувальників та вже дві нові експозиції – «Вовки і ведмеді» та «Зубри і олені» – у Черкаському зоопарку.
«Коли я започаткував Project 7, ми орендували офіс у мого товариша. Він співпрацював з зоопарками і ми йому періодично допомагали. А тому заглибилися у цю тему: відвідували їх, вивчали облаштування, навіть розробили проєкт для Рівненького зоопарку. Він, на жаль, не був реалізований», – розповідає Сергій.
Нерозкритий потенціал Черкас
Згодом Русанов повернувся до цієї теми у співпраці з корпорацією Roshen. Команда Project 7 у той час супроводжувала Театр на Подолі у якості керуючої компаній. «Поки ми працювали з театром, я, певно, так багато розповідав про проблематику українських зоопарків, що десь за рік мені сказали: давай вже щось зробимо, – розповідає він. – Roshen було цікаво взяти участь у цьому проєкті у рамках їхньої соціальної програми».
За словами архітектора, Черкаський зоопарк обрали з кількох причин. Він мав потенціал для розвитку, але був дуже обмежений у бюджеті. Ще одним аргументом став ентузіазм директора зоопарку Євгенія Вана. «Він вже мав певні напрацювання, вів детальну статистику і намагався розвивати зоопарк, навіть маючи бюджет всього у п’ять мільйонів гривень на рік», – розповідає Сергій.
Перед початком роботи над новою експозицією Русанов та директор зоопарку проаналізували, як працюють нові зони для вовків та ведмедів у світі. Зокрема, конкурсні проекти для Дрезденського зоопарку та реалізовану експозицію в комплексі Шенбрунн у Відні. За словами Сергія, у європейських зоопарках з ними з радістю ділилися досвідом. «З нами багато спілкувалися технологи, спеціалісти з тварин. І це фантастично, адже як багато ти б не прочитав, є моменти, які даються тільки з досвідом. Наприклад, що ведмеді знімають гідроізоляцію басейну або можуть почути водовідведення на глибині понад метр і розкопати його», – сміється він.
Занурення в експозицію
Важливим європейський досвід став для проєктування занурених експозицій. «Мене вразило, що через різні видові точки можна розкрити кілька життєвих сценаріїв тварини в одній експозиції», – розповідає Сергій. У випадку з вовками та ведмедями занурення забезпечується системою пандусів, які заглиблюються всередину експозиції. Внизу можна побачити, як ведмеді та видри купаються в озері, а зверху – опинитися на одному рівні зі штучним пагорбом для вовків.
Крім того, у нових експозиціях зоопарку намагалися об’єднати кілька видів, щоб показати одразу цілісну екосистему, а не окремих тварин. Одна зона об’єднує оленів та зубрів, інша – вовків, ведмедів та видр. З останнім, щоправда, не склалося: в Україні не виявилося одночасно маленьких вовченят та ведмежат, а об’єднувати тих, що росли окремо було надто ризиковано.
Project 7 займається не лише проєктуванням, але й будівництвом. Зокрема, реалізацією експозиції «Вовки та ведмеді». «Такий підхід дозволяє точніше реалізувати проєкт. У процесі будівництва архітектори навчаються та краще розуміють, що можливо реалізувати, а що – ні. Поки що ми беремося лише за невеликі об’єкти, але це буде одним з подальших векторів розвитку Project 7», – говорить засновник студії.
Роботи у цій частині зоопарку передбачали не лише створення нової експозиції, але й розширення медичного блоку, куди додали лабораторію, кормову кухню та місця для перетримки тварин. Крім того, були збудовані нові закриті від відвідувачів вольєри для тварин похилого віку, які продовжують жити у зоопарку.
Другим проєктом у межах зоопарку стала експозиція копитних – оленів та зубрів. Принцип «занурення для відвідувачів» забезпечили за допомогою системи містків, піднятих над зоною для тварин. Вони мають ще одну функцію – непомітно розділяють вольєр на кілька окремих ділянок. «Це потрібно для безпеки: у період гону самці стають дуже агресивними, і їх потрібно фізично розділяти», – пояснює Русанов.
На території цієї експозиції архітектори намагалися максимально зберегти природне озеленення, в тому числі хвойні дерева. А тому довелося ретельно підійти до проведення комунікацій та зведення містків. «Ми розробили спеціальні трикутні основи, які можна було повертати залежно від розташування коріння, і кожну обговорювали індивідуально», – розповідає Сергій. Ще однією особливістю цієї експозиції став ставок. Очищення води у ньому відбувається завдяки біоплато: воду фільтрують спеціально підібрані рослини, зокрема, очерет.
Успіх у числах
Вартість експозиції «Вовки та ведмеді» склала 26 мільйонів гривень, а зони для копитних – 53 мільйони. Під час роботи над проєктом для студії та замовника було важливо не лише створити новий простір, але й переконатися, що він стимулює розвиток зоопарку. Для цього проаналізували статистику: до початку робіт зоопарк відвідували 80 тисяч людей на рік і проводили тут близько години.
За рік після відкриття експозиції «Вовки і ведмеді» Черкаський зоопарк відвідало 174 тисячі людей, а час, який вони проводять тут, у середньому зріс на пів години. «Щоб збільшити час відвідування, потрібно збільшити шлях, який проходять гості, – розповідає архітектор. – Для цього ми заглиблюємося в експозиції та створюємо кілька точок огляду». Після повної реалізації генплану середню тривалість відвідування планують збільшити до чотирьох годин та вийти на показник 250 тисяч людей на рік – це максимум, який комфортно може вмістити територія.
«Нові експозиції справили ще один позитивний ефект на зоопарк», – запевняє Сергій: все менше відвідувачів залишають сміття та перекидають тваринам їжу. «У нас була велика дискусія стосовно того, чи потрібно робити вищими паркани, щоб у вольєри нічого не кидали, – каже Сергій. – Але ж у Європі все працює і без цього. Нам здається, що середовище формує поведінку людей. І тому одна з місій архітектора – зробити його кращим».
Наступним етапом роботи над зоопарком стане оновлення вхідної групи. «Цей проєкт розроблявся разом з Харківською школою архітектури. Студенти повинні були вирішити питання вхідної групи, але ми отримали значно глобальніші результати, які передбачають зміну у ставленні до зоопарку і його роботи», – каже Русанов. Проєкт передбачає створення амфітеатру, кафе та входу у вигляді своєрідної нори.
Ще одне актуальне завдання – це створення генерального плану території зоопарку. Над цим у Project 7 також працюють у партнерстві з Харківською школою архітектури.
«У Roshen бачать успішність цього проєкту і вже готові реконструювати весь зоопарк, – розповідає Сергій. – З точки зору генплану важливо підвищити відвідуваність, додати заклади харчування, розмістити дитячі майданчики. І водночас зберегти певну приватність для тварин».
Вероніка Луцька, фото Івана Авдєєнка, Андрія Авдєєнка, "Хмарочос".
реклама
