А напишу-таки. Отже, 30 грудня вже минулого року поїхали ми з донькою зустрічати Новий рік до тата. Поїзд до Харкова з Черкас скасували, зручних рейсів зі Сміли чи Києва для подорожі з дитиною не було (себто їхало усе десь глибокої ночі), тому вирішили їхати маршруткою. Спитала я в гугла, як доїхати, у пішій доступності було відправлення маршруток “Еліт-Експрес” Черкаси-Харків від МакДональдсу. Чому не з автостанції? Я про це подумала. Але з малою дитиною і речами туди близько, то чом би й ні. Забронювала два місця, шоб не заважати з дитиною сусідам, і раденько прийшла в призначений час до маршрутки. Дитина дворічна, я точно знала, що на кожній зупинці будемо виходити, а тому вирішила, що всі речі покладу до багажного відділення, бо за нашої відсутності міг би прихопити хтось із пасажирів нашу сумку. Подавала багаж водієві зі словами: “Поставте в кінець, будь ласка, нам до кінцевої”. Він і поклав. В кінець. До кінцевої.
Маршрутка постійно ламалася. Постійно зупинялися її лагодити. Мороз надворі. Пічка не працює, сидять пасажири з відчиненими автоматично дверима, поки водій шось лагодить, потім півгодини нагрівають ту маршрутку теплом свого дихання, а тут – хоп, знову поломка, зупинка, автоматично відчинені двері. І ми такі з дитиною, зато на двох місцях, як королівни. Зупинки не на цивілізованих заправках, а десь посеред рибного ринку, куди через всю ту рибу і калюжі треба плентатися на базарний туалет.
І от – Полтава. Поки ми з дитиною гріємось, бігаючи неподалік, водій вкотре лагодить маршрутку, до нього приходить мужик. Каже: “Мені передавали посилку до Полтави”. Водій: “Ні, в мене було дві посилки до Полтави, я їх уже віддав”. Мужик: “Та ні, мені прислали СМС із номером Вашої маршрутки”. Водій: “А шо ж у тій передачі?”. Мужик: “Сумка темносиня”. Водій: “Темносиніх нема, є тіки чорні”. Мужик: “Ну давайте чорну?”. Водій: “Вам яку – середню чи велику?”. Мужик: “Та давайте середню”, Водій: “З Вас 50 грн.”. І всьо. Мужик пішов із нашою сумкою Я цього всього не чула. Це вже таке пояснення водій давав поліції, коли ми зрозуміли, шо приїхали без багажу. З собою в салон я брала тільки воду, гроші і піченьку., бо це легко нести, коли несеш дитину. Документи, подарунки під ялинку дитині та нам з чоловіком, предмети гігієни, одяг всіх нас трьох, цифрова техніка і зарядні пристрої – все було продано за 50 грн. нашим водієм у Полтаві.
Ми звернулись до диспетчера. Вона мені сказала: “Дєвушка, прі чом здєсь я?”. Позвонили директору цього водія. Він послав на “х”. У поліції з’ясувалось: у “Еліт-Експрес” водій не працює. Маршрутка не його. І не підприємства “Еліт-Експрес”. “Подавайте в суд, я вам буду по 100 грн в місяць виплачувать до конца жизні, бо я офіціально безработний і імущества в мене ніякого нема”, – сказав водій. Після довгих переговорів “директор” водія Вадім пообіцяв, що під його відповідальність водій нам відшкодує збитки до Різдва. На Різдво водій нам потелефонував. Сказав, що там більше не працює, і шо взагалі директор пояснив йому, що це ми шахраї і розвели його як лоха. Це замість” Дякуємо, що скористались нашими авіалініями”. Мені було б, мабуть, легше, якби в мене перепросили. Відшкодували принаймні гроші за проїзд на двох місцях.
31 грудня, коли всі люди прикрашають ялинку і стругають олів’є, ми в незнайомому місті скуповували білизну-зубні пасти-шампуні-одяг. Ми їхали не на один тиждень, тому взяли з собою з дому практично все. Я знаю, що речі крадуть і на автостанціях, і в аеропортах, і взагалі з квартир. Ми не одні втрапили в халепу. Чоловік посміявся: “Добре, що вкрали речі, а не вас”, та й усе. Давно хотіла обновити гардероб))) Але я хочу жити в безпечному місті. Щоб з мого міста не виїжджали нелегальні несправні маршрутки без даних про перевізника з неадекватними безробітними водіями. Я свою ціну за ту поїздку сплатила, шо могла полетіти чартером. Хочу, щоб і той нахаба, який незаконно возить безкарно людей із центру міста, сплатив свою ціну. Податки, бажано, а не хабар. Тому звертатимусь в усі інстанції. Не особливо вірю в справедливість, але зроблю хоч щось, аби жити в безпечному місті. На фото водій. Раптом він буде влаштовуватись до вас на роботу, то будьте пильними. Обкраде пасажирів, як мене, матимете тоді клопіт)
Юлія Фомічова, журналіст
*допис з "Фейсбуку"
реклама
Коментарі
Які ж тоді у тебе претензії, вилупку з липовим фейсбуком, коли я тобі на українській мові пишу.
Питання ж ЗАВЖДИ у мові??? Чи може і у змісті – недоумку??? Тебе тішить, що я з тобою, недалеким, спілкуюсь на державній мові????
Судячи з твоєї лексики і тону спілкування, то ти справді "далекий".
Випий заспокійливого.
Только надо добавить-кто крышует этот теневой рынок?
с тех пор как я купила тостер
рецепт спокойной жизни прост
бокал вина кусочек сыра
и тост
так у нас же 45 процентів лівої економіки в країні, що ж тут дивного- недавно це повідомили і забули.....
Что куришь? Часто у тебя такое?
Стрічка RSS коментарів цього запису