Як і обіцяв, поділюсь враженнями про нараду по реформуванню, чи то по планах реформування медицини на Черкащині. Перше враження, що повернувся в історію. Кількість екс-начальників обласного управління і екс-заступників, напевне, максимально можлива. Із усіх керівників за останніх 25 років не хватає лише Кувіти. Досвід представлено максимально. Ну а далі про мої висновки, бо позитивним було те, що дискусія дозволялась і, сподіваюсь, сприймалась.
Перше: заходи які озвучувались як план дій абсолютно не узгоджувались із планами адміністративно-територіальної реформи. Тому навіть як середньостроковий план навряд чи довго протримається.
Друге: неможливо допускати шарахання із сторони в сторону. Спочатку під одну реформу в районах створили центри сімейних лікарів, самостійні юридичні особи, а тепер як варіант руху пропонується приєднання цих центрів назад до поліклінік в районах. Ніщо так не дискредитує реформи, як зруйновані попередні на пів дорозі. Навпаки, як свідчить досвід Черкас, відокремлення поліклінік від стаціонарів лікарень дає новий поштовх амбулаторно-поліклінічній службі, яка має власний кошторис, власні капітальні видатки, власне господарювання із іншими суб’єктами ринку. Цим досвідом можливо скористатись.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Систему охорони здоров'я аналізуватимуть на Черкащині
Третє: цим досвідом необхідно скористатись, коли планується створення через назавантаженість відділень в ЦРЛ міжрегіональних спеціалізованих відділень на базі однієї із трьох-чотирьох районних лікарень. Відокремленні самостійні поліклініки на рівні району дозволять зберегти амбулаторно -поліклінічну допомогу для населення повноцінною, з вузькими спеціалістами, чого не має в центрах сімейної медицини. Отут то лікарні, стаціонари і повинні проявити себе як автономні медичні заклади,здатні варіювати штатами і видами медичної допомоги відповідно до потреби. І продавати свої медичні послуги громадам за бюджетні кошти за угодами.
Четверте: створення мережі перинатальних центрів другого і третього рівнів просто вимагає нової концепції акушерсько-гінекологічної допомоги. Для мене є незрозумілою структура, коли в обласному центрі в обласній лікарні відкриють перинатальний центр третинного рівня, збережуть відділення екстра генітальної патології, через 10 км міський пологовий будинок як перинатальний центр другого рівня, ще через 10км центр другого рівня в Червоній Слободі.
П’яте: не визначена ані одним словом перспектива стоматологічної служби.
Шосте: пора припинити спекуляції із рівнем забезпечення ліжками на 10 тисяч населення . Або автономність закладів і ліжка по потребі, вірніше по попиту. Або новий норматив. Рівний, бо для обласних закладів це 80 на 10 тис населення,а для міських і районних -50. Деякі райони уже мають і 45.Звідси і незрозумілі нормативи по рівню госпіталізації - середній рівень по області на 100 мешканців 24, а по містах і районах 18 на 100 мешканців. Це означає що десь є рівень і 30.
Сьоме: чітке розмежування рівнів, чіткі нормативи і стандарти всіх видів допомоги. Не можна на рівні ЦРЛ робити реконструктивну пластику стравоходу. Але не можна і на рівні хірургії обласної лікарні проводити банальні апендектомії, не той рівень і по вартості затрат і по кваліфікації. Якщо для того щоб зберегти ліжка, то це не аргумент. Але найголовніше не це, найголовніша теза, що не можна збудувати Європу в окремому селі, бо це буде диво, а не закономірність. Систему слід міняти в державі, комплексно, за зміненими законами, одномоментно, бо пілотні регіони з недобудованими реформами не будуть знати куди бігти, з гарантованим усвідомленням невідворотності змін, з чітким баченням кінцевого результату в одному мізковому центрі і командою людей, які свідомі того, що вони роблять.
Ось такі мої висновки.
Олег Стадник, директор департаменту охорони здоров'я
та соціальної політики Черкаського міськвиконкому
* передрук зі сторінки з "Фейсбуку".
Коментарі
- Мені громадськість підказала, що є такі діячі-медики, які то під приводом придбання то гелю, то чогось іншого, намагаються заробити грошей, - сказав Олег Стадник.
Стрічка RSS коментарів цього запису