«Найстрашніше те, що відтепер, після цього випадку, ніхто з нас не застрахований від свавілля горе-патріотів».
«При загрозі життю, стріляй першим…з тюрми можна вийти, з могили ж – ніколи».
Вчора спробував перефразувати цей відомий афоризм на таке: «Чи потрібно під час війни, реагуючи на постріли з тилу, стріляти одразу чи все ж спочатку варто написати заяву до компетентних органів про загрозу?».
Такі настрої у мене виклали дебати, які відбулися вчора у малій залі міськвиконкому, але про все в хронологічному порядку.
В середині квітня один з громадських активістів знайшов в соцмережі «Однокласники» сторінку нашого земляка, вчителя однієї зі шкіл міста, на якій той поширював матеріали відвертого антиукраїнського спрямування. Щоб не бути голослівним наведу деякі з них:
1. Житель Донбаса: «Если бы народ видел, что делают пьяные солдаты нацгвардии с девушками и девочками на нашей земле… Там даже не фашисты. Там бесы, которых нужно изгонять с нашей земли святой водой».
2. «Бандеровцы – это умалишенные маньяки или, другими словами, озверевший скот…»
3. Запущена акция «Георгиевская лента». Поддержим ее.
4. «Пусть будет проклята страна, убийц возведшая в герои», «Ну где вы, Бандеры гнилые потомки?..»
5. «Я желаю всем укропам… Горите в аду суки!»
6. «Узнаю старую добрую Украину, которая ненавидит бандеровцев…»
7. «Беркут! Спасиба ребьята за попытку спасти Украину».
8. «Я хату покинул. Пішов вбивати, воровати, умирати, Щоб землю Донбаса БайдЭну вітдати…» – напис на фото українських військових із свастикою на техніці.
9. «Я сегодня тоже скорблю, что наши Деды это говно не добили» – напис під фото ветеранів УПА.
10. «Это грех, что мы выкинули Ленина с нашей истории…».
11. «Слава Беркуту!»
12. «На этой страничке уважают ветеранов» – напис під зображенням георгіївської стрічки.
І це лише останні поширення з його сторінки, деякі просто огидно було повторювати. З цією інформацією громадський активіст звернувся до директора школи №7, пані Ярошик, помилково прийнявши її за начальника відділу освіти Смілянського міськвиконкому Незнанову Н. Пані Лариса пообіцяла розібратися зі своїм підлеглим, але слова свого не дотримала, що і підтверджують наведені витяги із скріншотів за останній місяць.
Не дочекавшись адекватної реакції на антиукраїнську позицію працівника освіти, активісти звернулися до відомого волонтера, громадського діяча, члена виконкому Віктора Овчаренка. Той в свою чергу звернувся до заступника міського голови пані Осейко, яка, мотивуючи відсутністю у неї прав впливу на вчителів, переадресувала скаргу активістів на Н. Незнанову. Та ж, пославшись на те, що це не її обов’язок моніторити соціальні мережі, запропонувала активістам самостійно поговорити з її підлеглим. Що хлопці й зробили. Зустрітися з «героєм» побажали і члени громадської організації ветеранів АТО. Що було під час зустрічі?
Бажаючі могли подивитися на відео, яке розмістив у себе в акаунті ФБ Віктор Овчаренко. Якщо дистанціюватися від емоцій, які були присутні за кадром (реакція окремих бійців АТО, на його дописи про ґвалтування нашими бійцями дівчат на Донбасі), то можна побачити розмову, в якій активісти намагаються з’ясувати причетність винуватця подій до акаунта, на якому поширювалися антиукраїнські матеріали та спробу зрозуміти вчинок людини, яка сама воювала в Афганістані, та син якої служить в зоні АТО. Після того, як відео зустрічі набуло популярності не тільки в соцмережі ФБ, а й транслювалося телеканалами, на Віктора Овчаренка та ветеранів АТО посипався шквал звинувачень. Серед яких: «нахаби і неадеквати «наїхали» на беззахисну людину та «лінчували» його за власні принципи та особисті вподобання» – самі толерантні. Більше того очолили цькування, на прохання «трудящихся» (профспілки працівників освіти міста), саме ті, до кого в першу чергу зверталися активісти – пан Федоренко, пані Осейко з Незнановою та виконком, майже у повному складі. Дивно було слухати, що так розгнівану викладеним відео освітянську спільноту та владу абсолютно не обходить антиукраїнська позиція їхнього колеги в соцмережі «Однокласники».
Мовляв – це його право на власну позицію. Цю ж думку «про бєдного козліка» переспівали в своїх виданнях і деякі «адекватні журналісти». Слухаючи панегірики про те, як їх колега та знайомий «неодноразово здавав кров пораненим воїнам АТО, особисто відвозив у зону бойових дій продукти й одяг, плів маскувальні сітки та робив із учнями пічки, щоб наші хлопці там не мерзли», мимоволі ловиш себе на думці, що мова іде про різних людей. Як в голові однієї людини може бути такий вінегрет?
На зібранні дуже багато слів було сказано про те, що активістам не потрібно перебирати на себе повноваження СБУ. Мовляв пишіть заяви. Але знову, чому волонтери мають ці заяви писати, а не поінформована ними влада? Інша справа, що і Служба безпеки зайняла споглядальну позицію і не поспішає зустрічатися з активістами.
Дивився я на розгніваних «свавіллям горе-патріотів» бюджетників і згадував зневажливе «майдонуті» у свій бік від одних, і позичені у Сірка очі інших, коли вони застрибували серед ночі у антимайданівські автобуси.
Ви, дорогі мої земляки, так нічого і не зрозуміли. А поклоніння Небесній Сотні і вишиванки, для більшості з вас, ні що інше, як мімікрія. А раз так, то ціна прозріння буде подвоюватись. І якби ми, «майдонуті» не були до вас, відвертих прихильників Януковича, та симпатиків «русского мира», надмірно толерантними, то може і війна б уже закінчилася. На два фронти воювати важко.
Я сказав не все, інше – нелітературна лексика.
А тепер можете починати обпльовувати і мене.
Слава Україні!
Анатолій Терещенко, представник ГО «Територія гідності».
реклама
Коментарі
Когда ты здесь откроешь фронт, то точно так же сразу же окажешься в котле. Поэтому молись на терпение людей, именно оно временно оттягивает бесславный конец нынешней банды.
Стрічка RSS коментарів цього запису