Щоправда, первинна краса фонтану дуже швидко зійшла нанівець і залишилася хіба що у тих, хто встиг сфотографувати її під час відкриття та нетривалого використання. А от що до скульптури, то вона дотепер залишилася без змін, навіть без відповідної таблички на постаменті, яка б повинна була розповісти гостям та необізнаним громадянам, чому нажахані турки повтікали, коли побачили цю красуню - «сміливу жительку», як її назвала міська газета.
На тему вишуканості цього «шедевру» деякі журналісти висловили власну думку. Висловив своє бачення і я, коли співпрацював з обласним виданням «Прес-центр» – наприкінці листопада того ж 2012 року. Але готовий підписатися під цією публікацією знову: моя думка відтоді не змінилася. Називалася вона «Як символ міста поляки зробили козацькій Смілі…"принцесу Фіону"».
Чому поляки? Чому Фіона? От про що йшлося у тій статті:
Жіноча фігура, яка має параметри Арнольда Шварценеггера, встановлена у центрі міста, але й досі не підписана. Через надзвичайну схожість монументальної дівиці з дружиною мультяшного Шрека, городяни вже прозвали її Фіоною і жартують, що в руках вона тримає ту саму знамениту стрілу, яка в мультфільмі потрапила Шрекові нижче спини…
За словами директора підприємства «Флора-Стиль» Михайла Білана, проект цього пам’ятника було розроблено на підприємстві, яке знаходиться у приморському Миколаєві. Чи не тому коса дівчини більш нагадує корабельний канат, яким тягнуть баржі, а сама вона – мов тумба, до якої ці баржі швартуються? Статуя важить понад тонну, її висота – близько двох з половиною метрів. Відомо й те, що виготовлено її було за миколаївським проектом у меншому в півтора рази за Смілу польському містечку Нова Суль, а відповідальною особою за безпосереднє виготовлення числиться якийсь пан Станіслав Оржеховскі.
Ми знайшли сторіночку цього пана в Інтернеті – там прописано, що він завжди готовий виготовити з бетону квітники, підвазонники і «фігури огродові», тобто для саду та городу...
Відомо, що офіційний герб Сміли, на зеленому полотнищі якого розташовувалося зображення героїчної смілянки, та прапор Сміли, на малиновому полотнищі якого зображено герб нашого міста, були затверджені ще у липні 1992 року, а згодом – у жовтні 2008 року. А от ким був розглянутий проект скульптури цього символу, з ким узгоджений? З ким радились, хто був залучений з фахівців? Чому обговорення не було винесене на широкий громадський загал? Адже це не черговий бутік або МАФ, а таки символ міста, і небайдужим містянам далеко не байдуже бачити гідний пам’ятний знак, а не те, що викликає асоціації зі «Шреком» та з Фіоною. Невипадково чимало смілян та гостей нашого міста залюбки фотографуються не там, а поруч із милим зізнанням у любові до Сміли, встановлений як подарунок від колективу СЕМРЗ.
Смілянин Юрій Кікоть, який за фахом не скульптор, а юрист, є саме таким небайдужим смілянином. Невдовзі після того, як було встановлено бетонну «Фіону», він з власної ініціативи власноруч зробив мініатюру скульптури символу Сміли, яким його бачить особисто він. А тепер можемо побачити й ми, порівнюючи, який з них має більшу естетику, історичну правду та символізм.
Звичайно, говорити про втілення цього задуму ще зарано, на цей проект немає нічого – ані коштів, ані плану, ані матеріалу. Як сам зізнається пан Юрій, коли дороги розбиті вщент, коли купа невирішених комунальних питань – не до встановлення нових пам’ятників. Проте якщо буде бажання, якщо буде відповідна громадська думка – з’явиться все необхідне. Якщо ж цього не буде – так і буде те, чим я закінчив свою публікацію шість років тому: «Може, горобці й голуби боятимуться сідати на смілянську "Фіону"? Буде завжди як нова…»
Олесандр Слєпцовський, журналіст
* Допис у «Фейсбуці».
реклама
Коментарі
Але якщо просто татар налякала - то лучше хвигури і не придумаєш!
Прекрасна мініатюра скульптури, яка пропонується на заміну. А та, що зараз стоїть - і платтям і товстенною "хвигурою" нагадує билінную руццкую бабу, яка "каня на скаку астановіт". Або й справді Фіону
Стрічка RSS коментарів цього запису