Міський голова Львова Андрій Садовий відкриває тригодинний форум зі словами захоплення Черкасами та безкраїми широтами Дніпра. Та опісля – переходить до теми стратегії ідентичності сучасного міста.
Мер Львова із 12-річним досвідом стверджує: «Практична робота набагато важливіша, аніж теорія».
- Я не пригадую жодного випадку, щоб хтось із міністрів, прем’єрів був корисний мені своєю порадою. Ми живемо своїм життям, - зауважує Андрій Садовий. – Але якщо ти перед собою не ставиш амбітну ціль, то ти ніколи не зможеш досягнути успіху.
Запорукою успішності міста, на думку мера, є хороша команда людей, які працюють над його розвитком.
- Я беру на роботу людей, які мудріші, талановитіші, успішніші від мене, - наголошує Садовий. – Для роботи в місті ми запрошуємо людей із цілої України. Якщо я бачу в іншому місті хорошу людину, я закохуюся у неї, я хочу забрати її в команду і роблю усе для цього.
Не гребувати потрібно і молодими кадрами, адже вони, вважає львівський мер, креативніші, здатні втілити у життя найскладніші, здавалось, неможливі речі.
- За останні 12 років більше 10 тисяч студентів пройшли стажування у міській раді. Найкращих ми беремо на роботу, - зауважує Садовий.
Окрім команди, важливу роль у формуванні успішного міста є стратегія. Раніше Львів мав близько 130 різних планів та стратегій, які «просто пилились у кабінетах».
- Стратегія може бути у трьох томах, на трьох сторінках чи трьох реченнях. Але якщо вона не матиме практичної реалізації, то все марно, - каже міський голова Львова. – Ми ж створили «Інститут міста», який має одну ціль – впровадження стратегії, відслідковування кожного дня її реалізації.
Наголошує Садовий і на важливості співпраці влади, громадськості та наукового середовища.
- Міська влада – це постійні форс-мажори. Тому головне – мати віру у власні сили і не боятися йти вперед, - каже львів’янин.
Про успішну реалізацію стратегії на прикладі Львова розповідає директор «Інституту міста» Олександр Кобзарєв. У комунальній установі нині працюють 17 осіб. Їхнє завдання – розроблення, коригування, відслідковування реалізації стратегій.
- Спочатку ми формуємо місто, а потім місто починає формувати нас, - говорить Олександр. – Стратегія ж – це інструмент, який допомагає формувати місто.
Він наголошує: стратегія розвитку має бути максимально конкретною, тоді реальним буде й результат.
Називає кілька фактів, важливих у роботі з цим інструментом: не все буде так, як ви запланували. Ми плануємо, але нам підкидають спокуси, перешкоди, щось нове, те, що відволікає нас від цілі.
- Поясню на простому прикладі. Повертаюсь додому, дружина телефонує і просить купити хліб. Заходжу в магазин, дивлюсь на кошик, міркую: «Та навіщо, я ж по конкретний товар». Зрештою за 15 хвилин, завантажений різними продуктами, рухаюсь на касу. Вдома з’ясовую, що найголовнішого – хліба – я так і не купив. У когось була така ситуація? – запитує, кілька десятків учасників форуму з посмішками підносять руку догори. – А знаєте, чому так сталося? Бо не було важливого – списку, де б ми зафіксували ціль. І якби нас не відволікали від цілі, ми йшли б до неї, можливо, із незначними правками.
Також експерт розповідає про неформальні методи планування. Вони вважаються ефективнішими. За його словами, із ТОП-10 міст світу з плануванняміського середовища аж дев’ять використовують неформальні.
Однак під час реалізації стратегій потрібно розуміти, що не все дасть бажаний результат. У львівській стратегії передбачені індикатори виконання. Вони стали першими, хто використав як показникопитування жителів міста.
Наостанок Олександр Кобзарєв радить черкасцям обирати інструмент під себе, а не навпаки, не боятися заради результату йти на стратегічні жертви, використовувати нові погляди у плануванні та активно залучати до процесу громаду.
- Ми часто асоціюємо місто з чимось повільним неефективним. Насправді це не так. Завдяки стратегічній роботі ми маємо три мільйони туристів щороку, це у 6 разів більше, аніж раніше. Із 3 тисяч фахівців, які працюють у ІТ, нині маємо близько 30 тисяч – у десять разів, - наголошує очільник «Інституту міста».
Важливим досвідом у плануванні простору ділиться із черкащанами заступник міського голови Львова із питань розвитку Андрій Москаленко.
- Ми зробили ставку на інтегрований підхід, адже є різні користувачі одного й того ж простору. Тому під час планування потрібно враховувати інтереси всіх, - говорить заступник мера.
Для прикладу наводить центральну частину Львова, де є і трамвайні колії, і є житлові будинки, й заклади, місця для відпочинку на вулиці тощо.
- Ми переконані: як тільки останній житель виїде з центральної частини міста – воно не живе, - саме цим пояснює попередній принцип. – Перетворити історичний центр міста остаточно на туристичний осередок – не можна.
Також важливим елементом планування простору Андрій Москаленко називає максимальне обговорення проектів та співфінансування.
- Коли людина платить бодай одну гривню, робить мінімальний внесок у щось, то вона буде берегти зроблене, - говорить заступник Садового.
Важливо дбати і про озеленення міста. Навіть у тих місцях, де серед бруківки чи плитки вижити дереву складно, вони знайшли вихід: встановили спеціальні ємності та посадили у них пристосовані до таких умов сорти дерев. Там, де потрібно було зрубати старі сухі дерева, щоб зробити велодоріжку, пішохідну зону та облаштувати нову зелену алею, обійшлися без скандалу та критики. А все завдяки максимальній співпраці та налагодженню діалогу з громадою, яка там живе.
Окрім того, Андрій Москаленко розповідає, як Львів заробляє на відпочинковому туризмі та конференц-індустрії. Так, нещодавно місто приймало міжнародну конференцію, у якій взяли участь близько 400 осіб. За ці кілька днів вони принесли місту понад 6 мільйонів гривень. Окрім того, бізнес-турист, за підрахунками львів’ян, витрачає у 5 разів більше звичайного.
Наступним досвідом та принципами архітектурного плануванняділиться організатор архітектурних конкурсів у Львов Мар’ян Кардаш.
- Важливо розглядати місто як єдиний організм. Це передбачає удосконалення нинішнього генплану і головне – формування нового, - каже експерт.
За його словами, важливо формувати різні робочі групи, проводити відкриті архітектурні конкурси, отримувати значну кількість пропозицій та колегіально ухвалювати рішення.
реклама
