реклама

реклама

Робота фармацевта надзвичайно важка фізично та психологічно, але хто, як не вони, були б для нас добрими порадниками та інколи навіть психологами. 21-річна Анастасія Жерелюк фармацевтка з Тального, яка розповіла нам про свої будні в аптеці та специфіку роботи, пише viche.ck.ua

Свій шлях до омріяної професії фармацевта дівчина розпочала із навчання в Черкаській медичній академії. До якої вступила по закінченню 9 класу. Провчившись 3 роки на молодшого спеціаліста і 1,5 роки на бакалавра пішла працювати у аптеку. Аби покращити навики роботи у фармацевтичній сфері, цього року Анастасія, подала документи на магістратуру у туж академію. Де навчання триватиме ще близько 4 років. Чому саме фармацевтика, дівчина повідомляє – одразу вирішила для себе, що лікарем бути не хоче, адже це дуже тяжко.

img_9066-scaled-e1694780907340-1536x868

– В дитинстві, я любила приходити із батьками в аптеку, бо вони завжди купували мені гематоген, аскорбінки і різні льодяники із вітамінами. З часом любов до аптек, переросла у дещо більше і я працюю тепер тут. На мою думку робота фармацевта більш легша, і не морально важка, як у лікарів, – повідомляє Анастасія.

Її робота доволі весела – каже дівчина, адже люди рахують фармацевтів, як за лікарів і ставлять їм цікаві запитання «чи можете ви порадити мені щось від болю в нозі?», «ви можете відпустити мене без рецепта? Бо я його десь загубила», «а воно мені точно допоможе?», «а що ви берете собі із ліків коли хворієте?».

– Тут що не день, то смішна історія на роботі, покупці за часту плутають назви назначених препаратів, і на ходу придумують нові назви, а тобі доводиться грати з ними у гру «Зіпсований телефон» де намагаєшся дізнатись, що саме їм потрібно, – ділиться аптекарка.

Будні Анастасії завжди «на ногах», адже на зміні з колегами вони і у ролі продавців, і фармацевтів і фасувальників. Людей за день дуже багато, немає навіть часу присісти відпочити чи пообідати.

– Дні проходять в шаленому ритмі: відпустити покупця, прийняти нові ліки і розкласти їх по місцях, підтримувати чистоту на полицях, стежити за терміном придатності всіх препаратів, знатись над тим, що де лежить бо швидко потрібно дати якийсь препарат, – ділиться наша співрозмовниця.

Запитавши, що дратує фармацевта та чи бувають казусні ситуації на роботі Анастасія розповідає:

– Найбільше мене та моїх колег дратує, коли люди звертаються на «ти», і називають нас «продавцями». Коли якісь стресові ситуації стараюсь тримати себе в руках, навіть коли це не можливо, але бувають і суперечки бо не в наших силах відпустити людину без рецепта і назначити препарат на «свій смак» як вони люблять казати. Адже це велика відповідальність за яку ручається медик.

Зі слів дівчини їй все-таки іноді доводиться бути лікарем. Бо бувають клієнти, які надають перевагу самостійному лікуванню і їй потрібно правильно підібрати препарат – це і дозування, і діюча речовина, і запитати що турбує, які симптоми, аби у разі поганих ознак настояти на тому, щоб людина пішла до лікаря.

У вільний час від роботи дівчина розмальовує картини за номерами заспокоюючи душу, їздить до мами в село, відпочиває з друзями.

Також нашим журналістам вдалось поспілкуватися ще з одною місцевою фармацевткою – 20-річною Анною Нальопою. Дівчина навчалась в Тальнівській ЗОШ №2 до 9 класу, потім вступила до Черкаської медичної академії на спеціальність «фармація» і навчалась там 3 роки.

img_9082

– Найбільше у моїй роботі подобається пізнавати кожного дня, щось нове для себе, і своїми знаннями чи порадами допомагати людям. Одне в чому трішки тяжко, то – це знаходити час, його дуже не вистачає. Аби охопити всю інформацію, яку нам надають для вивчення на роботі. Дуже хочеться встигати відвідувати тренінги передивлятись відео презентації та збагачувати свої знання, але не завжди вистачає часу на це, – ділиться Анна.

Одним з основних завдань фармацевтів є забезпечення безпеки та ефективності лікарських засобів. Вони перевіряють рецептури, якість ліків, а також надають інформацію про їх правильне вживання та можливі побічні ефекти.

– Часто покупці запитують комплексну пораду, на рахунок захворювання чи ліків, адже кажуть, що не мають часу йти в лікарню. Пригадую один випадок, коли батько прийшов купляти ліки дитині від болю в горлі і забув її вік, – розповідає наша інша співрозмовниця.

Будні Анни кожного дня насичені по-різному. То приходять нові препарати чи доглядова косметика, яку вона з колегами повинні вивчити. Також під час робочих годин, дівчина встигає переглядати нові тренінги, приймати товар, проходити тести з фармакології та фармакогнозії. Це все встигає поєднувати з відпуском клієнта та прийомом нового товару.

Запитавши, що дратує фармацевта та чи бувають казусні ситуації на роботі Анна розповідає:

– Дуже неприємно коли клієнти приходять в стані алкогольного сп’яніння, говорять різну нісенітницю. Постійно спілкуюсь ввічливо бо клієнт завжди правий, намагаюсь знайти до кожної людини підхід, щоб він не був проблемним. Завжди стараюсь мирно вирішувати, якісь проблемні ситуації.

Дівчина стала фармацевткою через те, що лікар має одну якусь направленість, а фармацевт має знати все і в кожному випадку бути компетентний – це набагато цікавіше, ніж йти кожний день тією ж стежкою по певній галузі.

реклама

Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
+1 #2 Georg Sreen 17.09.2023 16:38
Чому "анна", а не таке милозвучне українське імя Ганна?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+1 #1 ПЕс дюк 17.09.2023 15:48
Нічогенька така собі Ганя...
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат

bigmir)net TOP 100