Твердження про те, що у добровольчих формуваннях територіальних громад нібито служать «ухилянти», сьогодні можна почути доволі часто. Втім, реальні історії бійців ДФТГ нерідко повністю руйнують цей стереотип.
Одну з таких історій розповів командир Добровольчого формування Черкаської територіальної громади В’ячеслав Гора. За його словами, серед добровольців є люди, чий приклад складно ігнорувати навіть найзапеклішим критикам.
Йдеться про Станіслава Григоровича Довгошею — бійця загону ДФТГ у Кам’янці. Він долучився до формування у перші дні повномасштабного вторгнення, коли йому був 71 рік. Нині добровольцю вже 75, і він продовжує службу.
Командир зазначає, що спочатку Довгошея виконував різні допоміжні завдання, однак згодом став повноцінним учасником мобільної вогневої групи. Сам боєць, за словами Гори, налаштований рішуче: служити, «доки над рідною землею літатиме хоча б один “шахед”».
Нещодавно добровольця відзначили нагородою «За оборону рідної держави». У формуванні підкреслюють: це не лише знак вдячності, а й визнання щоденної служби, яку несуть такі бійці.
В’ячеслав Гора наголошує, що приклад Довгошеї — показовий для тих, хто схильний знецінювати роль добровольців. За його словами, попри поважний вік і можливість залишатися вдома, ці люди свідомо обирають нічні чергування та захист неба Черкащини.
Командир також звертається до громадян із закликом не обмежуватися словами: кожен, хто має можливість, може долучитися до оборони країни у свій спосіб.
реклама
