Мешканка гуртожитку за черкаською адресою вул. Галана, 15а (мікрорайон «Луначарський»), вийшовши з лікарні, не змогла потрапити до власної оселі.
– Тамара Петрова сьогодні, повернувшись із лікарні, знайшла свої речі надворі, а двері – замурованими, – розповіла кореспондентові «Прочерку» секретар ОСН «Комітет мікрорайону «Луначарський» Надія Медведенко. – У кімнаті, де вона жила протягом 30 років, тепер мешкає новий власник. Тепер жінці немає куди йти.
За словами Надії Василівни, речі Тамари Петрової валяються під гуртожитком. При собі жінка не має навіть документів. 30 липня дільничний міліціонер Дмитро Котко знайшов її на вулиці у важкому стані. Він викликав «швидку допомогу», яка доправила жінку до Третьої міської лікарні, де її лікували від інфаркту.
Фото з гуртожитку. Двері в гуртожитку зовсім зникли, а речі на сміттєвому майданчику
Як нам повідомив сам дільничний Дмитро Котко, раніше жінка працювала в будівельній фірмі, завдяки чому й отримала гуртожиток. Останнім часом вона ніде не працювала, за гуртожиток певний час не платила, вела асоціальний спосіб життя.
– Але справа не в цьому. Справа в тому, що людину, яка жодного разу не була в суді, просто взяли й залишили без житла, – каже Дмитро Володимирович. – Чи попереджав її ЖЕК про виселення, я не знаю. Але жінка вийшла з лікарні – а в неї заколочені двері, жити нема де. Вона написала заяву. Ми прийшли до керівника ЖЕКа (це ріг вулиць Рози Люксембург і Радянської) – керівника немає. Юрист ЖЕКа – у відпустці. Ніхто не показав ніяких документів, які б підтверджували виселення жінки. Має бути два документи: рішення суду і документ державної виконавчої служби, що її представник туди зайшов, офіційно забрав звідти речі, зробив опис, у певному місці зберігає. Завтра знов підемо до керівника ЖЕКа. Будемо вести з ним бесіду, викликати юриста з відпустки, адже людина залишилася без житла. Якщо не покажуть документи, що підтверджують виселення, будемо порушувати кримінальну справу.
За інформацією Дмитра Котка, кімнату, з якої виселили Тамару Петрову, отримав... юрист згаданого ЖЕКа.
реклама
Коментарі
Взагалі не розумію чому така ситуація в нашому місті з житлом.
Родини військовослужбо вців та інших малозахищених верств населення по 30 років стоять на черзі на розширення житла, живучи по 4-6 осіб на 30 квадратах у будинках в яких навіть парадні не фарбуються, а аміачний запах вже став звичним.
"В твоем парадном темно, резкий запах привычно бьет в нос..."
Стрічка RSS коментарів цього запису