реклама

реклама

У Паланській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, що на Уманщині, урочисто встановили нову меморіальну дошку на честь випускника школи – воїна-інтернаціоналіста Володимира Майка.

У її відкритті брали участь голова Уманської районної ради Олександр Дячук, його заступник Валентина Швець, заступник голови райдержадміністрації Вікторія Бабич, голова Уманської міськрайонної спілки ветеранів Афганістану Олег Зайченко, представник Уманського об’єднаного міськвійськкомату Костянтин Муштаєв, воїни-афганці, учні й вчителі школи, жителі села.

Дев’ятнадцятирічний юнак став одним із тих десятків тисяч українських хлопців, хто геройськи загинув на чужій землі. Вже посмертно Володимир був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Урочистий мітинг розпочався мелодіями та піснями про афганську війну.

– Відкриття меморіальної дошки на честь випускника школи Володимира Майка, який у 19-річному віці загинув під час бойових дій в Афганістані – це ще одна сторінка в історії Паланської школи. Тому від покоління до покоління, від серця до серця має передаватися пам'ять про мужнього воїна, про гідного сина паланської землі, який віддав своє життя заради миру та стабільності у світі, – переконаний голова районної ради Олександр Дячук.

Також Олександр Олександрович наголосив, що ця подія відбувається у час, коли на українській землі проливається кров, коли тисячі наших бійців захищають територіальну цілісність та державний суверенітет Української держави.

Він висловив вдячність уродженцю села, воїну-афганцю Олексію Колеснику за ідею та спонсорську допомогу зі встановлення цієї нової меморіальної дошки. А всім, хто пройшов через горнило жорстокої афганської війни, побажав міцного здоров`я, сили духу, родинного щастя та благополуччя.

Бойові побратими Микола Гнатюк та Анатолій Завадський під звуки пісні про афганську війну зняли покривало з меморіальної дошки, яку встановили на фасаді навчального закладу. Тепер вона нагадуватиме юним паланківцям про героя-випускника їхньої школи.

Довідка

Володимир Майко народився 12 грудня 1965 року у звичайній селянській родині, був середньою дитиною у сім’ї, де зростало троє синів. Закінчивши вісім класів, поїхав на курси трактористів, потім вчився у школі ДТСААФ на водія. Перед самою армією встиг попрацювати в рідному селі механізатором.

У квітні 1984 року рідні та друзі провели його Уманського міськрайвійськкомату. Гадали, на два роки, а вийшло назавжди…

Того ж місяця разом із групою військових водіїв Володимир потрапив в Афганістан. Розпочалася нелегка служба з доставки для обмеженого військового контингенту необхідних вантажів. В останній свій рейс він виїхав 26 жовтня 1984 року. «Духи» холоднокровно розстріляли майже всю колону. Після того рейсу мало хто вцілів, не вибрався з палаючої автомашини і Володимир Майко.

Через пекло Афганістану пройшло семеро хлопців з Паланки. Шестеро повернулися живими, а дев’ятнадцятирічний Володя пішов із життя на чужій землі, зазначають у відділі інформаційного забезпечення та взаємодії із засобами масової інформації Черкаської облради.

реклама

Коментарі  

 
+3 #1 адекватний 01.11.2014 10:19
поважаю уманчан за те що розуміють про те хто дійсно наші герої.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат

bigmir)net TOP 100