Жителі села Христинівка (Христинівського району) на Черкащині обрали новим сільським головою 22-річного односельчанина Богдана Сокура.
Хлопець має незвичну як для села професію – технолог із виготовлення авіаційних двигунів та енергетичних установок. Про те, що змусило авіабудівника балотуватись в голови села, він розповідає кореспонденту «Прочерку».
Богдан закінчив 6 курсів Харківського аерокосмічного університету ім. Жуковського. Однак у Харкові залишатись та реалізовувати себе не захотів. Повернувся додому, в рідне село на Черкащині.
Новоспечений сільський голова підозрює, що на новій посаді його чекають труднощі, однак їх хлопець не боїться, а навпаки у своїй недосвідченості і молодості бачить плюси:
– Оскільки я молодий, буду скрізь бігати, добиватись, захищати права односельчан. У мене для цього є сили та енергія, – каже 22-річний очільник села.
Богдан Сокур говорить, що Христинівка є специфічним селом, оскільки не має власної землі.
– У власності села взагалі немає земель. Уся земля належить комунальному підприємству «Нива». Тому мені треба буде боротись, відстоювати інтереси селян, для яких земля – це важливе джерело доходу, – говорить Богдан Сокур.
Напередодні виборів Богдан власними силами провів цілий ряд робіт, чим заслужив прихильність односельчан – вибори хлопець виграв із відривом у 260 голосів від свого найближчого конкурента.
– Звичайно, перед виборами працював. У нас у селі є гребля, яку я вирішив пофарбувати в патріотичні кольори. Також її загородив, щоб діти, граючись, не могли впасти. Розчищав парки, прибрав смітник. Також боляче було дивитись на стадіон, який перетворився на пасовище для корів. Я його викосив, зараз замовив лавочки, – перераховує він.
У починаннях Богдана активно підтримують батьки, до того ж, як морально, так і матеріально. Мама, приватний підприємець, давала кошти новообраному сільському голові для наведення порядку в селі. Однак, говорить Богдан, інколи просто потрібно проявити ініціативу. Наприклад, фарбу для патріотичної греблі надало місцеве депо.
Незабаром сільський авіабудівник приступить до своїх обов’язків голови села. У першу чергу, планує звернути увагу на кладовище, яке розтягують на брухт безхатченки. Вони знімають огорожі, крадуть метал.
– Хочу, щоб наше кладовище мало охайний вигляд, тому що, коли на гробки люди збираються на кладовищі, там немає піску, все схоже на руїни. Це мої плани, в першу чергу. Також хочу зробити для молоді гуртки – танці, спортивні ігри та інші. Я згадую своє дитинство, коли ми мали змогу лише побігати на стадіоні, а жодних гуртків не було. Хочу, щоб зараз у дітей була така можливість, – каже він.
Наостанок Богдан Сокур говорить, що став сільським головою, бо дуже любить своє село і хоче зробити його кращим. Наголошує, що у світлі останніх подій не хоче влазити в політику, а тому йшов самовисуванцем.
– Мені так зручніше, – пояснює Христинівський сільський голова.
реклама
Коментарі
Слухай, я з Богданом в одній школі вивчилася. Він на рік старший. Да, може мама і дала гроші на якісь його роботи, але він потратив гроші сім"ї для благоустрою села. Багато зараз людей з свого карману гроші витягає для громади? За його підтримки зараз і ми намагаємося молодь згуртувати для допомоги рідному місту та селу, створили громадську організацію, за участі того ж Богдана. Мені гидко просто отаке читати, бо я дійсно знаю, що Богдану не байдужа доля села та односельчан, він хоче надати якусь перспективу молоді, от і згуртовує навколо себе небайдужих громадян. Поки це гроші підприємця-мами, а надалі знайдуться й інші спонсори, головне побачити, що гроші в правильне русло йдуть.
За твою бридку ненависть до всього українського тобі, "бульба", рано чи пізно начистять зуби. причому - не "Аквафрешем" у триколорі твоєї улюбленої рашка-ганчірки
Так так необхідно і воду ставка пофарбувати в жовто- блакитний
Стрічка RSS коментарів цього запису