Громадські слухання не змінили наміру інвесторів будувати сміттєвий завод у Черкасах (ВІДЕО)

Після громадських слухань, що відбулися цього тижні, з питання розміщення сміттєпереробного заводу на території міста Черкаси, резонанс не затихає досі. І це зрозуміло, адже ряд учасників слухань помітили досить грубі порушення в організації їх проведення. А сам проект був підданий жорсткій критиці фахівців, адже мова йде не просто про підприємство, а про майбутній екологічний стан міста.

Слайд з сайту «Еко-Баіка». Серед проектів там вказаний лише один – це завод у Черкасах

Зазначимо, перемовини з інвесторами розпочалися ще у 2014 році. Тоді ж в області підписали відповідний меморандум про співпрацю з локальним партнером «OAK Utility Solutions and Development» – підприємством «КООР International UA». Ще на початку року обласна влада повідомляла, що реалізація запропонованого інвесторами проекту дасть можливість переробляти відходи не тільки міста Черкаси, а й з районів, які розташовані в радіусі до 50 км від обласного центру. Для реалізації проекту в Черкасах створено ТОВ «ЕКО-БАІК».

Враховуючи, що в Черкасах останнім часом проходило досить багато громадських слухань (згадати хоча б перейменування вулиць), дехто з присутніх звернув увагу на організованість і масовість громадян, що прибули на захід. Деякі особи звинуватили організаторів у шахрайстві.

Так, відома в Черкасах еколог Наталія Фоміна та журналіст Валерій Воротник були здивовані анкетами, що мали заповнити учасники громадських слухань.

– Збір обробка, зберігання особистих даних громадян без їх згоди... Сподіваюся на відповідну реакцію прокуратури та поліції… – зауважує Валерій Воротник і порівнює таку схему з фальсифікаціями на виборах.

Фото з "Фейсбуку" Валерія Воротника

– Сюди звезли делегації з районів. Це була імітація громадських слухань за гроші. Я особисто бачу тут людей з районів, яких знаю. А потім це буде використано як одобрямс, щоб сказати «так» будівництву. Це вже було не раз з заправками тощо, – пояснює свою активну громадську позицію і присутність на цьому заході журналіст Вадим Комаров.

Переваги

Розпочиналися громадські слухання спокійно. Обрали лічильну комісію, затвердили порядок денний і почалися виступи. Інвестори, звісно, говорили про переваги свого проекту, а також дякували людям за те, що прийшли.

Виконавчий директор «ЕКО-БАІК» Андрій Богоявленський наголошував, що компанія давно працює в сфері екологічних технологій і комунального сектору і… за чіткої співпраці з громадськістю, бо без підтримки і розуміння населення, мовляв, не буде ніяких кроків щодо подальшої реалізації проекту. Забігаючи наперед зазначимо, що вже після громадських слухань, де люди не підтримали вказаний проект, Богоявленський зауважував, що продовжуватиме втілювати в Черкасах свій інвестиційний проект. Така-от колізія….

– Той проект, що ми представляємо, сподіваємося, позитивно вплине на екологію Черкас та області. Був пройдений немалий шлях щодо всіх економічних і юридичних нюансів, щоб інвестори змогли прийти в Черкаси. Продуктами, які буде виробляти завод, стануть синтезований газ і електроенергія. Завод збираються побудувати на території колишнього заводу «Хімреактив». Завод займе 7 гектарів землі. Територія має всі необхідні інженерні комунікації та віддаленість від житлового масиву, велику санітарну зону. Великий плюс зведення заводу у тому, що в Черкасах є достатній обсяг відходів, і те, що населення вже добре сприймає необхідність збору роздільного сміття, – зазначив Богоявленський.

Буклет, що роздавали на початку слухань. У критиків проекту було зауваження до фото, де чітко видно трубу. Люди дивувалися, мовляв, якщо проект не пов'язаний з викидами в атмосферу, то навіщо труба?

Виконавчий директор компанії OAK Utility solutions & Development WLL Роберт Браун розповів, що завод перероблятиме за добу до 500 тисяч тонн твердих побутових відходів.

– Компанія готова інвестувати у проект 70 млн доларів, а це допоможе створити нові робочі місця та вирішити екологічні проблеми, – зазначив доповідач, наголосивши, що технологія працюватиме таким чином, щоб не забруднювати навколишнє природне середовище.

– Це чисті технології, які не пов’язані з викидами в атмосферу, – зазначив містер Браун.

Представники компанії говорили, що реалізували свої проекти у 44 країнах, тож Черкасам немає за що хвилюватися. Більш того, наголошувалося на тому, що проект, як кажуть, одним вистрілом уб’є двох зайців, адже мова йде не лише про переробку сміття, а й про виробництво електроенергії.

Недоліки

Екологічно небезпечним об’єктом назвав будівництво заводу в Черкасах депутат міськради Павло Карась.

– По своїм можливим економічним наслідкам завод сумарно наноситиме більше шкоди, чим всі існуючі виробництва. Тож прошу всіх бути уважними і навіть тим, кого сюди привезли! Бо це майбутнє не лише ваше, а й ваших дітей! І озвучений звіт не витримує критики! Бо з точки зору людини, яка пам’ятає елементарний курс хімії, діоксини утворюються при температурі близько 600 градусів. У вас написано, що вони при такій температурі знешкоджуються. Це великий недолік! Вони знешкоджуються при температурі більше 1200 градусів, – наголошував Павло Карась.

Він також звернув увагу на те, що в планах підприємства очищувати 70% газів.

– Отже, 30% газів йтиме без очистки. Це величезна кількість. І такого в Європі немає. Я не знайшов доказів того, що ваші фірми побудували хоча б один такий об’єкт, – зауважив Павло Карась. – Подібний об’єкт знайшов в російському Владивостоці. Там завод на тонну виділяє 320 кілограмів шлама, 30 кілограмів летучої золи і 6 тисяч кубічних метрів димових газів. Фактично, в результаті роботи такого заводу у Владивостоці, норми діоксинів перевищені європейські норми в 8 разів на площі 8 квадратних кілометрів навколо заводу.

Крім того, він наголосив на тому, що є ризик зростання послуги для черкащан за вивезення сміття через будівництво заводу. А насамкінець Карась назвав приїжджих аферистами, які просто хочуть нагріти руки.

Його підтримав і колега-депутат Руслан Зоря. Він також критично поставився до інвесторів, зауваживши, що не можна розглядати лише один проект. Мовляв, треба розглянути кілька проектів і тоді вибрати кращий і вигідніший для міста Черкаси.

– Наш полігон ще мінімум чотири роки може працювати в тому об’ємі, в якому працює зараз. Ми маємо запросити ще інвесторів, розглянути не один проект! щодо даного проекту, то я надсилав інформацію науковцям, щоб проконсультуватись. І вони відповіли, що цей проект – недобросовісна компіляція різноспрямованих інформацій і абсолютна відсутність розуміння основних принципів утилізації відходів! – заявляв Руслан Зоря.

Пізніше Павло Карась в коментарі «Прочерку» зазначив, що просив у інвесторів конкретні адреси заводів, які вони вже побудували.

– Спершу мені казали, що такий завод вже є в США, потім сказали, що в іншій країні, а тоді вже сказали, що в Японії. То де ж той завод, який вже працює? – дивувався Павло Карась.

Обурений Андрій Богоявленський заявив, що все це коментарі непрофесіоналів, а всі технічні характеристики проекту були обгрунтовані фахівцями.

Проте одразу ж до трибуни підійшла якраз фахівець - голова Черкаської обласної громадської організації Всеукраїнської екологічної ліги Наталія Фоміна.

Вона одразу зазначила, що екологи давно виступають за будівництво заводу по переробці сміття, однак вона не схвалює конкретний проект.

– Найперше: чому на сайті міськради до сьогодні не було оприлюднено документу, який називається техніко-економічне обґрунтування. Це невеличкий документ, але там було б все роз’яснено і не було б дискусій. Наступне: мені дуже прикро, що на заході немає вченого, професора, хіміка-технолога Геннадія Столяренка, але він висловив мені свої погляди щодо проекту. Отже, я не почула, де буде відбуватися сміттєсортування. А це важливо. Бо у Німеччині чи Франції йде якісне сортування сміття. У нас у бак йдуть і батарейки, і термометри, і люмінесцентні лампи. І ви їх спалюватимете?! Крім того, я бачу, що це взагалі російська технологія, але ж наскільки це коректно у нинішніх умовах війни на Сході? – чітко розкладала все по полицях Наталія Фоміна.

Вона також цікавилася, яким методом очікуватимуться конкретні сполуки, як боротимуться з газовою корозією, яка сталь обиратиметься для морозостійких активних сполук, куди діватиметься розчин після очистки?

– Шановні, ви пишете, що вам треба вирішувати питання з азотом. Та не з азотом, а з оксидами азоту, які викидаються, треба буде вирішувати питання! – Питань дуже багато. А найголовніше, я хотіла б почути відповідь на питання, як на тканинному фільтрі ви збираєтеся регенерувати важкі метали? – і в такому ж дусі Наталія Фоміна задавала дуже багато вузькопрофільних питань.

Керівник Аналітичного центру Інституту досліджень інвестиційної привабливості та економічного розвитку Дмитро Виноградов повністю підтримав Фоміну щодо російського сліду цього інвестора в умовах взаємного ембарго.

– Прикро, що компанія поки не представила технологічну характеристику. З тих документів, що нам потрапили в руки, можу сказати, що там споживання води становить близько 6 тон на годину. Злив води – 5 тон на годину. І це при наших каналізаційних системах. Цікавить також система охолодження, якої я в даному варіанті схеми не побачив. Ви спробуйте злити нагрітий чайник в унітаз. Чи довго ви після цього зможете перебувати в квартирі? – дивувався Дмитро Виноградов. – Є тут і питання щодо підняття тарифу на утилізацію сміття, про що говорив Павло Карась. Тариф може добряче зрости. Питань дуже багато, та дивно, що немає відповідей. А головне, чому нам нав’язують технологію? Чому місто не розробляє технічне завдання, як при будь-якому виробництві? Можна ж розробити відповідні вимоги до виробництва, оголосити тендер. До нас в Черкаси приїжджали вже і українські фахівці, і бельгійські, і японські. Є з кого обирати!

Нефахівці, у свою чергу, говорили більш простими словами.

– У мене дитина інвалід І групи дитинства. Я знаю, що таке коли дитина 7-8 місяців хворіє. І ти витрачаєш останні гроші, а немає результату! Тож треба зважено до цього ставитися. Ідея такого проекту має право на існування, але нам не пропонують реальний завод. От нам декларують, що цей завод буде переробляти 500 тисяч тон сміття. Звідки взята сума? А що робити з зольніст., яка літатиме повсюди? – обурювався журналіст Вадим Комаров.

– Нам потрібна прозора робота, технічний план, що це буде і як? Бо те, що ми знаємо, то це проект, коли сміття фактично спалюватимуть. А там же і пластикові пляшки можуть потрапляти! У нас же неякісне сортування сміття! І тому шкідливі речовин можуть потрапляти в повітря! А це діоксин, яким свого часу отруїли Ющенка! Тож, звісно, ми за те, щоб будувався завод, але до конкретного проекту багато питань. Та й взагалі, такий завод треба будувати за містом! – каже голова антикорупційного комітету громадської ради при міськраді Євген Єзик.

– Черкаси знову зіткнулись з проблемою відсутності стратегії міста. Те, що ми зараз бачимо на прикладі сміттєвого заводу називається звичайним "договорняком", коли так звані "інвестори" говорять, що нам глибоко "пофіг" результати громадських слухань, головне, що вони відбулись. Проформа витримана - можна рухатись далі. Такі договорняки можливі, коли місто не має стратегії розвитку. Якби вона була - в ній би був і сміттєсортувальний завод. Влада б мусила оголосити конкурс на його будівництво, в умовах якого б чітко прописала потреби та гарантії. Тоді б зявилась конкуренція пропозицій. Можна було б обрати найекологічнішу технологію від авторитетної фірми. А після будівництва сміттєсортувального заводу, дивились би чи потрібен нам сміттєспалювальний, але це вже питання не громадських слухань, а місцевого референдуму, – каже громадський діяч Сергій Гончар.

Заради справедливості варто зазначити, що є й інші погляди на сміттєве питання. Так, депутат облради багатьох скликань, громадський діяч Любов Майборода вважає, що не можна зволікати з цим питанням.

– Панове противники будівництва сміттєпереробного заводу, якщо ви хочете семимильними кроками рухатись до львівської ситуації, з якої на сьогоднішній день не має виходу - блокуйте і надалі будівництво заводу. у вас є реальні альтернативи зараз, а не в майбутньому як вирішити проблему сміття в місті? Проблема кричуща! Які можуть бути "громадські слухання" по життєво необхідним питанням, які потребують негайного вирішення? Чомусь по будівництву Льодовому палацу, вартістю в 90 млн. грн. бюджетних грошей, які депутати забирають у хронічно хворих людей і дітей-інвалідів, ніхто слухань не проводив і не збирається. Вважаю так звані "громадські слухання" з незрозумілим голосуванням кого і від кого - комуністичним атавізмом, які принижують роль депутатів місцевих рад, як представницького органу територіальної громади.

Цікаво, що попри негативні результати голосування на громадських слуханнях, компанія не відмовилася від ідеї побудувати завод в Черкасах і планує проводити екологічну експертизу.