Затяжні дискусії між владою міста Ватутіного та представниками громадськості вилилися у претензії з боку останніх до газети «Місто робітниче», інформують у Національній спілці журналістів України.
У Ватутіному тривалий час відбувається протистояння між міським головою Олександром Лисюком і головою Громадської організації ветеранів АТО та волонтерів Ватутінської громади Петром Гогунцем. Пан Лисюк вважає опонентів надміру націоналістичними та нетерпимими, схильними до встановлення монопольного впливу на громадське життя міста. Натомість, Петро Гогунець та його однодумці вважають мера недемократичним, недостатньо патріотичним та звинувачують у браку поваги до загиблих на сході України воїнів.
Це протистояння яскраво проявилося під час дискусії про місце встановлення пам’ятника Небесній сотні та загиблим воїнам АТО. Міська влада пропонує встановити монумент у міському Сквері пам’яті та вже посприяла виготовленню пам’ятника. Натомість, ГО ветеранів АТО і волонтерів вважає, що цей пам’ятник більше схожий на надгробну плиту й пропонує поставити більш досконалий монумент на постаменті колишнього пам’ятника Леніну, знесеного в 2014 році.
Ще одним приводом для загострення стосунків став жахливий випадок, який стався у липні: ветеран АТО підірвав себе привезеною з фронту гранатою. В опублікованому газетою «Місто робітниче» прес-релізі міської ради з засідання Центру допомоги учасникам АТО, що проходило під головуванням першого заступника мера Юрія Кубявки, йшлося про те, що бійці, які повертаються із зони АТО, повинні мати належну психологічну підтримку, а спілці учасників АТО слід би проводити періодичні зустрічі з побратимами з метою моральної підтримки та визначення потреб демобілізованих. Публікація прес-релізу викликала обурення в Громадській організації ветеранів АТО та волонтерів, яка побачила в ньому закид на свою адресу.
Днями Громадська організація розіслала на адресу органів влади та НСЖУ звернення, в якому просить посприяти у наданні «належно засвідчених копій Статуту та свідоцтва про державну реєстрацію газети «Місто робітниче». За словами Павла Гогунця, представники громадськості вважають публікації видання необ’єктивними, особливо щодо патріотичних сил, і хочуть ознайомитися, наскільки діяльність редакції відповідає статутним документам.
Головний редактор із багаторічним стажем Лариса Тращенко звинувачення у необ’єктивності відкидає й наголошує, що видання активно висвітлює діяльність і міської влади, і волонтерських та ветеранських організацій. Лариса Сергіївна вважає, що, вимагаючи документи, Павло Гогунець і його однодумці хочуть з’ясувати, наскільки законно вона перебуває на посаді редактора, і не заперечує проти ознайомлення представників громадськості з оригіналами документів. З іншого боку, робити копії, та ще й «належно засвідчувати» їх вважає нічим не виправданою вимогою. А тому цю вимогу ігнорує.
Коментуючи загострення ситуації навколо газети «Місто робітниче», перший секретар Національної спілки журналістів України, голова Черкаської облорганізації НСЖУ Сергій Томіленко наголошує, що в конфліктах на місцевому рівні, на жаль, часто намагаються робити «крайніми» журналістів та редакторів газет, які насправді є просто заручниками ситуації.
– Ми переконані, що ніхто не має права втручатися у редакційну політику видань – ані влада, ані політики, ані представники громадськості, – наголошує керівник НСЖУ. – Тому просимо політиків напряму з'ясовувати стосунки між собою, редактори не є сторонами ваших конфліктів!
реклама
Коментарі
Этот "Антистец" не живет - он подох еще в 1991 году вместе с Савеским Саюзом. Но таких как он, путлер на время оживил байками о возможности создания мифического "руззькава мира" - вот зомби и зашевелились.
Мне только интересно - долго ли еще подобные "Антистецу" пи**ры будут дергаться в интернете? Где СБУ с осиновым колом для этих зомби?
"Антістєц" - пришиблений, йому і його подружці "в*льві" вже давно ніхто на форумі не дивується.
А ватники во все времена гордятся водярой,балалай ками,матрешками и собственной тупостью, воспетой в сказках про Иванушку-дурачка
Насколько я знаю, в Чечне русские в конце-концов нашли взаимопонимание с местным населением, договорились с некоторыми лидерами, тем самым дезавуировав других лидеров и предоставили местным кучу привилегий. Это образец того, как надо решать проблему регионального недовольства. Причина их успеха в том, что русские не больны национальными комплексами и у них нет влиятельных и абсолютно отмороженных на все мозги националистов. Им не надо унижать другие культуры и заставлять всех считать себя русскими. Они знают себе цену, поэтому способны уважать других. В отличние от...
Еще раз задаю вопрос.Что делали на востоке Украины Гиркин,Моторыло ,Козицын,Ерофее в,Александров,п сковские десантники и прочий ватный биомусор?Зачем они к нам приехали? Кого защищает "окурок" в Сирии и что делала рашка в Чечне в 90-х годах?
Чтобы защищать свою землю никуда ехать не нужно. Едут устанавливать свои порядки. И убивать. Цель АТО не возврат людей по ту сторону, которые никогда уже не вернутся после произошедшего, а устрашение тех, кто еще остался здесь. И этот метод хоть и работает, но медленно убивает всю страну. И он ее обязательно убьет.
Поехали убивать тех, кто пришел непрошенным из Российской Федерации и начал убивать граждан Украины. Гиркин даже не скрывает, что это он развязал войну на востоке Украины. Возможно, вам в России кажется, что нужно было оставить все как есть, то есть спокойно смортеть, как ваши наемники убивают наших соотечественник ов. Но мы так не считаем. Мы четко видим, кто наш противник, и будем продолжать бороться.
А вот если бы не поехали убивать в АТО, а дали людям возможность жить так, как они привыкли, то картина по всей стране была бы на порядок более благополучная. Впрочем, кровь пролита изрядно, теперь это неактуально. Теперь кусайте локти от потерь, прошлых, настоящих и будущих.
Стрічка RSS коментарів цього запису