«Сміла так і не прокинулася?», - у місті вшанували Героїв Майдану

19 лютого, в день смерті Героя України, активіста Революції Гідності, смілянина Юрія Пасхаліна біля будинку в Смілі, де він жив, коли навчався у школі, зібралися активісти Смілянської ГО „Територія Гідності”. Вони прийшли, щоби вшанувати подвиг земляка, який загинув за свободу свого народу.

Навколо у таких будинках живуть тисячі земляків Юрія Пасхаліна. Та навіть вихідного дня вони не вийшли віддати данину поваги загиблому юнаку

Як відомо, Юрій Пасхалін є одним з шести черкащан Героїв Небесної Сотні, який загинув під час штурму силовиками київського Майдану.

Промовляє Анатолій Терещенко. Поруч мати Юрія Пасхаліна пані Тетяна і вдова ще одного Героя Небесної Сотні Ігоря Бачинського Світлана Свіщенко з донькою Софійкою

У квітні 2014 року на фасаді школи №11, де Пасхалін навчався, коридорами якої бігав, у якій мріяв стати відомим важкоатлетом, встановили першу на Черкащині пропам’ятну дошку на честь Героя Небесної Сотні. А 19 лютого 2016 року її встановили і на будинку, в якому він жив. Є вона і на будинку в Києві за адресою: вулиця Севастопольська 7/13. Київська міська рада ще й перейменувала вулицю Ілліча в Дарницькому районі столиці на вулицю Юрія Пасхаліна. Його ім’ям назвали і вулицю в Смілі. На жаль, місцева влада нічого не зробила для того, щоби це було видно візуально. Станом на 18 лютого цього року її зусиллями було встановлено аж одну(!) нову табличку з новою назвою вулиці в Смілі. Тож до цьогорічного Дня Героїв Небесної Сотні усе ті ж активісти ГО „Територія Гідності” власними силами виготовили і встановили 25 табличок з новими назвами вулиць у Смілі. Як наголосив на вшануванні пам’яті Юрія Пасхаліна уповноважений цієї громадської організації Анатолій Терещенко, його неприємно вразила реакція деяких жителів Сміли на цю акцію. Дехто не дозволяв прикручувати табличку до металевого паркана, бо він, мовляв, буде іржавіти. Один з виду 25-річний смілянин чомусь вважав за необхідне повідомити активістам, що він десь там бачив Україну. А дружина правоохоронця вимагала, щоби їй дали гроші на виправлення в документах старої назви вулиці на нову… Особливо неприємно було чути невдоволення на вулиці імені загиблого в АТО смілянина Євгена Войцехівського. Адже їх висловлювали у присутності батька Героя його сусіди… Чи достойні вони жити на вулиці його імені?

– Ми намагалися пробудити Смілу, – говорив на вшануванні пам’яті Юрія Пасхаліна Анатолій Терещенко, – та, схоже, нам це так і не вдалося. Більшість воліє лежати на дивані й клясти владу і життя, аніж пробувати щось міняти у ньому. Коли молодому українцю осоружна його Батьківщина, то ця хвороба легко лікується на передовій у війні з Росією. Хай там вибере, на якому боці йому бути… А ми будемо й далі допомагати нашим захисникам, вимагати від влади виконувати свої обов’язки. Будемо гуртуватися і робити все, що у наших силах задля Перемоги, задля гідного життя українців. Бо лише в єдності наша сила.

Будинок, у якому жив Юрій Пасхалін, дев’ятиповерховий. Навколо нього теж здіймаються висотні будинки, у яких живуть тисячі смілян. Але вшанувати пам’ять небайдужого земляка вони не прийшли. І це вихідного дня! Байдужість? Моральна деградація? Але байдужість не рятує від навколишніх проблем і зовнішньої агресії. Про це тепер переконливо можуть розповісти жителі Авдіївки…

Це покоління вже на знатиме рабства

А сміляни, які прийшли вшанувати Пасхаліна, заспівали український Славень, схилили в жалобі державні прапори, поклали квіти до пропам’ятної дошки. Молебень за упокій душі Героя прочитав митрофорний протоієрей, отець Михайло Шевчук (парафія Різдва Івана Хрестителя УАПЦ).

Олександр ВІВЧАРИК,

Фото автора