Черкаське РУВР забезпечить безаварійний пропуск повені

Черкаський гідрометцентр інформує про те, що цьогорічна зима видалася найхолоднішою за останні 5 років, відтак снігозапаси перевищують середні багаторічні значення на цей період часу. Це зумовило й значне промерзання грунту та утворення стійкого льодоставу. Тому, зважаючи на ймовірно велику кількість вологи, Черкаське регіональне управління водних ресурсів вже розпочало ретельну підготовку до весняної повені, аби забезпечити належні умови її пропуску. Затверджений план дій щодо підготовки  пропуску льодоходу, повені та паводків, ведеться постійний аналіз та узагальнення інформації про гідрометеорологічну обстановку, хід формування та пропуску льодоходу, повені та паводків на водних об’єктах басейну Дніпра.

Танення снігового покриву в долині р. Тясми

Пропуск водопілля на Черкащині щороку здійснюється фахівцями Черкаського регіонального управління водних ресурсів за допомогою шести комплексів захисних гідротехнічних споруд. Управління захищає від затоплень і підтоплень 56 населених пунктів та 59 тис. га земель Золотоніського, Чорнобаївського, Черкаського, Чигиринського, Смілянського районів Черкаської області; Глобинського і Кременчуцького районів Полтавської області та Світловодського району Кіровоградської області.

Цьогоріч теж проходить підготовка підрозділів управління до пропуску льодоходу, паводків та весняної повені. В межах цієї підготовки комісія управління обстежила водогосподарські об’єкти, при цьому перевірила не лише готовність насосних станцій, а також стан дамб та каналів. Виявили, що триває робота з обколювання льоду в місцях його примерзання до водорегулюючих споруд. На насосних станціях періодично перевіряється робота вантажопідйомного обладнання, щитів аванкамер та водоскидів, сміттєзатримуючих пристроїв.

Електротехнічною лабораторією проводяться лабораторні випробування та вимірювання електрообладнання на насосних станціях, оскільки повінь – це додаткове навантаження на гідротехнічні споруди, гідромеханічне та електротехнічне обладнання, що працює вже більше, ніж півстоліття. Лабораторія гідрохімічного моніторингу вод та грунтів здійснює аналізи поверхневих вод на водозаборах комплексного призначення.

– На водомірних постах насосних станцій проводиться систематичний контроль за підтриманням мінімальних рівнів  води в придамбових каналах захисних дамб. З метою запобігання надзвичайних ситуацій в період водопілля на насосних станціях створено 9 аварійних бригад, підготовлено більше 30 одиниць техніки: землерийної та автомобільної, допоміжного обладнання, пересувних насосних та елелектростанцій, а також робочий інвентар, мішки для піску. Усе це може бути використане під час аварійних робіт. Найближчим часом заплановано провести навчання з оперативним персоналом експлуатаційних дільниць з організації безаварійного пропуску паводку, – зауважує начальник Черкаського РУВР Олександр Бовсуновський.

високі води р. Тясмин

Основне завдання по підтриманню сприятливого гідрологічного режиму покладається на експлуатаційні дільниці, насосні станції, що здійснюють перекачку дренажних, паводкових вод і річкового стоку, а також на гідротехнічні споруди і водоскиди.

– Найбільше навантаження покладається на комплекс захисних споруд річки Тясмин, адже водозбірна площа складає 4450 км², річка класифікується як середня. Насосна станція працює в посиленому режимі і забезпечує дотримання рівнів води в аванкамері, передбачених протоколом міжвідомчої комісії, – коментує Олександр Бовсуновський.

Щодо можливих підтоплень, то в зону ризику потрапляють заплавні землі річки Тясмин (окремі села Черкаського, Смілянського та Чигиринського районів: Хацьки, Степанки, Бузуків, Вергуни, Нечаївка, Думанці, Чубівка, Залевки, Малий Бузуків, Голов’ятино, Гуляй-Городок, Деменці, Зам’ятниця, Медведівка, Новоселиця, Суботів, Галаганівка, Стецівка та м. Чигирин), земельні ділянки, що розташовані у верхів’ї водосховища, на Вільшанському та Оболонському масивах.

На основних річках – Верхньому Дніпрі, Десні та Прип’яті, утримувався  режим зимової межені з коливанням рівнів 1-6 см за добу. В зв’язку з таненням снігу припинився спад рівнів, розпочалось поступове збільшення водності. Таким чином, приплив води до Київського водосховища протягом тижня збільшився з 724 до 769 м³/с (норма лютого 721 м³/с ), а до Канівського водосховища (стік Десни) – з 188 до 204 м³/с (норма лютого 176 м³/с). У цілому водність основних річок становить: Верхній Дніпро – 93%, Прип’ять – 109%, Десна – 114%, малих та середніх річок 41-72% від середньомісячної норми лютого .

За даними диспетчерської служби Черкаського регіонального управління водних ресурсів, у першій декаді лютого по створу Кременчуцької ГЕС проходить 1455,2 м³/с, по створу Канівської ГЕС – 1111,4 м³/с. Станом на 22. 02. 2017 року вільний об’єм Кременчуцького водосховища (тобто об’єм води, який може вмістити водосховище) складає 5 млд. 330 млн. м³.

Управління усвідомлює відповідальність, покладену на нього, готується до весняної повені, враховуючи наявні матеріально-технічні ресурси. Безумовно, цього далеко не достатньо, щоб впоратися з імовірними надзвичайними ситуаціями, що можуть виникнути під час весняного водопілля, тому сподівається також на підтримку державних органів влади та органів місцевого самоврядування.

Олена Башлик