На Кіровоградщині, в рамках цьогорічних вшанувань холодноярських героїв встановили пам’ятник українському військовому і громадському діячу, автору роману „Холодний Яр” Юрію Горліс-Горському
Саме Горліс-Горський закарбував у свідомості нашого народу холодноярське повстання як один з найбільших його подвигів. А 29 квітня цього року в лісі під Розумівкою, що в Олександрівському районі Кіровоградської області, біля могили його побратима Чорного Ворона (Івана Скляра), воїну-письменнику встановили пам’ятник. І це символічно, бо українців на боротьбу з завойовниками завжди надихало слово. Спочатку кобзарів, згодом – письменників.
Відкриття пам’ятника Юрію Горліс-Горському
Монумент виготовили коштом Благодійного фонду Станіслава Березіна „Добротвір” та фермера з Розумівки Володимира Шепелюка. Територія, де його встановили, історично і географічно належить до Холодного Яру. Ця місцевість здається раєм. Тут у запахущому чистому повітрі розлився якийсь уселенський спокій.
Якщо це не рай, то що тоді рай?
Навіть важко уявити, що майже сто років тому в цьому раю точилися кровопролитні бої. І тоді Росія вела проти України гібридну війну. У бою з трьомастами повстанцями ударно-розвідувального загону Чорного Ворона в лісі під Розумівкою у жовтні 1920 року кіннотники Будьонного втратили третину складу дивізії. Та сили були надто нерівними, тож тяжко поранені повстанці добивали себе самі на очах у ворога, щоби не потрапити в полон. Недарма Горліс-Горський назвав це місце місцем гордощів і болю. Адже тут похований не лише його побратим Чорний Ворон, а й 300 козаків, яких той вів у бій…
Ініціатором встановлення пам’ятника Юрію Горліс-Горському був історик Іван Петренко. Він приурочив його до сторіччя української революції.
– Як з’являться такі пам’ятники? – запитав у присутніх пан Петренко. І сам же відповів: – вони не виростають, як гриби, їх ставлять люди, керуючись своїми внутрішніми мотивами. Цей пам’ятник ставили науковець, підприємець, викладач історії, фермер, народний депутат України, місцева влада, працівники лісгоспу, скульптори Віктор Френчко і Василь Ткаченко. Постає питання – навіщо? Він не поліпшить наше життя, не добавить пенсії… Та згадайте, що є такі істоти, як людиноподібні мавпи. Вони дуже схожі на нас, для них теж характерний колективізм, емоції, материнські почуття. Та чи бачив хто мавпу, яка б поставила своїм предкам пам’ятник?.. А ми люди! Такі пам’ятники гуртують свідомих людей. Євангеліст Матвій говорив: „І будуть останні першими і перші останніми”… Саме такими першими стали зараз ті, пам’ять про яких зовсім недавно витравлювали з наших душ.
Після його слів син кропивничанки Наталії Овчаренко, яка нещодавно власноруч відновила хрест на могилі Чорного Ворона, Назар Овчаренко (актор музично-драматичного театру імені М.Л.Кропивницького) пов’язав на хреста українського вишитого рушника. А тоді відбувся чин освячення пам’ятника. Молодь і ветерани АТО підняли на щоглах державний прапор та один з прапорів холодноярської організації.
Того дня у лісі під Розумівкою виступало багато промовців. Говорили вони під спів птахів, які зовсім не боялися цих людей. Може тому, що слова їхні були щирими, справжніми, як навколишні дуби. Розумівський сільський голова Микола Христинко зізнався, що він, як і всі його односельчани, гордий тим, що на їхній землі народилися і боролися за волю України такі герої. Перший заступник голови Кіровоградської обласної ради Олександр Чорноіваненко подякував усім, хто приїхав на відкриття пам’ятника, і закликав розбудовувати місця нашої пам’яті, запросив долучитися до створення культурно-просвітницького центру в Розумівці. Керівник Кіровоградської обласної організації Всеукраїнського об’єднання „Свобода” Ігор Степура розповів дуже цікаві факти з життя відомих повстанців Кіровоградщини і не тільки, нагадав, що, їдучи в Медведівку, гості з інших областей можуть зупинитися біля пам’ятника першому українському авіатору і одному з засновників Революційної української партії (РУП), яка стала першою справді дієвою політичною силою українців Наддніпрянщини, Левку Мацієвичу. Адже народився він 140 років тому у селищі Олександрівка…
А представник оргкомітету з відзначення 100-річчя української революції 1917-1921 рр., голова ОУН Богдан Червак наголосив на тому, що всі присутні взяли участь видатній події. Адже всі вони стали свідками відновлення історичної і національної справедливості стосовно людей, котрі справді не жаліли заради України життя; відновлення справедливості щодо цілого етапу національно-визвольної боротьби українського народу. Тож на думку пана Богдана, найкращим пам’ятником загиблим повстанцям буде перемога України над нашим головним і одвічним ворогом у війні нинішній. Бо все починалося у Холодному Яру.
До речі, чи не першим про героїв-повстанців 20-х років минулого століття уголос сказав нинішній президент історичного клубу „Холодний Яр” Роман Коваль, який теж виступив у лісі під Розумівкою. Його дуже порадувало те, як багато людей приїхали сюди цього року з Кропивницького, зокрема і козаків, що не заростає стежка до могил наших героїв. „Коли ми знатимемо, що є нащадками повстанців, то зрозуміємо, що ми не перекотиполе, що у нас звитяжні предки, тому не маємо права зганьбити їхньої слави”, – зазначив пан Коваль.
Роман Коваль завжди з народом і з кобзарями
Приїхали вшанувати своїх попередників козаки і з інших регіонів. Зокрема – представники Міжрайонної громадської організації „Холодноярська Січ” (керівник генерал-отаман Анатолій Василенко) зі Сміли. Війна пробудила людей…
Представники Міжрайонної громадської організації „Холодноярська Січ”, керівник генерал-отаман Анатолій Василенко (крайній справа)
Отже, до поховань героїв їдуть небайдужі. Та не всі цьому раді. На жаль, серед нас є люди, які й зараз не можуть позбутися колоніального мислення. Для них герої лише ті, про яких вони знають з радянських підручників. Так, журналістка Олена Нікітіна із сумом написала у „Фейсбуці”, що вказівник до усипальниці Раєвських в Розумівці заклеїли плакатом про Чорного Ворона. Прикро, що журналістка чомусь написала неправду. Може тому, що Чорний Ворон не її герой? Адже вказівник до усипальниці Раєвських на новому банері теж є… А депутат від блоку БПП(?!) Костянтин Яриніч з Кропивницького, узагалі назвав встановлення банера Чорному Ворону вандалізмом. Про це повідомив на відкритті пам’ятника Юрію Горліс-Горському ведучий заходу, кандидат історичних наук Юрій Митрофаненко. Така от дивна реакція на вшанування героя української революції народного депутата України…
Злощасний банер, який так образив вічновчорашніх
Хрестовоздвиженська церква – усипальниця родини генерала, героя Вітчизняної війни 1812 року Миколи Раєвського, яку учасники вшанувань холодноярських героїв теж відвідали
Між тим пам’ятник освятив і панахиду за загиблими захисниками України, учасниками визвольних змагань за незалежність України провів Єпископ Кропивницький і Голованіський Марк. Він же – керуючий Кіровоградською єпархією Української православної церкви Київського патріархату (УАПЦ). Після чину освячення єпископ звернувся до присутніх з дуже проникливою промовою.
– Ми маємо покоління, яке виховувалося в неправді. – говорив він. – А вона руйнує людину, вбиває душу. Тому ми й бачимо такі потворні вияви плодів цієї неправди, коли люди з одного боку говорять нібито щирі слова про любов до Батьківщини, а своїми вчинками руйнують Батьківщину. Дехто з них шанує жертв тоталітарної держави і, водночас, їхніх катів, сумує за тим тоталітарним минулим. Усе це наслідок виховання неправдою, наслідок незнання своєї історії і вбивчої байдужості. Оця байдужість є найбільшим гріхом нашого народу. Можливо через спогади про минулі героїчні вчинки ми будемо пробуджуватися. Не для помсти, а для любові до свого народу, своєї Батьківщини. „Пізнайте правду і правда вас вільними зробить”, – говорить „Святе письмо”.
Вільні люди щиро дякували отцю Марку і разом з ним спостерігали за вишколом школярів з Великої Виски, які взяли того дня участь у військово-патріотичній грі „Джура”. Вони хвацько марширували біля могил славетних предків, і весняним урочистим лісом розносилася повстанська пісня у їхньому виконанні. У старших людей виступили сльози на очах. Напевне, вони побачили у цих юнаках і юнках і своє минуле, і своє майбутнє…
Наше майбутнє
Олександр ВІВЧАРИК,
Коментарі
Скоро все эти палки будут у пятой колонны в одном интересном месте.Процесс идет
Стрічка RSS коментарів цього запису