Митрополит Іоан розповів про стосунки церкви, держави та армії

Зокрема, митрополит Іоан виступив за тісну співпрацю між Українською державою і церквою. Він не бачить підстав побоюватися неправомірного впливу держави на церкву.

«По-перше, саме життя нашої держави і нашого народу характеризується волелюбністю і демократичністю. Диктатура в середині нашої держави практично неможлива. Тому що диктатура якраз і є тією умовою, за якої держава підпорядковує собі Церкву. Це можливо в умовах диктатури або в умовах теократичної держави, чого теж у нас в Київській Русі ніколи не було. Ми ніколи не прийдемо до цієї теократичності, тому що у Церкві є своя функція призначена Богом, у держави – своя, і ми не заміщуємо одна одній, але допомагаємо кожній звершувати свої функції. Церква – це є совість держави, натхненник, це той взірець моралі або той глашатай про Богоугодну мораль, яку повинна мати держава. А держава – це апарат силовий, який допомагає зберігати кордони, безпеку, соціальний рівень свого народу, забезпечуючи всім необхідним для життя. Тому Церква і держава діють за принципом симфонії. Я не бачу якихось проблем перетворення Церкви, Єдиної Помісної, до якої ми прийдемо, у державну структуру», – наголосив митрополит.

На думку керівника Черкаської єпархії, церква та армія дуже схожі за своїми принципами та структурою: обидві мають чітку субординацію, систему наказів, але ця система не є бездумною. Тому, на переконання митрополита, військові священики – капелани – не відчувають жодного внутрішнього дискомфорту.

«У Збройних силах України з 66 посад діють 42 священики Київського патріархату, в Національній гвардії України з 44 посад діє 34 священики Київського патріархату, в Державній прикордонній службі з 32 посад зараз діє 30 священиків Київського патріархату, з них 4 священики ділять посади навпіл із священиками Греко-католицької церкви. Тобто така велика кількість і присутність священиків нашої церкви говорить про її авторитет в суспільстві, особливо, серед військовослужбовців», – наголосив митрополит Іоан.

При цьому, як наголосив керівник Синодального управління військового духовенства Київського патріархату, духовні потреби віруючих УПЦ Московського патріархату також задоволені.

«У будь-якому підрозділі, в якому, наприклад, на штатній посаді перебуває священик Київського патріархату, але є військовослужбовці, які себе вважають віруючими Московського патріархату, наш священик зобов’язаний знайти священика саме їхньої конфесії і запросити для надання душпастирської опіки військовослужбовцям Московського патріархату їхнього підрозділу. Тому ніякого порушення прав передбачених законом про свободу віросповідання немає. Крім того, в кожній військовій частині є, як в режимному об’єкті, час для звільнень. Військовий, який йде у звільнення, може подати прохання, щоби потрапити на богослужіння своєї конфесії. Тому, це ще один аргумент, що військові-віруючі Московського патріархату не будуть позбавлені в спілкуванні зі своїми пастирями», – наголосив митрополит Іоан.

Він також розповів, як йому вдається суміщати посаду у Синодальному управлінні з керуванням Черкаською єпархією.

«Ми живемо в час, коли є дуже багато засобів мобільного зв’язку, Інтернет, автомобіль, який швидко рухається. Тому практично не має жодної справи, яку я не міг би виконати в Черкаській єпархії, – наголосив митрополит Іоан. – Звичайно, моя присутність на якихось заходах обласного масштабу страждає, тому що більшість часу я мушу проводити все-таки в Синодальному управлінні, але для цього в мене є відповідна команда священослужителів, які користуються повагою, авторитетом і на важливих заходах вони присутні і представляють нашу Церкву. Тому практично всі потреби життя і діяльності Черкаської єпархії зберігаються і задовольняються».