Вчора зранку був у Ірдині. Сморід несамовитий. Гарище. Це- надзвичайна ситуація. І потрібно спасати людей, визначати зону лиха. А це і Мліїв, і Городище, і Дубіївка, Руська Поляна, Черкаси, Золотоніський , Канівський, Городищенський, Черкаський, Корунь- Шевченківські райони.
Серед людей потрібно проводити як профілактичну, роз’яснювальну роботу – як уберегтися, убезпечитися від наслідків дихання таким повітрям, зменьшити ризики захворювань, насамперед, дуже небезпечних – хронічних, та життєво небезпечних.
Маю багато знайомих, які раптово почали хворіти із нетиповими симптомами: начеб- то і ОРВІ, а може і алергія, а може і щось астматичне… Лікарі мають свої протоколи лікування. Та це все – робота із наслідками. Потрібно протидіяти цьому комплексно.
Дякую «Прочерк» за матеріал:
«За результатами в Городищенському районі встановлено перевищення концентрацій пилу в атмосфері у 1,7 разів та азоту діоксиду в 2 рази.
У Золотоніському районі проведено дослідження ангідриду сірчистого, азоту діоксиду та формальдегіду. У підсумку перевищення гранично допустимих концентрацій в атмосфері не виявлено.
Моніторинг буде продовжуватися у всіх інших районах та в місті Черкаси і районі до повного завершення пожежі на торф’яниках.
Про це «Прочерку» повідомив керівник Державної установи «Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» Михайло Сьомак».
Отже, маємо підвищення диоксиду азоту та перевищення концентрації пилу в атмосфері.
Погуглимо:
«Діоксид азоту впливає не лише на нюх, але і послабляє нічний зір - здатність ока адаптуватися до темряви. Цей ефект же спостерігається при концентрації 0,14 мг/м3, що, відповідно, нижче порогу виявлення.
Функціональним ефектом, що викликається діоксидом азоту, є підвищений опір дихальних шляхів. Іншими словами, NO2 викликає збільшення зусиль, що витрачаються на дихання. Ця реакція спостерігалася у здорових людей при концентрації NO2 всього 0,056 мг/м3, що в чотири рази нижче порогу виявлення. А люди з хронічними захворюваннями легенів випробовують ускладненість дихання вже при концентрації 0,038 мг/м3.
Патологічні ефекти проявляються в тому, що NO2 робить людину сприйнятливішою до патогенам, що викликає хвороби дихальних шляхів. У людей, що піддалися дії високих концентрацій діоксиду азоту, частіше спостерігаються катар верхніх дихальних шляхів, бронхіти, круп і запалення легенів. Крім того, діоксид азоту сам по собі може стати причиною захворювань дихальних шляхів. Потрапляючи в організм людини, NO2 при контакті з вологою утворює азотисту і азотну кислоти, які роз'їдають стінки альвеол легенів.
При цьому стінки альвеол і кровоносних капілярів стають настільки проникними, що пропускають сироватку крові в порожнину легенів. У цій рідині розчиняється вдихуване повітря, утворюючи піну, що перешкоджає подальшому газообміну. Виникає набряк легенів, який частенько веде до летального кінця. Тривала дія оксидів азоту викликає розширення клітин в корінцях бронхів(тонких розгалуженнях повітряних шляхів альвеол), погіршення опірності легенів до бактерій, а також розширення альвеол.
Вплив неорганічного пилу на організм людини та НПС атмосферний повітря діоксид сірка.
Неорганічний пил - це зола, що відноситься з тягою, вуличний пил( частки розміром приблизно 100 мкм) і дрібні частки сажі, розмір яких складає долі мікрометра. Найбільш шкідливою складовою частиною димових газів в промислових районах є продукти згорання сірки.
Небезпека шкідливої дії пилу на організм людини залежить від її походження, форми і розміру часток і хімічного складу. Особливо шкідливий неорганічний пил, що містить незграбні частки з гострими різальними гранями. Такий пил викликає мікроскопічні порізи слизових оболонок, що може привести до інфекційних захворювань.
За природою утворення пилу діляться на дві групи: органічну і неорганічну. У групу неорганічних пылей входять пил металів і їх оксидів, різних мінералів, неорганічних солей і інших хімічних сполук. Від походження пилу залежить також її хімічний склад, питома вага і ряд інших властивостей.
В повітрі робочих приміщень переважають в основному дрібні частки пилу розміром до 10 мк, причому основна маса часток має розміри менше 2 мк. Дрібніші частки має неорганічний пил.
Пил і дія хімікатів спричиняють за собою підвищений ризик респіраторних симптомів і захворювань, який варіюється залежно від місцевих умов і оброблюваних культур. Наприклад, в сухому кліматі неорганічний пил викликає хронічний бронхіт і захворювання легенів.
Характер дії на пилі залежить від ряду чинників : форми порошинок, її дисперсності, хімічного складу. Дисперсність грає велику роль при гігієнічній оцінці пилу. Розмір запорошених часток істотно впливає на тривалість перебування їх в зваженому стані в повітрі, глибину проникнення в дихальні шляхи, фізико-хімічну активність і інші властивості. Пил має здатність утримуватися довгий час в зваженому стані. У спокійному повітрі значно швидко осідають порошинки розміром 10 мкм і більше.
Порошинки розміром менше 10 мкм осідають повільно і разом з вдихуваним повітрям потрапляють на слизову оболонку дихальних шляхів і частково осідають там. А порошинки розміром до 5 мкм потрапляють в легені, Частки пилу розміром менше 0.1 мкм більшою мірою видаляються з легенів разом з повітрям, що видихається, більші порошинки віддаляються повільно і накопичуються в легенях, приводячи їх до поразки. У розвитку патологічних змін в організмі людини велике значення має як хімічний склад пилу, так і кількість, що міститься в повітрі.
При попаданні пилу в легені розвивається захворювання, що носить загальну назву - пневмоконіоз. Суть цього захворювання полягає в розвитку фіброзу, тобто в заміщенні легеневої тканини сполучною тканиною.
Проявляється він не відразу, а через 5 − 10, іноді через 15 років роботи, пов'язаної з вдиханням пилу кремнезему. Тяжкість захворювання ще посилюється тим, що воно робить вплив на організм в цілому(порушення серцево-судинної системи, центральної нервової системи та ін.). При тривалому вдиханні пилу може спостерігатися також поразка верхніх дихальних шляхів(катар, бронхіт, бронхіальна астма). Пил, осідаючи на шкірі і слизових оболонках очей, може викликати їх роздратування і запальні процеси(екзема і тому подібне).
Вплив діоксиду азоту на організм людини та НПС:
При попаданні на шкіру порошинки можуть викликати закупорку сальних і потових залоз, а отже, порушити нормальну діяльність шкіри. Тверді порошинки з гострими краями можуть викликати травми очей, шкіри і верхніх дихальних шляхів».
Бодай так.
Памятаю, що такий пил також небезпечний у сенсі стимулювання та розвитку онкозахворювань.
Отже, маємо щось з тим робити.
І закликати владу до ефективних заходів із профілактичної та розяснювальної роботи, як мінімум.
P.S. І таки, полювання на Ірдині,як на мене, потрібно заборонити назавжди!
Валерій Макєєв, секретар Національної спілки журналістів України, правозахисник
реклама
Коментарі
Так вже у Валєрки звичка - робити вигляд, що він "во всьом шаріт"
Звідки ти такий "експерт в усьому" взявся? Чи не ганьба тобі, правозахисний секретар", черпати "знання з Google - і на їх основі робити абсолютно ідіотські висновки про необхідність заборони полювання на Ірдинських болотах? А як бути з рибалками і грибниками, зрештою - з місцевими жителями, які живуть промислом з цих боліт? Звідки ти знаєш, хто саме з них може покинути непогашене вогнище чи кинути недопалорк цигарки7!
Та навітьт якщо оточиш все болото військами і поліцією - погрітися біля вогнища чи покурить і вони люблять!
Ненавиджу менторський повчальний тон у будь-чиєму виконанні, особливо ж, коли людина - зеро в темі, по якій береться повчати. Опублікуйте краще думку незалежних екологів чи витрусіть інфу з МНС!
Стрічка RSS коментарів цього запису