Про це повідомляють «Вечірні Черкаси» у номері від 18 жовтня.
26-річний звенигородець Ігор Іщенко рік тому порізав язик печивом.
– У звенигородському магазині придбав печиво у щільній упаковці. Завжди його купував, бо смак подобається, – розповідає Ігор. – Коштує недешево. Розпакував і сиджу перед ноутбуком, їм потрохи. Раптом щось боляче вкололо язик. Виплюнув маленький гострий шматок скла. Ховався у тому ж печиві. Почав розламувати інше – знайшов ще один. Якби не помітив і проковтнув, то міг би добряче пошкодити шлунок.
Це вже другий випадок зі склом, скаржиться чоловік. Раніше він також ледь не поласував битим склом.
– Теж було «піскове» печиво. Відкусив й одразу відчув, що жую не тільки його. Була немала кількість дрібного, наче перетертого, скла. І не в одному шматку, а у більшій половині. Тоді мені повернули гроші, ще й запропонували взяти собі будь-яке інше печиво, як бонус.
Знаходять у кондитерських виробах не тільки скло, а й інші неїстівні речі.
– Колись ледь зуб об булку не зламала, – каже тальнівчанка Анна Баланюк. – Як виявилося, у неї якимсь дивом потрапило кілька маленьких камінців. Підозрюю, що борошно лежало десь не в дуже хороших умовах перед тим, як із нього зробили тісто. Не здивуюся, якщо на брудній підлозі. За інші, менш травматичні, але неприємні «інгредієнти» я й мовчу. Із волосся, витягнутого із продуктів, можна було б перуку вже зробити. Сваритися з приводу таких знахідок ніколи не ходила. Просто викидала. Не бачу сенсу, бо винних усе одно не шукатимуть.
Звичайний хліб також може містити в собі деякі таємниці. Черкащанин Микола Татарчук кілька днів тому одну з таких знайшов.
– Уранці взяв у супермаркеті хлібину. Пролежала до вечора і зацвіла, – згадує Микола. – Ще й так красиво. Були і сині відтінки, і рожеві. Звісно, їсти таке не став. Бачив в інтернеті, я не один такий. Дуже багато хто зіштовхувався з подібним. Кажуть, це ознака неякісної і хворої пшениці. Виробники не гребують робити з неї борошно. А люди щодня ж їдять таке, бо не знають, що ховається всередині. І добре, якщо все минеться. А можна ж і на лікарняне ліжко загриміти.
Проблеми із хлібом та пліснявою отримав і депутат Черкаської міської ради Руслан Зоря.
– Кілька років тому придбав хлібину із запеченим тарганом. Ще були небезпечні йогурти, – розповідає він. – Узяв для дитини, відкрив, а там пліснява. Двічі таке було. Писав скаргу тоді у захист споживачів. Вони оштрафували магазин. Та штраф був настільки мізерний, що для винних це не було якоюсь проблемою. А з приводу таргана, то це, мабуть, не найгірше, що можна знайти у продуктах. Неодноразово купував свинину на шашлики. У процесі приготування із м'яса витікала якась біла речовина. Доводилося викидати. Їсти таке не хочеться. Але це не випадковість у процесі виробництва. Спеціально роблять такі добавки сумнівної якості для кращого зберігання продукції.
Несподіванки чатують не тільки у виробах із борошна. Два місяці тому уманчанин помітив у закритій пляшці пива комах. Спостережливість урятувала його від «задоволення» випити й одразу закусити. Неїстівні речі ховаються часом навіть у дитячому харчуванні.
– Знайшла дрібних білих черв'яків у дитячому сокові. Не розумію, як вони могли туди потрапити, – розводить руками черкащанка Інна Богомолець. – Добре, що маю звичку наливати у склянку. Якраз завдяки цьому я й побачила побачила ту бридоту. Колись вже читала про подібне у Черкасах. Хіба виробників ніхто не контролює? Тим більше, коли мова йде про продукти для дітей.
Світлана Гладун зі Сміли теж наткнулась на хробаків у їжі. Купувала рибу.
– Брала у місцевому магазині копчену рибу для чоловіка. Вже вдома помітили, що її точать черви, – каже смілянка. – У тому магазині зчинила скандал. Продавці віднікувапися, мовляв, вони за це не несуть відповідальності. Їм ту рибу постачав хтось із місцевих жителів. Та після цього більше не продавали її. А ще колись у кафе ледь не наїлася гречки з якимись комахами. Апетит відбило. Офіціантка тоді навіть не попросила вибачення. Просто повернула гроші. Зараз треба гарно обдивлятися продукти перед тим, як їсти.
Колишній експедитор із Ватутіного Євген на умовах анонімності пояснив, чому черкащани знаходять зайве у їжі. За його словами, виробники винні не завжди.
– При транспортуванні продукції часом трапляються неприємні ситуації, – пояснює чоловік. – Наприклад, наїхала машина із вантажем у яму, і все посипалося на підлогу. Часто товар возять у звичайних «будках». Мені давали вантажівку, де було не дуже охайно у вантажному відділі. Колись їхав на Шполу і довелося різко гальмувати. Віз у ящиках торти. Ні плівкою, ні в щось інше не були запаковані. Кілька коробок ляпнулися просто на дно кузова. У кожного експедитора є всілякі кондитерські шприци, креми для того, аби підправляти товар, якщо у процесі транспортування попсувався його зовнішній вигляд. Я підняв ті торти, перемастив і поставив назад. Наче й не падали. Вимушений так був робити, бо інакше б платив за брак. Тому, якщо хтось знайде гайку чи пісок у продуктах, завод не завжди у цьому може бути винним.
Не варто замовчувати подібні знахідки або обмежуватися дописами у соціальних мережах, переконує черкаський юрист Дмитро Тищенко.
– Із недобросовісними виробниками необхідно боротися, – запевняє фахівець. – Але більшість черкащан знайде того ж таки таргана – і максимум просто поверне товар та забере гроші назад. Інші ж махнуть на все рукою. Якщо ви купили в магазині їжу з сюрпризом, треба знати кілька речей. Якщо сторонній об'єкт видно через плівку або скло, не варто розпаковувати. Інакше важче буде довести, що він там був від самого початку. Якщо ж виявили щось небажане у процесі їжі, негайно покладіть це назад та сфотографуйте. Знайдіть чек і йдіть у магазин писати претензію. Не віддавайте представнику закладу знайдений предмет, бо це головний доказ. Окрім цього, необхідно написати скаргу в інспекцію з питань захисту прав споживачів. Якщо мати достатньо доказів, у магазині можуть запропонувати залагодити конфлікт виплатою енної суми грошей в якості моральної компенсації. Можна подати й до суду. От тільки навряд чи там справу можна виграти. Це треба проковтнути те, що знаходилося, наприклад, у хлібині, і пошкодити здоров'я. А потім ще й довести, що саме через виробника це трапилося. У США, наприклад, суди завжди на боці споживача у подібних випадках. У нас – ні.
Сергій Радченко
реклама
