Щотижня, з 12 жовтня по 16 листопада, в Інтернет-виданнях «Нова Доба», «Прочерк», in.ck.ua та на сторінці медіачеленджу в мережі Facebook виходила нова глава про пригоди трьох друзів Микити, Колька й Гані. Персонажі розшукували козацькі скарби й мимохідь вивчали історію та маловідомі закутки Черкас. Художня основа, створена письменницею Оленою Желєзняк, була своєрідною інструкцією для реальних дітей, учнів 6 – 11 класів. Вони не просто мали регулярно читати нову частину тексту, а й виконували різноманітні завдання, набираючи бали й наближаючись до головного призу.
Участь у змаганні взяли близько 200 дітей і підлітків, зареєстровані як 58 команд та індивідуальних гравців. Після кожної глави на конкурсантів чекали від 3 до 6 завдань на логіку, ерудицію, швидкість та кмітливість. А ще гравці мали демонструвати свої творчі здібності й бодай раз на тиждень виходити «в місто» у пошуках чергових значущих місць Черкас. Наприклад, потрібно було знайти найвизначніші архітектурні й історичні пам’ятки міста й зробити на їхньому фоні селфі. Це були будівлі різних епох, коло кожної з яких могли б бути закопані цінності. Так, серед цих пам’яток знайшлося місце храму Білого Лотоса, залишками рибних рядів початку ХХ століття, вежі Шухова (зараз належить КП «Черкасиводоканал»), будинку Майбороди (зараз належить Черкаській міській санітарно-епідеміологічній станції). А ще для фіксації на камери довелося шукати численні люки із зображенням гербу Черкас і вежі Шухова, портрети легендарного козака Мамая й козака Мамариги. Також учасники заварювали козацький чай «на сон віщий» (щодо рецепту такого зілля авторам довелося консультуватися зі справжніми етнографами); малювали карти з маршрутом своїх пошуків, шукали реального працівника КП «Черкасиводоканал» (інженера підприємства Валерія Власюка, який зустрічався з дітьми під псевдонімом «дід Влас») й розпитували в нього, чи використовуються досі золоті труби царських часів тощо.
Найважливішим наскрізним завданням було розшифрувати таємне послання (по одній частині щотижня, після кожної глави). Для цього діти змушені були перекласти сучасною мовою рядок глаголиці; розв’язати кілька цифрових кодів; прочитати фразу, написану «невидимим чорнилом» (молоком) – для цього папірець довелося нагріти; з’єднати крапки малюнку з написом графіті. Наприкінці змагання найретельніші шифрувальники мали об’єднати частини у вірш-замовляння, що його, за легендою, потрібно було прочитати над місцем зі скарбом – аби він не «сховався» глибше під землю й не карав нових власників за незаконне вторгнення.
Подолати всі шифри змогли 10 команд та індивідуальних гравців зі шкіл №№ 12, 28, 7, 24, 21, 17, 2 та Першої міської гімназії. За повний текст замовляння діти отримали підказку з більш точними координатами, ніж містилися в останній главі. Скарб можна було розшукати за такими ознаками, як жмут деревію (трава-охоронець цінностей) та корчі старого дерева. Прагнення до перемоги в усіх учасників було настільки сильне, а конкурентна боротьба настільки запекла, що козацьку грамоту знайшли протягом години з моменту публікації останньої глави.
Утім, активні гравці все одно не залишилися без подарунків. Завдяки головному спонсору й авторові ідеї Богдану Мацапею, призи дісталися не лише головним переможцям. Ще 11 команд й індивідуальних гравців отримали солодощі й подяки, а також мали можливість придбати за спеціальну валюту «златники», у яку конвертувалися набрані дітьми бали, кольорові календарі зі своїми фотографіями з квесту. Команди «Характерники» (ЗОШ № 7) та «Шукачі пригод» (ЗОШ № 24) за 2 і 3 місце відповідно одержали на кожного гравця по чашці зі старовинними видами Черкас. Крім того, до нагородження переможців долучився Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, презентувавши всім 12 запрошеним командам популярні довідники «Черкаси вражають».
На найактивніших гравців чекали не лише сувеніри, а й оригінальна бібліотечна подія. Аби фінал медіачеленджу «Скарби козацького міста» запам’ятався лише з найкращого боку, Черкаська обласна бібліотека для дітей 1 грудня організувала для учасників бібліосутінки «Подорож у часі». У приміщенні закладу протягом 2 годин одночасно працювали 10 локацій, присвячених різним історичним епохам існування Черкас. У будь-якому порядку й необмежену кількість разів присутні діти й батьки могли відвідувати тематичні перформанси, майстер-класи, пізнавальні та розважальні заходи на двох поверхах книгозбірні. До числа локацій належали такі: «Кам’яний вік» (майстер-клас із роботи крем’яними ножами, представлення костюмів та інструментів епохи), «Світлиця» (ознайомлення з елементами традиційного українського одягу ХІХ століття, майстер-клас із вив’язування хустки), «Київська Русь» (передбачала локації «Секрети каліграфії» – ознайомлення зі стародавнім приладдям для письма та майстер-клас; «Травниця» – розповідь про цілющі трави, дегустація трав’яних чаїв, можливість придбати трав’яні обереги за ігрові гроші; «Таємниці віщунки» – ворожіння на рунах, ворожіння по зоряному небу, народна астрономія; «Русь обрядова» – народні обрядові ігри та забави), «Козацькі розваги» (ознайомлення з козацькою зброєю), «Сінематограф» (перегляд німого кіно у супроводі тапера), «Ретро-шафа» (примірка одягу й аксесуарів початку ХХ століття, тематична фотозона), «Вечірка стиляг» (представлення епохи, танцювальний майстер-клас).
Забезпечувати роботу локації працівникам бібліотеки допомагали фахівці Черкаського обласного краєзнавчого музею Лариса Сиволап, Тамара Кургіна-Коваленко та Вікторія Наумчук, вихованці Черкаської школи бойового гопака під керівництвом Олександра Проценка, вихованці літературного театру «Задзеркалля», що працює в бібліотеці, під керівництвом режисера Олександра Бондаренка. У ролі таперів виступали студенти Черкаського музичного училища ім. С.С. Гулака-Артемовського Назар Любашенко й Іванна Коваленко, викладач училища, солістка ансамблю «Артера» Наталя Цимбал.
реклама
