Конкурсну комісію з присудження літературної премії ім. Василя Симоненка можуть розформувати. Про це під час сьогоднішньої прес-конференції Ради опозиційних сил Черкащини розповів голова ради об’єднаної опозиції, лауреат цієї премії Леонід Даценко. Як уже повідомляв «Прочерк», керівництво області не з’явилося на вручення премії пану Даценку за його збірку «І янгол з автоматом на плечі».
– Я не думав, що ця українська книжка стане яблуком розбрату для нашої влади і стане заледве не забороненою у нас на Черкащині, – сказав на прес-конференції Леонід Даценко. – Я це говорю не тому, щоб похвалити себе. Є інформація, що сьогодні обласна влада починає розформовувати ту конкурсну комісію, яка осмілилась прийняти таке рішення.
Очолює комісію з визначення лауреатів премії професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Володимир Поліщук.
реклама
Коментарі
Класна книжка, цілком в дусі Симоненка. І в українській літературі, є визнані й шановані письменники, які закликали до радикальніших дій, до речі, нерідко менш художньо, ніж Даценко. Тому ж, хто не бачить цінності в "Янголі", можна лише зацитувати пісеньку лікаря з мультика "Кіт, який любив складати вірші": "Тому ж, хто не любить віршоване слово, до лікаря треба іти терміново". Або Сергія Тулуба, який сказав, що своїм дітям він це читати не дав би, бо він їм явно і Шевченка з Франком не читатиме, вже мовчу про більш націоналістичні речі.
Можуть - це наскільки я розумію "ПРИПУЩЕННЯ". А може можуть і не розформувати, що тоді? Ляпнув так, наобум. А може манія величності...тіпа останній лауреат, все це із-за його геніального опусу
Якщо комісію реформують, но не разформуюють, як ГАДАЄ Л.Даценко, він офіційно вибачиться, ..............................
Василя Симоненка. Якщо далі так піде, то майбутній лауреат мабуть буде Калиниченко за шедевральні твори типу:
Ось збурює Черкащину святу
Глави Указ великої держави
Про земляка, світлу землю ту
Він посланий здійснити славні справи.
Настромлює увесь чиновний рід
Представлення іде, в великій залі
В простій промові відчуваєм слід
Прабатьківської вічної моралі
Сумно...
Стрічка RSS коментарів цього запису