Наводимо повний текст допису.
«Для мене це був рік завершених справ, – написала Ірина Володимирівна. – Радісно, коли ти хоч трошечки причетний до виконання умов ПДВЛ (Плану дій щодо візової лібералізації, – ред.) і надання Україні безвізу. Це таке щастя – почути від звільнених заручників, що вони планують отримати новенький біометричний паспорт і запросити кохану у весільну подорож, яку в 2014 відклали. Це так добре – не розчаруватися в друзях, і щодня відчувати підтримку родини, бо ж без неї ніяк. Й важливо бачити, як зростає міць української армії.
Я завжди вірила в безвіз, в підписання Угоди, хоч навколо завивали експерти і деякі політики: війна, не дадууууууть! Я знала, що ми ОТРИМАЄМО, а не «не дадуть»):
Я точно знаю, що Україна буде в ЄС і НАТО, на жаль, не так швидко, як хотілося, але це залежить тільки від нас. Над цим і планую працювати наступні роки): А ще – ми точно повернемо Донбас і Крим. В Горлівці я це відчула на якомусь фізичному рівні. Й над цим теж працюватимемо в 2018.
Я плачу, згадуючи кожного нашого загиблого воїна в 2017... я вклоняюся Вашій Пам'яті, Герої... Бо це Ви даєте нам цей шанс – будувати Україну далі! І ми, заради вашої святої пам'яті – не маємо права цей шанс втратити!
До побачення, 2017! Ти наблизив нас до перемоги. За це тобі – дякуємо».
реклама
Коментарі
хочу подивитись як вона облизує .........................
Дай бог,чтобы таких земляков как ты, у этих пройдох, было,как можно меньше,что позволит нам,кто уже по горло сыт делами этих политических проституток,кар динально менять в нашей стране всё,что натворила эта власть в лице херащенко.
Стрічка RSS коментарів цього запису