реклама
Черкаськаий обласний центр занятості
реклама
93-а ОМБр ЗСУ отримає почесне найменування “Холодний Яр”.Про це на своїй сторінці у “Фейсбуці” пише відомий волонтер Роман Донік, ілюструючи своє повідомлення світлинами штандартів та шевронів підрозділу, підготовлених до його перейменування. Про це пише "Козацький край".

22095028_4_large

Цитуємо Романа Доніка: “Цей пост довгий. І можливо навіть комусь здасться нудним в історичній частині. Але його потрібно дочитати. Тому що в історичній частині кожна назва, кожна дата і кожне прізвище написані кров’ю наших предків. Цю історію підхопили їхні нащадки. І сьогодні на полях Донбасу саме вони захищають Україну, воюють за Незалежність України, як і їхні давні, славетні предки.

Це пост про нагородження 93-ї окремої механізованої бригади почесним ім’ям “Холодний Яр”. Орієнтовно 29 січня цього року, 93-а ОМБр стане Холодноярською. Документи всі узгоджені і вже знаходяться в Адміністрації Президента. З чуток, на 29-е планується захід. Зараз я можу привідкрити завісу…

Кажуть, у новорічні свята збуваються бажання. Напевно, так воно і є. Саме напередодні Нового Року “зійшлися всі зірки”, – аж до того, що наші голоси почули всюди. Скільки часу, праці, нервів і життя забрала підготовка, скільки прочитано і вивчено історичних фактів – це сюжет для написання окремої книги.

Мотиваційний прапор бригади, символіка, патчі. Це всього лише мала частина задуманого. Я трохи відчиняю завісу, за якою ще багато всього. Від свого кроку на парадах, до церемоній посвяти в бригаду. Але це все вже потім. Це поки в планах. Зараз просто чекаємо. Чекаємо Указу Президента про присвоєння почесного імені та вручення нового бойового прапора 93-й ОМБр, новітня історія якої написана кров’ю боротьби за незалежність. Від початку існування України і до сьогоднішнього дня”.

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА

Холодний Яр -  один з найбільш відомих символів української воїнської звитяги протягом дуже тривалого часу.

26814973_1779001792131774_7975757309416394297_n

Холодний Яр – історична місцевість в Україні, лісовий масив, який розташований на півдні Черкаської та півночі Кіровоградської областей. Холодний Яр – один з найбільш відомих символів української воїнської звитяги, причому протягом дуже тривалого часу.

Перші відомості про особливість Холодного Яру з воєнної точки зору походять з початку І тисячоліття до нашої ери. Тоді ця територія стала форпостом, який зупиняв експансію кочовиків-кіммерійців на землі племен чорноліської культури, які належали до праслов’янської спільноти. Тут було споруджено цілу низку чорноліських фортець, одна з яких – Суботівське городище (біля с. Суботів Чигиринського району Черкаської обл.). Унікальною знахідкою з цього городища є біметалевий меч загальною довжиною 108 см. При тому, що загалом на цей час панує бронза, лезо меча виконане з заліза.

У Холодному Яру розташований один з найбільших укріплених центрів скіфської доби – Мотронинське городище (біля с. Мельники Чигиринського району Черкаської обл.). Воно має площу близько 200 га, обнесене 2 лініями валів. Тут мешкали представники як землеробів, так і скотарів.

В добу Київської Русі тут розташовувалися укріплення, які мали захистити осіле населення від нападів кочовиків. Рештки укріплень досі простежуються на південний захід від Чигирина, де можна побачити земляні вали руської доби. Як важливий центр захисту українського населення від кочовиків Холодний Яр постає з XVI століття, коли він став одним з центрів формування козацтва. Тут знаходився центр одного з найстаріших полків – Чигиринського, правобережні сотні якого охоплювали терени Холодного Яру.

Після початку Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького саме Чигирин став столицею України, а Чигиринський полк фактично виконував роль гвардії при гетьмані. До складу полку входив Осавульський курінь, куди набирали найбільш вправних козаків. Дослідження поховань козаків у Чигирині показали, що навіть за антропометричними даними вони переважали пересічних українців, а більшість з цих воїнів загинули в бою, а не вмерли від старості. Саме в Холодному Яру, у рідному для Богдана Хмельницького Суботові знаходився центр розвідувальної та контррозвідувальної діяльності держави, яку очолював суботівський городовий отаман Л. Капуста.

Холодноярські терени стали центром українського опору польській окупації у XVIII ст., коли саме тут розгорнувся широкий гайдамацький рух. Апогеєм протистояння з поляками стали події Коліївщини, коли, об’єднавшись із запорозькими козаками, мешканці Холодного Яру підняли масштабне повстання, яке втілилося у звільнення великої частини правобережної України. Символічно, що початок повстання, обряд «свячення ножів», народна пам’ять чітко фіксує в серці Холодного Яру – біля Мотронинського монастиря.

Початок ХХ ст. приніс створення Холодноярської організації – центру повстансько-партизанського руху 1918–1920-х рр., що існувала від часу створення перших загонів Вільного Козацтва на Холодноярщині (з березня-квітня 1917 р.) по вересень 1922 р. (до операції «Заповіт») і боролася проти всіх, хто посягав на цю територію (більшовиків, німців, денікінців) під прапором української державності. 3-7 жовтня 1917 р. в Чигирині відбувся Перший з’їзд Вільного Козацтва, який задекларував відродження козацтва і дав імпульс до створення в Україні військових структур.

Протягом 1917–1918 рр. «Холодний Яр», що мав у своєму складі загони з мешканців сіл Медведівки, Мельників, Головківки, Грушківки, діє як підрозділ самооборони і захисту Мотронинського монастиря від груп дезертирів та мародерів.

У червні 1919 р. виникає так звана «Холодноярська республіка», яка чітко заявила, що жодної влади, крім законної української, не визнає. Нефіційною «столицею» було с. Мельники, головним штабом – у Мотронинському монастирі. Це утворення боролося за відновлення влади УНР. Територія охоплювала понад 20 навколишніх сіл сучасних Черкащини та Кіровоградщини (найвідоміші Боровиця, Головківка, Грушківка, Жаботин, Івківці, Лубенці, Мельники, Медведівка, Михайлівка, Худоліївка, Чорнявка), але це число не було сталим і чітких кордонів організація не мала.

Тут діяли українські органи влади, було військо, ідеологія, широка підтримка місцевих мешканців. Авторитет «Холодного Яру» визнавали чимало повстанців, а головною метою була боротьба за незалежність України. До холодноярських загонів входило близько 15 тис. повстанців, бійці називали себе козаками. Для прикриття більшість з них користувалися псевдонімами, а після смерті отамана псевдо загиблого (за старою гайдамацькою традицією) використовували його соратники, аби заплутати розвідку більшовиків. Під гаслом на прапорах, найчастіше, «Воля України – або смерть!» та малим гербом УНР повстанці утримували територію до 1922 р.

Першими отаманами «Холодного Яру» стали брати Чучупаки – Олекса і Василь (колишні вчителі з с. Мельники). У квітні 1919 р. В. Чучупак підняв масштабне повстання проти більшовиків, яке було викликано неприйняттям «воєнного комунізму». До холодноярських лісів постійно прибували й інші українські військові відділи. Нерідко існувала практика передачі влади авторитетнішому ватажкові, часом і не місцевому уродженцю. Так, восени 1920 р., після смерті В. Чучупака очільником «Холодного Яру» став командир Степової дивізії з Дніпропетровщини Кость Пестушко (Блакитний).

Для мешканців сіл існування «Холодного Яру» гарантувало відносну безпеку життя, волі і результатів власної праці, а для армії УНР – надання підтримки й тил для війська. Оборонними операціями повстанці не обмежувалися, здійснюючи напади на залізниці, цукрові заводи, розбивали загони чекістів та перешкоджали роботі продзагонів, руйнували тил окупантів.

На початку 1920 р. до Холодного Яру увійшли підрозділи УНР (Перший Зимовий похід) для відпочинку і допомоги. В с. Медведівка відбулася нарада у складі командарма М. Омеляновича-Павленка, Ю. Тютюнника, О. Загродського, Т. Гулого-Гуленка, В. Чучупака, де холодноярському отаману поставили конкретні бойові завдання. Проте 18 березня 1920 р. під час ретельно спланованої чекістами операції на хуторі Кресельці загинув В. Чучупак, його брат Петро був закатований більшовиками. Втрати авторитетних ватажків значно послабили холодноярців, яким бракувало людей з військовим досвідом та організаційними здібностями. Очолив «Холодний Яр» отаман Іван Деркач.

У 1921–1922 рр. на території Холодного Яру активно діють Чорноліський полк П. Хмари, загони Д. Гупала, М. Голика-Залізняка, Л. Завгороднього Г. Нестеренка. Попри успіхі більшовиків тривалий час діяли загони братів Блажевських. Вони співдіяли з загоном отамана «Грозного» з 1922 р., найактивніше у 1924–1925 рр. Загін Андрія Блажевського воював з більшовиками до березня 1930 р.

Традиції Холодного Яру справили величезний вплив на Західну Україну, де величезної популярності набула книга одного з учасників боїв у цій місцевості Ю. Горліс-Горського «Холодний Яр». Крім ідеологічного впливу, під час Другої світової вояки Української Повстанської Армії використали досвід холодноярців у створенні криївок. Про усвідомлення зв’язку з героїчною боротьбою холодноярців проти російської окупації свідчить назва одного зі з’єднань УПА «Холодний Яр», яке входило до групи УПА-Південь (командир – Микола Свистун («Ярбей»).

Холодний Яр відродив свою славу центру української воєнної звитяги за доби незалежності. У 1997 р. у Києві створено історичний клуб «Холодний Яр», метою якого є дослідження боротьби українського народу за побудову держави та увічнення їхнього подвигу. В центрі с. Мельники у 2003 р. відкрито пам’ятний знак «Героям Холодного Яру», а в 2010 р. – пам’ятник Ю. Горлісу-Горському, учаснику цього руху і одному з перших творців холодноярської легенди. Щовесни у Холодному Яру відбувається масштабне вшанування пам’яті героїв Холодного Яру.

Довідку підготував Олег Репан, к.і.н., доцент кафедри історії України Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, у 2014-2015 рр. – заступник командира 4 мр 2 мб 93 омбр.

реклама

Коментарі  

 
+16 #2 Геральдист 22.01.2018 16:40
Подобається тяглість до історичних традицій та чітке дотримання правил європейської геральдики у символіці 93-ї бригади.
Повна протилежність обд.рочєнцам Лугандосії і Дири, де підрозділи називають, як справжня гопота з підворотні - як не "Сомалі", то "Адідас" :-x Так у ватних повелося ще з часів їхнього придурка Яника, який замовив собі намалювати герб, у якому кентавр тримає руль від "Мерседеса" :lol: :lol: :lol:
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+17 #1 Черкащанин 22.01.2018 15:09
Реально круті штандарти! Чудово, що сучасні воїни продовжують славетні традиції предків!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль


реклама Моніторинг цін
реклама