реклама
Sucurity Police

реклама

Студенти 4 курсу з цікавістю слухали інформацію як загального характеру, так і проблемні питання, які по-своєму прагнули вирішити.

Заступник начальника Черкаського регіонального управління водних ресурсів Владислав Бондаренко ознайомив курсантів в цілому з роботою управління, його призначенням  та функціями. Зокрема, свій виступ розпочав із характеристики річки Дніпро, як третьої за довжиною та площею річки Європи. На сьогодні із 980 км річки лише 160 км перебуває в природному стані, решта – зарегульовано водосховищами, що з’явилися в 50-60-х роках минулого століття. Тоді вони створювалися для потреб народного господарства, що динамічно розвивалося і споживало все більше водних ресурсів.

IMG_1647-1

– Управління обслуговує Кременчуцьке водосховище, що географічно поширюється на  Черкаську, Кіровоградську та Полтавську області. Для того, щоб уникнути підтоплення населених пунктів та земель, що розташовані в зоні впливу водосховища, в придамбових водоймах насосних станцій утримується відповідний рівень води, захисні дамби мають позначки гребеня, які не допускають потрапляння води на захисні масиви. Над цим працює 9 насосних станцій, що належать 4 експлуатаційним дільницям. До проблемних питань перед якими постає управління та, на жаль, не має юридичних важелів впливу для їх розв’язання належать: недотримання елементарних санітарно-екологічних вимог населенням, неефективність очисних споруд і, як наслідок, погіршення якості води, несанкціонована забудова берега з недотриманням  100-метрової прибережно-захисної смуги та умов її експлуатації, – наголосив Владислав Бондаренко.

Ще одним важливим напрямом в роботі управління є інженерно-геологічний та гідрогеологічний моніторинг, який здійснює  відділ водних об’єктів та техногенно-екологічної безпеки. Завдяки його роботі визначається площа втрачених земель в результаті переформування берегів.

– Ми не маємо повноважень, щоб класифікувати ту чи іншу ситуацію як надзвичайну, можемо лише констатувати проблему. Однак часом трапляється, що після апелювання до відповідних органів і служб, ситуація все ж вирішується належним чином. Щодо втрати земель, то констатуємо як факт: з моменту заснування Кременчуцького водосховища було втрачено більше 2 тис. га земель. Для того, щоб сповільнити ці процеси, необхідне берегоукріплення. На сьогодні із 800-т км закріплено лише 148, – розповів начальник відділу  водних об’єктів та техногенно-екологічної безпеки Дмитро Міхельсон.

Після лекції розпочалося жваве обговорення, оскільки студенти цікавилися багатьма практичними аспектами із життя управління: від стану гідроспоруд та обладнання до реагування місцевої влади на затоплення територій у верховій частині водосховища у 2011 році. Адже з усім цим вони працюватимуть після закінчення навчання.

– Сьогодні в рамках курсу «Інженерний захист населення і територій» ми ознайомилися з роботою Черкаського РУВР. Інформацію можна витягти і з Інтернету, однак вона не замінить спілкування з фахівцями своєї справи. Такі практичні заняття для студентів проходять щомісяця, адже крім написання наукових робіт сьогодні, вони працюватимуть практично з цими установами завтра, – підсумовує доцент кафедри організації заходів цивільного захисту Дмитро Журбинський.

Олена Башлик.

реклама

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100