23 червня у селі Легедзине Тальнівського району на території музею Державного заповідника «Трипільська культура» традиційно відбулося святкування Купайла.
Про це повідомляє «Громадське.Умань».
Цьогоріч наскрізною тематикою дійства стала козаччина, тому окрім традиційних обрядодійств та розважальної програми, до уваги відвідувачів діяла музейна виставка одного предмету: печатки гетьмана Богдана Хмельницького з колекції музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих, а також картини козака Мамая з колекції НЦНК «Музей Івана Гончара». Всі охочі мали можливість послухати лекції на провідну тему свята.
У приміщенні музею діяла фотовиставка «Чорний козак: за лаштунками зйомок», що відкривала закулісся створення художнього фільму.
Окремої уваги заслуговує театралізоване дійство-показ з відображенням етапів зростання хлопчика в умовах українських традицій, прививання йому духовних цінностей задля забезпечення достойної зміни поколінь.
Також учасники свята вшанували пам’ять учасників антибільшовицького повстання та всіх борців за волю України, поклавши дубовий вінок до підніжжя встановленого 8 років тому меморіального знаку.
Своїми незмінно світлими, добрими і мудрими оповідками порадував улюблений казкар сучасності Сашко Лірник.
Але спражньою окрасою свята став допрем’єрний показ фільму «Чорний козак», знятий за мотивами казки Сашка Лірника «Про вдову Ганну Шулячку, Чорного козака і страшне закляття». Над його екранізацією знімальна група працювала понад 10 років. Особливістю художньої картини є й те, що це перший повнометражний народний фільм, створений без фінансової підтримки Держкіно, а виключно за рахунок власних заощаджень ідейників та спонсорських вкладень.
Саме відомий на всю країну уманчанин чи не найбільше хвилювався перед початком фільму. Як поділився у коментарі «Громадському» автор казки Лірник Сашко, він з нетерпінням чекав вечірнього кінопоказу, бо повністю змонтованого фільму і сам ще не бачив.
«Це вже не стільки казка «Про вдову Ганну Шулячку…», скільки ціла панорама українського життя. Не все вийшло, як хотілося, але було декілька знахідок, які зробили фільм кращим. Зараз цей фільм – літопис українського життя і програма на майбутнє: позитивний, веселий, переможний, тобто те, що нам зараз треба», – додає автор ідеї.
І справді, сюжет фільму дещо відрізняється від казки: з’явилося більше головних та другорядних героїв, картина стала багатшою на події, але це не спотворило захоплюючу історію кохання між героями двох світів, а навпаки, основний посил більшості «сашколірниківських» історій про перемогу добра, віри, щирих почуттів, справедливості над злом залишається незмінним, і світлі почуття, які виникають після знайомства з творами відомого казкаря, нікуди не поділися.
Хоч «Чорний козак» вважається народним фільмом, бо створювався виключно на ентузіазмі акторів та знімальної групи, за своїм якісним наповненням він нічим не поступається відомим сучасним картинам, створеним за великі кошти з попередніми кастингами та багатим технічним оснащенням.
Після липневої офіційної прем’єри у Києві фільм вийде у кінопрокат.
реклама
Коментарі
Ти ще забув про "Чорний квадрат" Малевича.
Видимо для таких как ты байка о"черном прапоре" - эталон кацапского народного фольклора.
Стрічка RSS коментарів цього запису