Екологічне лихо загрожує акваторії Дніпра нижче Канева

Нещодавно фахівці відділу водних об’єктів та техногенно-екологічної безпеки Черкаського РУВР повернулися із планового обстеження верхової частини Кременчуцького водосховища і  в результаті проведеної роботи встановили, що, якщо не буде вжито відповідних заходів, берегоруйнівний процес надалі загрожуватиме технологічній території канівських очисних споруд. Відтак, акваторії Дніпра нижче Канева може спіткати екологічне лихо.

Результати спостережень за переформуванням берегів водосховища свідчать, що в останні роки на деяких відносно стабільних і, навіть, нейтральних ділянках процеси переформування різко активізувалися, тобто порушилась динамічна рівновага берегових схилів і відмілин, яка зберігалась протягом тривалого часу. Це порушення відбувається з різних причин, які нерідко пов’язані з антропогенною діяльністю.

– Процес берегоруйнування на ділянці полів фільтрації очисних споруд надзвичайно активізувався з 2007 року. Руйнування має характер руслових деформацій внаслідок берегової ерозії (розмив берега під дією течії), що відбуваються як в період повені та паводків, так i в умовах нестійкого режиму експлуатації гідровузла Канівської ГЕС, який періодично здійснює форсовані скиди значних об’ємів води. При цьому швидкість течії становить 0.5 – 1.0 м/с, спостерігаються суттєві зміни рівнів води за відносно короткий період часу. Глибини в зоні фарватеру, згідно картографічних матеріалів зйомки 1983 року, складають від 5 до 9 м. Берег на ділянці представлений надзаплавною терасою на правому боці корінного русла Дніпра з абсолютними позначками поверхні 81.5 – 85.5 м. Згідно матеріалів по геологічній будові першої надзаплавної тераси Дніпра береговий схил складений верхньочетвертинними алювіальними кварцовими дрібними та середніми пісками, перекритими еоловими відкладами (також переважно піщаними). Ці породи, як відомо, легко піддаються розмиву, – переконаний начальник відділу водних об’єктів та техногенно-екологічної безпеки Дмитро Міхельсон.

До того ж зараз, у зв’язку з активним розмивом як правого берега, так і острова Просеред, судноплавна протока стала вдвічі   ширшою. Внаслідок цих змін стрижневий потік течії біля правого берега набуває великої руйнівної сили і спричиняє активну берегову ерозію безпосередньо біля полів фільтрації очисних споруд.

Будь-яке ослаблення або уповільнення процесу руйнування берега під впливом природних факторів неможливе. Розвиток ерозійних процесів сприятиме подальшому активному розмиву берегової лінії і становитиме загрозу технічній території очисних споруд. Зменшення відстані від урізу води до контуру території полів фільтрації (ширини прибережної захисної смуги) призведе до неприпустимих розмірів інфільтрації стічних вод до акваторії водосховища, а ймовірність руйнування зовнішнього контуру полів фільтрації слід розглядати як загрозу екологічного лиха.

Все вище зазначене свідчить про необхідність впровадження термінових берегозахисних заходів.

Найбільш доцільним в даних умовах слід вважати тип берегоукріплення за аналогією з тим, що виконаний вище за течією для захисту основної виробничої території очисних споруд (збірні залізобетонні плити з кам’яно-накидними бунами).