У Черкаському обласному кардіоцентрі зросла кількість надскладних операцій

Уже понад 300 складних операцій на серці зробили цьогоріч у Черкаському обласному кардіоцентрі. Такі результати не під силу більшості обласним центрам України. У Черкасах же фахівці медичного закладу не лише здатні робити більшу кількість операцій, а й прогресують у плані їх складності, при цьому роблячи оперативні втручання щоразу менш травматичними. Філія черкаського кардіоцентру найближчим часом відкриється в Умані.

Про це «Прочерку» розповів сурцево-судинний лікар-хірург, головний позаштатний кардіохірург управління охорони здоров’я Черкаської ОДА Олег Журба.

– Якщо раніше у нас було до сотні оперативних втручань за рік, то минулого року ця цифра зросла на 50%, а цьогоріч станом на зараз маємо вже 310 операцій. Більше того, ми постійно удосконалюємося. Світова тенденція така, що люди хочуть все менш травматичні втручання і швидшого відновлення. Мало не найбільш бажані – це міні-інвазивні втручання для пацієнтів з ішемічною хворобою  та з клапанними вадами серця, – розповідає Олег Журба.

Уродженець Чернівців, Олег Олександрович свого часу працював у інституті серцево-судинної хірургії імені Амосова, а згодом приїхав лікувати людей до Черкас. Каже, що тут склалася потужна команда фахівців. Ось лише невеликий опис однієї з процедур.

– Беремо судину, пришиваємо її до серця, роблячи обхідний шлях від місця, де забито бляшками. Кров тече після цього новим шляхом. 97% таких операцій проводиться на працюючому серці. Є система стабілізації, коли за допомогою присосок частина серця фіксується і тоді виконується підшивання судини до коронарної артерії. Це технічно дуже не легка справа, адже діаметр коронарних  артерій  1.5-2.5 мм. Судину (вену) беремо або з нижньої кінцівки, або береться внутрішньо-грудна артерія. Вена працює 8-10 років, а артерія може працювати до 20 років, окрім того якщо взяти артерію, то не буде додаткових надрізів на ногах. Методика шунтування з використання тільки артеріальних кондуїтів  технічно більш складна для хірурга, але набагато краща для пацієнта. Такі  операції виконуються всього в 3-4-ох центрах  України  і тільки в двох обласних, – розповідає лікар.

До слова, цьогоріч у центрі почали робити міні-інвазивні втручання у хворих з вадою   аортального клапана, мііні-інвазивне коронарне шунтування, також виконали одну з найбільших кількостей втручань серед всіх регіональних центрів у хворих з гіпертрофічною кардіоміопатією.

Серед новацій – операції щодо патології аорти,коли частина аорти значно розширена і є небезпека її розриву (аневризми аорти). Наймолодшим пацієнтом тут став черкащанин, якому було трохи більше двадцяти років.

Нині завдяки державним та обласним програмам кардіоцентр має доровартісне обладнання. Нове обладнання дозволяє покращити якість надання кардіохірургічної допомоги. Цього, на жаль, недостатньо і багато чого потрібно, але ми працюємо в цьому напрямку.Ми забезпечені розхідними матеріалами на кардіохірургію лише частково, близько 20 % від потреби. Та пацієнтів намагаємося забезпечити найнеобхіднішим, тобто найкоштовнішим, зокрема, клапанами серця та оксигенаторами.

Сьогодні в черкаському кардіоцентрі навчається троє фахівців, які згодом працюватимуть у філії кардіоцентру в Умані. Тамтешній реперфузійний центр на стадії відкриття, але ще потрібно зробити незначні ремонти.

– Звісно, кардіохірургія – затратна справа. Окрім того, тут потрібні  фахівці. Значну кількість наших операцій ми виконуємо за методикою національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова. Так, у нас є 5 кардіохірургів, 3 з яких працювали в національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова в Києві. Летальність ,у деяких патологіях,  торік була  – 0,7%. Це дуже мало. Навіть в європейських клініках вища. Звісно посилення кадрового складу не завадить. Але підготувати лікаря-хірурга дуже складна справа. Потреба в кардіохірургічних втручаннях складає у нас близько тисячі операцій на рік. Це вираховується від кількості  населення області. Окрім того, стикаємося з тим, що треба розширювати реанімацію, оперативний блок, – каже лікар.

Поряд з тим, за словами фахівця, люди зараз хворіють, на серцево-судинну патологію  так само, як і десять років тому, просто почали більше і якісніше виявляти її.

– Просто чим розвинутіша країна, тим краща профілактика патологій і краще виявлення на ранніх стадіях. А серцево-судинна патологія одна з перших. Торік померло 400 тисяч українців від серцево-судинних хвороб. Ми третій рівень допомоги,  до нас мають приходити, як до передостанньої інстанції. Але для цього мають працювати всі ланки і людина має вчасно потрапляти на діагностику. А зазвичай, на жаль, до нас потрапляють пацієнти, для яких інфаркт звалився як сніг на голову, – зазначає Олег Журба.

Попри профілактику, ми маємо більш дбати за серце, займатись спортом, не палити, не зловживати алкоголем, обмежити вживання їжі, багатої на холестерин та вести активний спосіб життя.