Сам Микола Миколайович – науковець і поет родом з Гельмязева, що на Золотоніщині. Свого часу працював журналістом, згодом пішов науковою стежкою. Ще в юні роки пробував писати, друкувався в черкаській пресі, в літературних журналах.
Саме в травневі дні стало доброю традицією приїздити в Куцівку і вклонитись поету Осьмачці. У рамках цього і відбувається щорічне оголошення лауреатів конкурсу. Комісія вагалася між Миколою Слюсаревським та Людмилою Солончук. Врешті вирішила таки обрати Миколу Слюсаревського.
– Осьмачка – не той поет, який читається легко. Це поет апокаліптичного світосприйняття. Він – поет-пророк. Володів передбаченням, – каже лауреат.
Голова Ротмистрівської об'єднаної громади Володимир Ховайба привітав усіх з 124 річницею поета, а від імені громади вручив переможцю грошову премію.
Професор і очільник обласного осередку СПУ Володимир Поліщук вручив поету диплом переможця, зауваживши, що досі громада мріє про перепоховання праху поета з Америки до України, як того хотів Осьмачка, також про створення музею Осьмачки в селі.
Родичі Тодося Осьмачки, зокрема онучка баби Лукиї, сестри Тодося, подякувала односельцям, які бережуть пам'ять про поета.
Після вручення нагороди відбувся святковий концерт.
реклама
