Виступає Олександр Вельбівець
Іван Кіндратович Лутак (3 червня 1919, с. Комарівка на Київщині – 29 січня 2009, Київ) обіймав чільні посади на Черкащині двічі – перший раз як голова виконкому Черкаської обласної ради (1961-1967, з невеликою перервою), а другий раз як перший секретар Черкаського обкому КПУ (1976-1988). Також був кандидатом і членом ЦК КПРС, членом політбюро ЦК КПУ, депутатом Верховних Рад СРСР і УРСР. Герой Соціалістичної Праці, Почесний громадянин Черкас.
В урочистостях з нагоди 100-річчя Івана Лутака в Черкасах відбувається концерт, який перемежовується виступами – голови Черкаської ОДА Олександра Вельбівця, дочки і онуки Івана Лутака (Тетяни Лутак і Катерини Вишневської) та інших промовців.
Дочка і онука Івана Лутака подякували черкащанам за пам'ять про нього
На думку Олександра Вельбівця, Іван Лутак був зразковим керівником, і навіть говорити про нього – велика відповідальність.
– Третина історичної доби Черкащини і її найбільші надбання пов’язані з ім’ям цієї яскравої особистості. Протягом двох десятків років Лутак очолював область. На його плечі ліг непідйомний тягар утвердження новонародженої області, – зазначив голова ОДА.
Виступав Олександр Вельбівець без жодного папірця, при цьому жодного разу не осікся.
Він розповів про здобутки, які Черкащина отримала «за правління Івана Кіндратовича»: розвиток аграрної сфери, створення і розвиток сотень підприємств, у тому числі хімічної промисловості й черкаського «Азоту», двох десятків цукрових заводів, підприємств оборонного комплексу, закладів освіти, культури, парків тощо. Темпи будівництва житла сягали 1 млн кв м на рік.
– Рівняючись і спираючись на досвід таких по-справжньому державних людей як Іван Кіндратович Лутак, ми, молоде покоління управлінців, розуміємо, що розвиток держави і області залежить саме від нас, – підсумував Олександр Вельбівець. – Переконаний, що ми повинні пам’ятати і шанувати цю Людину з великої букви. Бо всіма своїми справами Іван Кіндратович доводив, що тільки щоденна тяжка праця здатна зробити нас у цьому житті переможцями. Сьогодні Україна на шляху становлення європейської держави – і в першу чергу завдяки тому, що ми зберегли надбання наших попередників. І сьогодні наш святий обов’язок зберегти, примножити і передати нашим нащадкам здобутки Черкащини. Іван Кіндратович Лутак працював не покладаючи рук – не задля власного добробуту, не задля власних амбіцій, а на розвиток краю, не чекаючи слави і овацій. І саме тому шана і пам’ять про нього житиме завжди. Пам’ятаймо вічно про славного сина свого краю, нашої України Івана Кіндратовича Лутака і будьмо гідні його пам’яті!
Виступ Олександра Івановича завершився бурхливими тривалими оплесками.
Черкаський народний хор співає про рушники
Коментарі
Відносно керівників( області в тому числі) у мене нема поняття "хороший" чи "поганий".Критерій оцінки всього один - чи справляється з поставленими завданнями чи не справляється.Я не сказав що Лутак не справився з поставленими на той час перед ним задачами.Своі завдання він виконав.Як керівник.Чи було це якимось особливим благом для людей сказати важко.Якщо Вам особисто і тим хто зібрався на роковини з дня народження, Лутак подобається то у мене з приводу цього нема ніяких заперечень.
Може хімією Лутак і переймався постільки-поскільки але під час війни він служив НАЧАЛЬНИКОМ ХІМІЧНОІ СЛУЖБИ полку.Він чудово знав що таке хімія і тим більше - хімія військова.Це- перше."Азот" при потребі за лічені дні чи тижні можна перетворити з виробника міндобрив на виробника БОЙОВИХ ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН.Думаю, що необхідне обладнання для такого перетворення зберігається на "Азоті" і досі.Це-друге.З приводу "дітищ"( "Орізон"."Магніт","Вега","Імпульс" і т.д.)- з мацкви сказали будуй -то він і будував.Там розмова була коротка - або орден на груди,або партквиток на стіл.Так що не треба з Лутака робити якогось мессію для Черкас та області.Звичайний талановитий партфункціонер з хорошими організаторськи ми здібностями.
Лутак, робив все не так,
А щоб не точив баляси,
Відправили у Черкаси
Проїдь по дорозі Черкаси - Умань, заїдь в аеропорт, пошукай Черкаський хор і все зрозумієш. лутаки-андрєєви-тулуби- вельбівці - всі одно шобло-....!
Стрічка RSS коментарів цього запису