Художній роман черкаського письменника Валерія Макеєва «Вірний Присязі!», заснований на реальних подіях, вийшов друком у харківському видавництві «Фоліо».
Учора автор презентував роман у черкаській книгарні «Буквиця».
Книжка – про операції української контррозвідки й захопливі пригоди спецагента Регента. Детектив із елементами містики й психологічного роману присвячений подіям війни на сході України, війни, яка пройшла й крізь життя самого автора: письменник, як і головний герой його книжки, пройшов через пекло полону на тимчасово окупованих територіях Донбасу.
До складу роману-трилогії ввійшла видана раніше повість «Привиди Президента». Ті, хто мали можливість прочитати цю книжку, із задоволенням дізнаються продовження доль її героїв, кожен із яких, до речі, має прототипів у реальному житті. Ілюстрації до видання виконав Сергій Захаров, який також був у полоні.
– Коли я п’ять років тому повернувся на контрольовану Україною територію, то видав документальну повість «100 днів полону». Хлопці, які перебували зі мною в сепаратистському застінку, тоді дорікнули мені у надмірній делікатності. У ті часи до мене від різних людей було дуже багато запитань. Я відповідав: «Зараз можу сказати лише трішки. Можливо, більш докладно розповім за п’ять років». Ці роки минули. І ось прийшов час трилогії «Вірний Присязі!». Цю книгу я написав не так м’яко, як «100 днів полону», а трохи більш подібно до того, що було насправді. Щоправда, розповісти всю правду від початку до кінця не можу й сьогодні, – розповів Валерій Макеєв.
Автор книги у серпні 2014 року потрапив до полону сепаратистів, намагаючись визволити українських бійців, захоплених перед тим на передовому блокпості на Луганщині. Згодом вдалося домогтися визволення і Валерія Федоровича, і майже всіх полонених воїнів. А останній, зовсім юний хлопець, утік і переховувався в українській сім’ї на кордоні з Росією. Коли про це стало відомо українському командуванню, Макеєву доручили переговорити з хлопцем по телефону. «Як ти?» – запитав Валерій Федорович. «Вірний Присязі!» – відповів зранений і змучений юнак. Ось ця фраза бійця, якого згодом також удалося врятувати, й стала заголовком до книги.
Важливою сюжетною лінією роману стала історія айдарівської групи, яку за наказом Президента відправили рятувати тоді ще оточених на блокпості під Луганськом бійців. Частина айдарівців загинула, частина потрапила в полон. А повернувшись із полону, хлопці дізналися, що для української влади вони – просто цивільні.
– У «Айдарі» у штаті було близько 200 осіб, а реально воювали кілька тисяч. Коли вони йшли гинути, то навіть не думали, що треба офіційно оформитися. А коли повернулися – виявилося, що вони просто ніхто. Вухо відрізали в полоні? Загальне захворювання! Вони й зараз не мають статусу полоненого, – розповів Валерій Макеєв.
Письменник також розповів, що всі три частини роману написав на Закарпатті в період відпочинку від основної роботи (Макеєв – юрист, громадський діяч, журналіст та ще й регент церковного хору черкаського Свято-Троїцького собору ПЦУ).
– Я пишаюся своєю працею, – сказав письменник. – Хоч у книзі немає жодного філософствування чи «думок від автора», але є чимало думок від дійових осіб, які є цінними. Я гордий від того, що живу в одній країні з цими хлопцями, сильними і чесними людьми!
