Генеральний директор Шевченківського національного заповідника Мар’ян Піняк зазначив: «Тарас Шевченко не був професійним політиком, проте на його ідеях виховувалось не одне покоління молодих прогресивних українців. Його пророче слово мобілізувало і мобілізує мільйони до боротьби за людську і національну гідність. Він не прагнув бути пророком, проте його слова здійснюються. Його погляди, ідеї, приховані у поезіях контексти і до сьогодні простежуються у повсякденному житті українського народу.
22 травня 1861 року було виконано Шевченків заповіт. Над домовиною Кобзаря настоятель Канівського Успенського собору Гнат Мацкевич промовив пророчі слова: «Минуть віки і далекі нащадки дітей України побачать і пізнають, хто був Тарас Шевченко! Бажав ти, брате, жити в Каневі, от і – жий до кінця світа! А ти, Україно, побожно шануй наше місто… Тут на одній із найвищих гір Дніпрових покоїтиметься прах його і як на Голгофі, подібно хресту Господньому, стоятиме хрест, котрий буде видно і по той і по цей бік нашого славного Дніпра».
Через 23 роки могилу Тараса Шевченка увінчав пам’ятник-хрест та постав перший народний музей Шевченка – «Тарасова світлиця». А 18 червня 1939 року 40-тисяний потік відвідувачів прийшов до Шевченківського меморіалу вшанувати великого Кобзаря. З того часу минуло 80 років.
Тож сьогоднішній ювілей – це не тільки свого роду історична віха, довжиною у 80 років, а й певний рубіж, що дає можливість оцінити пройдений шлях, згадати добрим словом тих, хто присвятив своє життя, свій талант становленню та розвитку Шевченківського національного Заповідника, збереженню і охороні меморіалу, і звичайно, уточнити плани на майбутнє».В.о. директора Департаменту культури та взаємозв’язків з громадськістю Черкаської ОДА Людмила Товстопят у своєму виступі зазначила: вшанування на Тарасовій горі – захід, що єднає усіх українців. У цьому місці кожен відчуває гордість за причетність до великої духовної спадщини нації, що й досі відстоює свою Незалежність.
Довідково:
Приміщення музею Шевченка в Каневі збудоване за проектом архітектора Василя Кричевського, якого вважають автором українського архітектурного модерну. Бронзовий пам’ятник Тараса Шевченка – роботи скульптора Матвія Манізера.
За інформацією Департаменту культури та взаємозв’язків з громадськістю облдержадміністрації
реклама
