Маючи всі обґрунтування для торговельних обмежень щодо імпорту мінеральних добрив, чиновники фактично віддали український ринок на відкуп іноземним виробникам, пише у своєму виданні редактор відділу мікроекономіки та бізнесу DT.ua Сергій Следзь.
Нагадаємо, низка хімічних підприємств України, серед яких і черкаський «Азот» зверталися до українського уряду з проханням запровадити квоти на імпорт в Україну мінеральних добрив. Проте, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ), нібито захищаючи інтереси вітчизняного АПК, заблокувала це рішення.
«Погодьтеся, щось тут не так. Тим більше що за цей час проведено досить багато розслідувань активності російських хімічних компаній і їхніх дистриб’юторів на українському ринку. Зловживання підтверджувалися МКМТ із завидною регулярністю й закінчувалися запровадженням і підвищенням антидемпінгових мит. А з липня 2019 року Україна взагалі запровадила ембарго на російські мінеральні добрива. Проте український ринок все одно залишається під контролем імпорту, в загальному потоці якого до нашої країни продовжують надходити й російські добрива. Особливо добре це видно на прикладі країн, які в кілька разів нарощують свої поставки в Україну, але не мають для таких обсягів експорту ні власної сировинної бази, ні достатніх виробничих потужностей», – пише автор статті.
Противники обмежень твердять, що ринок не можна обмежувати, бо це буде зроблено в інтересах найбільших виробників мінеральних добрив в Україні — OSTCHEM Дмитра Фірташа та групи Ігоря Коломойського, що контролює підприємство «Дніпроазот», які нібито гарантовано підвищать ціни. «Хоча проблема недобросовісного імпорту загрожує всім без винятку хімічним підприємствам України, незалежно від імені власника», – наголошує автор.
На його думку, на позицію МКМТ, яка перед цим виступала за квоти, вплинула точка зору президента України Володимира Зеленського. Відомо як мінімум про один епізод, коли в питання імпорту мінеральних добрив в Україну втрутився особисто президент Зеленський. За словами голови Держгеокадастру України Романа Лещенка, Зеленський на зустрічі з прем’єр-міністром Шмигалем і представниками Мінекономрозвитку заявив, що квоти на імпорт мінеральних добрив запроваджувати недоцільно, бо це може нашкодити інтересам аграріїв.
Не дивно, що 22 червня МКМТ ухвалило рішення не запроваджувати квот, тобто відмовити національним виробникам у захисних заходах, із формулюванням: «застосування спеціальних заходів суперечить національним інтересам України». А Мінекономіки, яке, спираючись на власні розслідування, також підтримувало квоти, впродовж місяця забуло про них.
Автор заперечує тим, хто каже, що російські добрива перебувають під ембарго уряду України, а тут ідеться про імпорт із таких країн, як Казахстан, Польща, Туреччина, Литва, Грузія. На переконання автора статті, всі ці країни перебувають в орбіті бізнес-інтересів російських хіміків. Наприклад, російський «Єврохім», який включений до українських санкційних списків, створює виробничі потужності в Казахстані, звідки має намір постачати мінеральні добрива на український ринок.
«Червневе рішення МКМТ задовольнило відразу кілька великих груп впливу, – підсумовує Сергій Следзь. – З одного боку, іноземних виробників, серед яких головну скрипку, як і раніше, грають російські хіміки, що створюють плацдарми для захоплення інших ринків уже за межами РФ. З іншого — великих трейдерів-імпортерів, для яких питання збереження і зростання обсягів імпорту мінеральних добрив є питанням збереження й розвитку бізнесу. У виграші залишилися й великі аграрні холдинги, які є оптовими споживачами мінеральних добрив і для яких будь-яке навіть незначне коливання цін на кожному з видів матеріальних ресурсів — це десятки мільйонів у плюс або мінус до маржинальності. Якщо говорити про те, хто ж заплатить за цей «компроміс», то цю роль, швидше за все, відведуть людям, задіяним в українському хімпромі».
Автор переконаний, що рішення, які приймає нині українська влада, сприяють створенню тим же «Єврохімом» тисяч робочих місць у Казахстані і водночас знищують ті ж робочі місця в Черкасах, Каменському й Сєверодонецьку.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису