У Києві на Андріївському узвозі, 13 напередодні різдвяно-новорічних свят відбулося урочисте відкриття пам’ятної дошки видатному культурному діячеві періоду УНР, композитору, диригенту, етнографу, творцю Республіканської капели Олександру Кошицю.

Як передає Укрінформ, її відкрито в межах проєкту "Українська історія в камені".

44

Пам’ятну дошку культурному амбасадору України у світі Олександру Кошицю відкрили голова ГС "Музичний Батальйон" Валерій Суботін, родич Олександра Кошиця — громадський діяч Олександр Костик-Кошиць та автор пам’ятної дошки скульптор Олексій Пергаменщик.

“За кілька днів християнство відзначатиме день народження Ісуса Христа, а над землею вкотре полине наш український “Щедрик”. Завдяки Олександру Кошицю та Українській республіканській капелі світ не тільки отримав символ Різдва, а й відкрив не відому для себе Україну. Закордонна армія, як називали капелу в неофіційних документах УНР, прорвала російську інформаційну блокаду у Європі і заявила, що Україна — не Росія і український народ з його прадавньою історією має право на окреме культурне і політичне існування”, - сказав на відкритті Суботін.

Він додав, що проєкт здійснено завдяки активній позиції інститутів громадянського суспільства за сприяння органів державної влади та за підтримки меценатів.

Як наголосила культурна кураторка проєкту “Різдво Олександра Кошиця на Андріївському узвозі” Леся Воронюк, поява пам’ятної дошки коштувала величезних зусиль патріотичних організацій Києва, що об’єднали навколо себе однодумців в Україні і за кордоном.

“Ініціатива із вшанування пам’яті Олександра Кошиця, яку очолював відомий поет, громадсько-політичний діяч Іван Драч, виникла понад 20 років тому, тоді постало питання, що в Києві має з’явитися така пам’ятна дошка, і ось нарешті зусиллями великої кількості патріотів це вдалося”, - сказала Воронюк.

Вона повідомила, що насправді сьогодні дві пам’ятні дошки Олександру Кошицю з’явилися на Андріївському узвозі — другу відкрили на будинку 22-А, де він мешкав також.

55

“Наш проєкт триватиме далі. Наступні адреси, де жив видатний культурний діяч, зокрема й на Софіївській площі, теж будуть увіковічені та зафіксовані. Це наша місія і великий проєкт — відновлювати у публічних просторах імена видатних українських культурно-політичних діячів”, - сказала Воронюк.

Вона нагадала, що Олександр Кошиць спільно з Кирилом Стеценком та Миколою Лисенком створили Республіканську капелу УНР і вирушили у величезне світове турне задля того, щоб презентувати Україну та її культуру. Це турне мало величезний успіх, капела дала понад 900 концертів по всьому світу, один із них зібрав 32 тисячі глядачів.

Церемонія відкриття розпочалася із запалення Віфлеємського вогню, який приніс Київський осередок Пласту - Національної скаутської організації України. Вона продовжилася виступом Народної хорової капели "Дніпро" - спадкоємиці капели Олександра Кошиця, у музичному супроводі Духового оркестру Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, відкриттям проєкту "Різдво Олександра Кошиця на Андріївському узвозі" в Театрі на Подолі. В його програмі відкрили виставку "Світовий тріумф "Щедрика" - 100 років культурної дипломатії України" дослідниці Тіни Пересунько та презентували фрагменти Кубанської експедиції Олександра Кошиця (з архівів Осередку української культури та освіти Вінніпегу, Канада. Заходи відбулися за участі відомого скрипаля, народного артиста України Кирила Стеценка та студії хорового співу Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім. Григорія Верьовки.

Організатори заходів - ГС "Музичний батальйон", ГС "Народний музей України", ГО "Всесвітній день вишиванки", Київський академічний драматичний театр на Подолі, ГО "Інститут Леонтовича".

ДОВІДКА: Олександр Кошиць, хоровий диригент, композитор та етнограф, який написав оркестрове аранжування пісні «Ще не вмерла Україна». Рід Кошиців мав давнє шляхетське коріння, яке Олександр Кошиць пов’язував з нащадками Гедиміна та носіями гербу «Порай», хоча науковці дещо критично ставляться до даної версії. Народився він на Канівщині, в багатодітній родині. Хоча своєю батьківщиною вважав село Тарасівку Звенигородського повіту, куди батька призначили священиком нової парафії. Попри отриману освіту, священиком не став, а подався вчителювати на Кубань, де заприятелював з Симоном Петлюрою (який упорядковував архів Кубанського козацтва).

У січні 1919 року Голова Директорії Симон Петлюра зобов’язав Олександра Кошиця та Кирила Стеценка зорганізувати українську республіканську капелу та вирушити у світове турне з метою популяризації України. Репертуар капели складався виключно із народних пісень в обробці Лисенка, Стеценка, Кошиця, Леонтовича. Концерти без виключення в усіх містах пройшли з надзвичайним успіхом. Західноєвропейська преса із захопленням писала про тріумф українських музикантів. Протягом 1919 – 1921 років капела здійснила вдале турне країнами Європи, а у 1922 році перетнула Атлантику аби підкорити Америку. З успішними концертами гастролював Український Національний хор (таку назву отримала капела наприкінці 1920 року) США, Мексикою, Аргентиною, Бразилією, Кубою. Лише в країнах Південної Америки Хор дав близько 900 концертів. Після цих гастролей Хор розпався.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Звенигородщині з нагоди ювілею Кошиця заспівав хор імені Верьовки (відео)

Звенигородські бібліотекарі присвятили настільний календар двом видатним діячам УНР та української культури

реклама

Інші матеріали по темі:


Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100