Дистанційна освіта – термін, яким навряд чи можна здивувати середньостатистичного європейця. Однак в Україні така форма навчання все ще перебуває на початковому етапі розвитку. Кілька років тому онлайн-освіта почала проникати й у черкаські школи, щоправда процес цей виявився довготривалим та циклічним.
Дистанційне навчання традиційно визначають як освітній процес, у якому значна частина навчання здійснюється викладачем, віддаленим у просторі і часі від учня. Головною перевагою такої форми навчання є те, що учневі, щоб отримати диплом якогось вітчизняного чи закордонного ВНЗ, не потрібно переїжджати в інше місто або в іншу країну. Та й часу на навчання можна витратити менше, бо академічні програми найчастіше розраховані на 1 – 2 роки. Як підсумок, «віртуальний» студент стає власником диплома омріяного навчального закладу. У Європі дистанційне навчання поширилося після повної комп’ютеризації закладів освіти й приватних помешкань та отримання доступу до мережі Інтернет.
Забезпеченість технікою декларують і черкаські школи. У 42 школах міста є 75 комп’ютерних класів, де встановлено 1603 комп’ютери. Кожен середній заклад освіти забезпечений Інтернетом. Проте дистанційна освіта у Черкасах вже близько десяти років перебуває у «зародковому» стані. Про причини такої тенденції «Прочерк» дізнавався у школах, цікавився у влади та запитував думку черкащан.
Вчителів лякає відсутність законодавства
Перше знайомство з комп’ютером ще кілька років тому основна частка дітей шкільного віку отримувала переважно у закладах освіти. Тепер більшість черкаських учнів молодшого й середнього шкільного віку стають впевненими користувачами комп’ютерної техніки, опановуючи її вдома. Проте інформатику у школах діти вивчають і досі з 9-го класу, а в спеціалізованих школах і класах – дещо раніше.
– На мою думку, нинішні навчальні програми не відповідають потребам дня. Сьогодні учні вивчають офісний пакет, який вони вже знають… Доречніше було б частково вивчати програмування. Так діти б розвивали логіку та у майбутньому могли б з легкістю розв’язувати різні задачі, – каже вчитель інформатики Оксана Коваленко.
За її словами, востаннє навчальну програму з інформатики в школах змінювали три роки тому, щоправда… лише помінявши місцями розташування тем.
Серед причин, чому ж дистанційна освіта не розвивається у Черкасах, Оксана Коваленко називає відсутність державної підтримки, методичного забезпечення та малу кількість доступних програм.
– Я й сама знаю дуже багато корисних тренінгів, але чи має право радити вчитель якийсь тренінг, якщо він не рекомендований Міністерством освіти? Ще однією проблемою є те, що надзвичайно багато таких уроків є платними, що робить їх недоступними для всіх, – каже Оксана Петрівна.
Запитання виникають і до комп’ютерного забезпеченням шкіл, а саме – до сучасності цієї техніки. Нові форми навчання вимагають застосування сучасного програмного забезпечення та постійного оновлення технічної бази. На жаль, вітчизняна освіта з її постійним браком коштів не в змозі встигнути за розвитком електронних технологій, а ті комп’ютери, якими забезпечені середні заклади освіти, через низьку потужність дуже швидко потрапляють у розряд «динозаврів».
– Для роботи за нашими попередніми програми наявні в класах комп’ютери нас цілком влаштовували. А от щодо нових, то наші машини їх тягнуть, але, звичайно, не так добре, як хотілося б, – зазначає директор Черкаської спеціалізованої школи №13 Валерій Добровольський, де вже кілька років застосовується практика дистанційної освіти.
Непросто застосовувати нові технології й через відсутність кваліфікованих кадрів. Усі проекти черкаським вчителям доводиться впроваджувати власними зусиллями.
– Програми освоюємо самотужки. Ось прийдуть канікули, буде час ще глибше вивчати. Хотілося б, звичайно, щоб крім ентузіазму у вчителів був і якийсь матеріальний стимул… – каже Валерій Володимирович.
У більшості шкіл проблематичним є і вільний доступ учнів до комп’ютерів, бо найчастіше комп’ютерні класи закриті увесь час, окрім уроків інформатики.
Дистанційну освіту застосовують одиниці
Проте навіть за таких умов у кількох черкаських школах дистанційна освіта в різних варіаціях все ж таки діє. Найчастіше вона здійснюється в межах освітнього закладу.
Зокрема в Черкаській спеціалізованій школі №13 функціонує відразу два відповідні проекти. Перший – «Net Місто». Паперові тести у цій школі частково замінили на електронні. У базі, в яку можна ввійти лише під власним учнівським паролем, можна пройти тести, подивитися домашнє завдання та перевірити свої оцінки. Така система, за словами учнів, допомагає їм вже близько шести років.
Чужим у Net-місто - зась
Інший проект – «Adobe connect» – найбільше наближений до форм дистанційного навчання. У визначений термін в електронній кімнаті на учнів чекає вчитель, що пояснює їм теми, які ті не зрозуміли під час класних уроків. Такий проект у школі з’явився близько двох років тому.
– Я поки жодного разу «Adobe connect» не користувалася, адже в мене в цей час гуртки, але більшість учнів використовують цю новинку, – зазначає учениця ЗОШ № 13 Олександра Збаразька.
На навчанні у Канаді нещодавно побувала заступник директора Першої міської гімназії Надія Анан’єва. І тепер уже 28 учнів цієї гімназії беруть участь у програмі «SMRT», дистанційно вивчаючи англійську мову в Канадському коледжі англійської мови.
У Першій міській гімназії також працює електронна приймальня
– Ми були у Канаді всього 8 днів, але змогли зрозуміти, як там навчаються студенти. Там велика увага приділена навчанню з комп’ютером. Після нашої поїздки я отримала сертифікат інструктора з дистанційної освіти, – каже Надія Василівна.
Також за програмою «SMRT» вивчають англійську і 50 учнів Гуманітарно-правового ліцею.
Щоправда такі проекти у черкаських школах – унікальні. Більшість місцевих шкіл поки що не пропагують дистанційну освіту, надаючи перевагу традиційному навчанню у класах.
Акцент на обдарованих та на дітей з особливими потребами
Суттєвий крок у розвитку дистанційної освіти був зроблений у 2012 році. Тоді у спеціалізованій школі №17 на доручення міського голови Черкас було створено Центр дистанційної освіти для дітей з особливими потребами. Для цього у 2011 році з бюджету розвитку на купівлю обладнання, зокрема 15 ноутбуків, було спрямовано 83 899 грн.
Ці комп’ютери у безкоштовне користування влада дає дітям, які фізично не можуть відвідувати стаціонарні уроки. Наприклад, учням, які отримали травми хребта або переломи ноги. На сьогодні таких у Черкасах – дев’ятеро (учні 7, 8, 10 класів). Викладають дітям українську та світову літератури, історію, біологію та географію. З учнями працюють старші вчителі та вчителі-методисти 17-ї школи.
У визначений час вчитель в режимі відео-конференції пояснює трьом учням теоретичний матеріал. Для кожного уроку вчителі готують спеціальні презентації, які за кілька днів відсилають дітям. Так само «електронкою» школярі отримують і домашнє завдання.
– Основна проблема дітей з особливими потребами в тому, що вони відсторонені від спілкування з однолітками. Проте за допомогою дистанційної освіти вони бачать тих, з ким навчаються, можуть поспілкуватися, вчаться працювати в команді, – розповідає куратор центру, вчитель основ інформатики спеціалізованої школи №17 Юрій Жицький.
Перспективним у Черкасах є розвиток дистанційної освіти для обдарованих дітей: черкаська влада поки що лише планує такий вид навчання та готує для цього методичну базу.
– Це б дуже допомогло дітям, які, наприклад, готуються до конкурсів чи олімпіад. Це потрібно учням, які хочуть здобути додаткові знання, – говорить директор департаменту освіти та гуманітарної політики МВК Ірина Топчій.
Розвитку дистанційної освіти в Україні, зокрема й у Черкасах, вона чекає з початком наступного навчального року, адже з 1-го вересня інформатику в школах почнуть вивчати з другого класу.
– Діти вчитимуться працювати на комп’ютері комплексно – у поєднанні з іншими предметами. Звичайно, навчання за комп’ютером дозуватимуть, усе відбуватиметься під наглядом вчителів, – зазначає Ірина Топчій.
Для черкащан це можливість самоосвіти
Дистанційна освіта, хоча й не надто поширена сьогодні у нашому місті, все ж знаходить своїх прихильників серед черкащан.
– Інтернет-освіта, незважаючи на високу доступність мережі у місті, ще не масове явище. Хоча це дуже зручно. Наприклад, для здобуття знань в закордонних ВНЗ та для самоосвіти, – запевняє програміст Сергій Коваленко.
Підтримує таку думку і черкащанин Вадим Немченко.
– Багато моїх знайомих саме так і вчаться. Є велика кількість навчальних онлайн-програм з Оксфорда, Кембриджа, де транслюються лекції. Ти можеш здавати там іспити…У мене, до речі, дружина зараз вчить англійську мову за допомогою схожих програм, – зазначає Вадим.
Зростання інтересу черкащан до інтернет- та дистанційної освіти відзначає й почесний президент ПАТ «Азот» Валентина Жуковська, яка через свою сторінку у соціальній мережі «Фейсбук» розпочала пошук однодумців у справі поширення нових форм та методів навчання.
До цього Валентину Борисівну підштовхнула тема круглого столу «RevolutiOnline.edu – онлайн-освіта змінить світ», що відбувся 24 січня у Давосі за участю Біла Гейтса (засновника Майкрософт) та представників відомих світових вишів.
– Перший наш крок у Черкасах – створення додаткових комп’ютерних класів та реалізація спеціальних освітніх програм, зокрема і зі спеціалізованими партнерами. Зараз триває процес переговорів, але думаю, що вже найближчим часом ми ознайомимо громадськість із нашими проектами, – розповідає про свої плани Валентина Жуковська.
Світовий досвід
На сьогодні у світі дистанційна форма навчання є рівноцінною очній, вечірній, заочній та екстернату.
Наприклад, у США в системі дистанційної освіти навчається близько 1 млн осіб. Національний центр дистанційної освіти у Франції забезпечує дистанційне навчання 35000 студентів у 120 країнах світу, де у підготовці й підтримці 2500 навчальних курсів бере участь більше 5000 викладачів. Балтійський університет у Швеції об’єднує зусилля більше 50 університетів. У Туреччині з 1974 р. працює Відкритий університет для надання освіти жителям віддалених районів. Аналогічна освіта надається в Австралії, Швейцарії, Китаї, Індії, Ірані, Кореї, Таїланді тощо.
На жаль, для українців використання інформаційних ресурсів веб-сайтів дистанційної освіти США і Європи ускладнено через мовні бар'єри, деяку різницю у підходах до проблем освіти в цілому, недостатню проінформованість у наявності спеціальних програм.
До речі, розвиток дистанційної освіти в Україні розпочався значно пізніше, ніж у країнах Західної Європи. В Україні дистанційна освіта знайшла офіційну підтримку уряду і почала розвиватися фактично з 2000 року і здійснюється нешвидкими темпами.
