Російський міністр написав гнівну відповідь черкаському митрополитові

У великодержавно-імперському дусі витримано відповідь міністра культури Росії, уродженця Сміли Володимира Мединського на нещодавнє відеозвернення  Митрополита Черкаського і Канівського Софронія (Дмитрука).

Нагадаємо, що ієрарх УПЦ (Московського патріархату) звернувся, зокрема, до голови Ради Федерації РФ, колишньої черкащанки Валентини Матвієнко і до міністра культури Росії Володимира Мединського, закликаючи їх пам’ятати, хто вони за походженням, і не зраджувати Україну. Відповідь Володимира Мединського митрополиту Софронію опублікувала газета «Известия».

При цьому українську національну ідею доктор наук  Мединський називає «бандерівською», нинішню влади України таврує як «нацистську», а історію України подає у вигляді гримучої суміші справжніх фактів, домислів і відвертої брехні.

«Якийсь Митрополит Черкаський і Канівський Софроній (Україна) вирішив публічно засоромити «уродженців Черкаської області» - Валентину Іванівну Матвієнко і мене, затаврувавши як «посібників агресорів» і «зрадників українського народу», - пише Мединський. - Послухав я його пристрасну проповідь. Кумедний чоловік цей митрополит. Для початку оголосив, що міряє роботу мозку людей на відсотки. Ті, значить, хто з українців у Росії за Путіна - у тих мозок працює менше, ніж на чотири відсотки. Ну, гаразд, спасибі хоч міряє мозок, а не череп - циркулем. Про це багато хто в нової української влади явно мріють.

Російський міністр повчає авторитетного українського єпископа

Далі Софроній виголошує, що хотів би подивитися нам в очі і запитати, чи пам'ятаємо ми історію і чи знаємо про «страждання українського народу». Я теж хотів би подивитися в його очі. Хотів би зазирнути йому в очі - і запитати, чи пам'ятає сам святий отець історію України?

Чи пам'ятає про страждання українського народу, що принесла бандерівська бридота? Та, що знищила десятки тисяч українців - серед них мого двоюрідного діда, розпиляного на частини за те, що посмів викладати в сільській школі російську мову, історію та літературу.

Про страждання, які принесли націоналісти в 1917-1918 роках, впустили на землю України німецьку армію і влаштували міжусобну різанину під прапором боротьби за самостійність?

Про ті страждання, що принесло народу України розчленовування СРСР, яке розрізало по живому економіку, культуру, сім'ї, людські долі?

Про страждання і знущання, які несе йому сьогодні дивна недовлада на Україні? Дивна суміш наївних романтиків, цинічних політиканів і нацистських вигодованців - немов перевертнів, що вилізли із тіні западенських лісів.

Софроній каже, що «історія запам'ятовує лише тих людей, які всупереч обставинам пам'ятають про своє походження».

Відповім: ми про нього пам'ятаємо. Ми пам'ятаємо, в якій країні народилися - в єдиній країні, де Росія і Україна були однією плоттю, одним великим народом».

Мединський згадує досягнення – справжні та уявні, які були наслідком спільного існування українського і російського народів, вершиною якого нібито стала «світова наддержава», в якій, на думку міністра, не було ані міжнаціональних воєн, ані організованої злочинності.

«Від усього цього закликають відмовитися манкурти – Софронії, - пише Мединський. - Все це змінити - на що? Кого обрати в «батьківщини батьки»? У зразки своєї історії? Терориста Бандеру? Серійного зрадника Мазепу? На цих прикладах ви, Софроній, хочете виховувати дітей України? Софронії - інтелектуальні збоченці, що позбавляють великий народ великого минулого - минулого Перемог і звершень - і пропонують йому натомість його великих Отців і Матерів сурогатні вироби. Націю титанів - засновників і будівничих Великої тисячолітньої Русі - українцям пропонують замінити на історичну дрібноту, політичних карликів і просто всіляку лісову бридоту».

"Націю титанів - засновників і будівничих Великої тисячолітньої Русі - українцям пропонують замінити на історичну дрібноту, політичних карликів і просто всіляку лісову бридоту"

Продовжуючи свою відповідь, Мединський пропонує «згадати», що «кожен, кожен (!) Раз, коли Україна відривалася від Росії, вона ставала легкою здобиччю: Орди, Литви, Польщі, Німеччини».

Нагадаємо, що здобиччю Орди тривалий час була саме Володимиро-Суздальська (згодом – Московська) Русь, тоді як землі нинішніх України й Білорусії утворили разом з Литвою Велике князівство Литовське і Руське.

Наостанок Мединський «радить» владиці Софронію не розрізняти ні за якими ознаками «росіян» - «великоросів і малоросів», татар, «чухонців», мордвин, кавказців, башкир тощо.

Знов таки нагадаємо, що «малороси» - це принизлива назва українців, а «чухонці» - фінно-угорських народів північно-східної Росії.