реклама
5TV
реклама
Автоклуб

Перейменування основної частини вулиць, які мали змінити назву відповідно до закону про декомунізацію, проводилося, за старою українською традицією, в останній визначений законом день.


У п’ятницю 19 лютого міський голова Анатолій Бондаренко провів, так би мовити, остаточне засідання топонімічної комісії, на якому було розглянуто список, що складався з 64 назв. Засідання було досить тривалим, і в результаті було обговорено всі запропоновані назви. В більшості випадків члени комісії дійшли спільних підходів. І доля назв лише кількох вулиць, по яких існувало кілька варіантів, вирішувалася рейтинговим голосуванням.

У результаті, спираючись на рішення топонімічної комісії, міський голова 22 лютого підписав своє розпорядження, яке, щоправда, визначало до перейменування не 64, а 62 назви. Як пояснив «Прочерку» куратор цього питання, заступник міського голови Олександр Ільченко, ще дві нові назви – вулиць Конєва і Рози Люксембург – випали з технічних причин.

Того ж дня ввечері з’явилося доповнення до розпорядження міського голови, яким вулицю Конєва перейменовано на вулицю Олени Теліги.

– Це – трошки дивно, – сказав у коментарі «Прочерку» член топонімічної комісії, один із авторів топонімічної концепції Черкаської міської ради професор ЧНУ Віталій Масненко. – Адже топонімічна комісія майже одноголосно пропонувала назвати вулицю Конєва іменем Максима Залізняка. А вулицю Рози Люксембург, яку в результаті так досі й не перейменовано, пропонувалося поділити на дві, відповідно до реального стану речей. Частині від вулиці Фрунзе (Верхньої Горової) до Молоткова пропонувалося повернути історичну назву Гуржіївська (на честь одного з першопоселенців та в пам’ять про етнічну історію Черкас, адже гуржіями в давнину називали грузинів). Другу частину вулиці – від Бидгощської до кінця пропонувалося назвати вулицею Самійла Кішки.

Як пояснив Віталій Васильович, перейменування, по суті, реалізовувало дві ідеї. Перша – декомунізаційна, відповідно до списку вулиць, складеного комісією з декомунізації. Друга – в підтвердження попередніх рішень міськвиконкому щодо повернення черкаським вулицям історичних назв. Таким чином, список перейменованих вулиць має дещо строкатий вигляд.

– Тут є і відроджені старовинні черкаські назви – так звані черкасизми (Верхня Горова, Нижня Горова, Надпільна), і назви на честь наших славетних земляків, і назви вулиць іменами діячів загальнонаціонального значення, – зазначив Віталій Васильович.

Водночас, професор Масненко звертає увагу й на деякі назви, що потрапили у список всупереч рішення топонімічної комісії, «на пропозицію жителів Дахнівки», а насправді – за наполяганням «деяких депутатів міськради».

– Через це на карті Черкас не з’явилася вулиця Павла Полуботка, а є вулиця Мальовнича (колишня Володарського). Вулиця Маршала Василевського стала вулицею не Петра Дорошенка, а Затишною. Вулицю Маршала Рокосовського перейменовано на Горіхову, хоча ми пропонували – на Гетьмана Виговського. Це я б назвав прикладом так званого «горіхового патріотизму». Як така горіхова назва може працювати на формування національної ідентичності черкащан? – дивується професор Масненко. – Втім, деякі «пропозиції жителів Дахнівки» були справді слушними. Наприклад, цілком виправдане перейменування вулиці Маршала Жукова на Ярмаркову, Кузнєцова – на Бігучу, бо ці назви мають відношення до історичної Дахнівки.

Серед найбільших недоліків перейменування Віталій Масненко назвав відмову перейменувати великий провулок Воровського на вулицю Симона Петлюри. Вулицю назвали іменем Раїси Кириченко, хоча топонімічна комісія пропонувала дати цю назву вулиці Красіна.

– Це прикро, тому що Симон Петлюра – постать державного рівня, і прихильників української справи тривалий час називали «петлюрівцями», що показово. Крім того, Симон Петлюра неодноразово бував у Черкасах. Цього року виповнюється 90 років від дня вбивства Петлюри більшовицьким агентом, тому вшанування пам’яті визначного політичного, військового і культурного діяча було б дуже доречне, – вважає Віталій Васильович.

Хоч заступник мера Олександр Ільченко у коментарі «Прочерку» і заявив, що наразі всі вулиці, крім Рози Люксембург, які мали змінити назви за законом про декомунізацію, перейменовано, насправді це не так.

По-перше, у списку є суттєвий ляп, який майже відразу помітив черкаський журналіст і краєзнавець Борис Юхно: провулок Котовського, який перетинає колишню вулицю Котовського (тепер Грушевського) неподалік від Одеської, отримав назву «узвіз Грецький». Річ у тім, що було допущено помилку: «узвозом Грецьким» мав стати узвіз (а не провулок) Котовського. Якщо цю помилку буде виправлено (що зробити необхідно), то провулок Котовського залишиться зі старою комуністичною назвою.

– Перейменування вулиць треба було робити раніше і потроху, – сказав у коментарі «Прочерку» один із авторів топонімічної концепції Черкаської міської ради, палкий ініціатор перейменування черкаських вулиць, археолог і краєзнавець Михайло Сиволап. – Коли справа робиться поспіхом, можливі різні недоречності.

Залишилося ще чимало вулиць, які не підпадають про закон про декомунізацію, проте фактично є комуністичними.

Із провулком Павлика Морозова вийшов дивний казус. Як пояснив Віталій Масненко, його не перейменували тому, що Павлик Морозов... не був комуністичним функціонером і взагалі членом комуністичної партії. Цілком зрозуміло, що дитина не може бути членом партії, але перейменування цього провулку відповідало б якщо не букві, то духу закону – ім’я хлопчини, який, за офіційною версією, натхненний комуністичною ідеєю, видав владі власного батька-«куркуля», і за це був убитий іншими родичами, активно використовувалося в комуністичній пропаганді.

Не потрапили під перейменування за формальними ознаками також вулиці Паризької Комуни, Горького та ін.

– Я думаю, що потрібно говорити не тільки про декомунізацію, а й ширше – про деімперіалізацію назв черкаських вулиць, – переконаний Віталій Масненко. – Є ціла низка назв вулиць, які не є суто комуністичними, але були сформовані в радянський час заради формування системи неповноцінності українців. Йдеться не про те, щоб огульно все відкидати, але очевидно, що блок російських діячів в українських містах переважає блок українських. Треба уважно подивитися: можливо деякі з постатей, навіть культурних, не мають стосунку ані до Черкас, ані до України загалом.

На думку Віталія Васильовича, після завершення війни на Сході частина з вулиць у рамках «деімперіалізації» можна перейменувати на честь українських воїнів АТО. Адже на сьогодні вдалося вшанувати далеко не всіх загиблих героїв.

Довідка «Прочерку».

Робота з перейменування черкаських вулиць поволі ведеться з кінця 1980-х років: у 1989 році вулиця Жданова отримала ім’я фронтовика, кавалера ордену Слави трьох ступенів Андрія Грузиненка. У 1992-1993 роках вулиця ХХІІ партз’їзду отримала назву Дахнівська, вулиця ХХ партз’їзду – проспект Хіміків. Тоді ж було перейменовано вул. Свердлова на вул. Байди-Вишневецького, вул. Куйбишева – на Замковий узвіз, вул. Карла Маркса – на вул. Остафія Дашковича. Вулиці Дзержинського було повернуто історичну назву Кавказька, вулиці Лазо – назву Різдвяна, вулиці Комсомольська – назву Смілянська. Вулиця Урицького отримала стару неофіційну назву Хрещатик.

У 1996-1997 роках настала друга, ще менш значна хвиля перейменувань. Вулицю Воровського назвали Університетською, а Жовтневу – Благовісною. Нарешті, у 2010 році центральний майдан Черкас було перейменовано з пл. Леніна на Соборну, а у 2012 році – вулицю Енгельса названо на честь В’ячеслава Чорновола.

Нова хвиля відбулася торік і цьогоріч: вулиця Леніна стала вулицею Небесної Сотні, потім шести вулицям було повернуто історичні назви, і нарешті двома розпорядженнями міського голови було перейменовано ще 68 вулиць.

ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК

перейменованих у 2015-2016 роках об’єктів топоніміки міста Черкаси (у рамках відновлення історичних назв та декомунізації)

№ з/п

Стара назва

Нова назва

Примітка

РІШЕННЯ МІСЬКОЇ РАДИ ВІД 21 ЛИПНЯ 2015 РОКУ

(http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=9740&s=1&s1=17)

1             

вулиця Леніна

від початку вулиці до вулиці Ільїна (Надпільної) – вулиця Небесної Сотні, від вул. Ільїна до кінця вулиці – Свято-Макаріївська

За ініціативою громадськості, громади Української православної церкви та депутата обласної ради Любові Майбороди. Святий Макарій – один із найшанованіших православних святих Черкащини, загинув у 1678 році (вбитий турецькими грабіжниками Канівського монастиря)

РІШЕННЯ МІСЬКОЇ РАДИ ВІД 14 СІЧНЯ 2016 РОКУ

(http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=10673&s=1&s1=17&s2=0&commpage=2)

2             

вулиця Мініна і Пожарського

вулиця Соснівська

Проходить через центр Соснівки.

3             

вулиця Піонерська

вулиця Митницька

Історична назва у 1893-1916 рр. У І половині ХІХ ст. ця вулиця вела на Митницю.

4             

провулок Герцена

провулок Хижняківський

Історична назва у 1916-1923 рр. Назва, очевидно, походить від прізвища першопоселенця.

5             

вулиця Сєдова

вулиця Новопречистенська

Історична назва у 1893-1916 рр. Після того, як була розібрана за ветхістю попередня церква Різдва Пресвятої Богородиці (на розі Шевченка/Пастерівської), саме сюди було перенесено цей храм, котрий у 1920-і рр. був єпископським кафедральним собором УАПЦ.

6             

узвіз Клубний

узвіз Остріжний

Веде до колишнього Острогу, затопленої нижньої частини міста, розташованої навколо Черкаського Замку. Єдиний об’єкт, де можна увічнити цей історичний черкаський мікротопонім.

7             

вулиця Чкалова

вулиця Татинецька

Татинець – давньоруське літописне місто ХІІ-ХІІІ ст., очевидно, попередник Черкас, загинуло під час навали Батия (навесні 1239р.), розташовувалося десь в районі силікатного заводу.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ ВІД 27 СІЧНЯ 2016 РОКУ

(http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=10742&s=1&s1=17)

8             

вулиця Луначарського

вулиця Генерала Момота

Керівник Навчального ценру Держприкордонслужби в Оршанці Ігор Момот особисто сформував та очолив мотоманеврену групу, яка виконувала завдання з охорони державного кордону на найбільш вразливих ділянках. Підрозділ під командуванням полковника Ігоря Момота неодноразово вступав в бій з незаконними військовими формуваннями. Ігор Момот загинув в зоні АТО в Луганській області під час обстрілу з установки «Град» позицій українських прикордонників 11 липня 2014 року.

9             

вулиця Ордожнікідзе

вулиця Сергія Амброса

Сергій Амброс – український громадський активіст, спортсмен, молодший лейтенант Збройних сил України. Учасник Євромайдану, доброволець батальйону «Азов». 18 лютого 2015 року потрапив під мінометний обстріл у місті Широкине, того ж дня помер від поранень в лікарні Маріуполя.

10           

вулиця Чекістів

вулиця Привокзальна

Проходить по трасі колишньої залізниці. Від часу утворення в 1923 р. до 1956 р. називалася Привокзальною.

11           

вулиця Котовського

вулиця Грушевського

Грушевський Михайло (1966-1934) – український історик і державний діяч, керівник УНР, його рід походить із с.Худоліївка Чигиринського району.

12           

парк ім. 50-річчя Радянської влади

парк Сосновий Бір

 

РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ ВІД 22 ЛЮТОГО 2016 РОКУ

(http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=10901&s=1&s1=17)

13           

провулок I-й-Комсомольський

провулок Дмитра Гуні

Дмитро Гуня - один з керівників селянсько-козацьких повстань в Україні в 1630-х років проти польсько-шляхетського гніту, козацький гетьман, кошовий отаман 1640 року.

14           

провулок ІІ-й-Комсомольський

провулок Павла Бута

Павлюк Павло (Бут) – гетьман запорозьких козаків, керівник козацького повстання 1637р., після битви під Кумейками, під час переговорів під Боровицею на Чигиринщині, потрапив у полон до поляків, страчений у Варшаві.

15           

провулок ІІІ-й-Комсомольський

провулок полковника Бурляя

Бурляй Кіндрат – український військовий і державий діяч, посол в Криму, Москві і Швеції, один з найближчих сподвижників Б.Хмельницького, медведівський сотник (1658р.) Чигиринського полку, полковник Гадяцький.

16           

провулок ІV-й-Комсомольський

провулок Яцька Остряниці

Острянин Яків – керівник козацького повстання 1638 р. (Жовнинська битва), Гетьман (1638р.), засновник старшинського роду Іскр.

17           

провулок XX-го Партз’їзду

провулок Анатолія Пашкевича

Пашкевич Анатолій Максимович - Народний артист України. У 2003 році нагороджений пам’ятним знаком II ступеня «За заслуги перед містом» за багаторічну плідну працю по відродженню і пропаганді української народної пісні, вагомий внесок у розвиток культури і вокального мистецтва України і Черкащини, велику благодійну діяльність. Професійну майстерність та всенародне визнання, активну громадянську позицію.

18           

провулок Артема

провулок Олексія Баранникова

Баранников Олексій Петрович - уродженець міста Золотоноша, сходознавець-індолог, кандидат філологічних наук, професор, академік. Досліджував індійські мови та літератури, мову, побут, фольклор циган.

19           

провулок Боженка

провулок Медичний

Знаходиться між КНП «Перша Черкаська міська поліклініка» Черкаської міської ради та КНП «Перша Черкаська міська лікарня» Черкаської міської ради

20           

вулиця Будьонного

вулиця Пластунівська

Пластуни – козацькі розвідники і влучні стрільці, козаки Пластунівського куреня Війська Запорізького.

21           

вулиця Ватутіна

вулиця Гетьмана Сагайдачного

Петро Кононович Конашевич-Сагайдачний (1582 — 1622) український полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства.

22           

провулок Ватутіна

провулок Водопарковий

Вказана назва – мікротопонім, раніше водопарком називали район поблизу

КП «Черкасиводоканал»

23           

вулиця Вербовецького

вулиця Кобзарська

За пропозицією учасників громадських слухань 30.07.2015 «Щодо перейменування: вулиць, провулків узвозів та парку в місті Черкаси».

24           

провулок Водоп’янова

провулок Андрія Яковліва

Яковлів Андрій (1872-1955) – видатний український історик, громадсько-політичний діяч, уродженець м. Чигирин Черкаської обл.

25           

вулиця Володарського

вулиця Мальовнича

За пропозицією жителів Дахнівки

26           

провулок Воровського

вулиця Раїси Кириченко

Раїса Опанасівна Кириченко (1943-2005) — знаменита українська співачка. Герой України, Член Комітету Національних премій України ім. Т. Шевченка). 19681983 — солістка Черкаського народного хору. 19831985 — солістка Черкаської філармонії.

27           

вулиця Ворошилова

вулиця Дахнівська Січ

Одна з перших січей існувала у XVI ст. біля села Дахнівка, а вулиця розташована у його старовинній частині. Унікальна Черкаська назва.

28           

вулиця Гайдара

вулиця Героїв Майдану

Особи, які брали участь в національно-патріотичних акціях протесту 2013-2014 рр., передусім, проти корупції, свавілля правоохоронних органів, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.

29           

вулиця Гречухи

вулиця Чумацька

Чумаки – соціальна група, переважно із селян та козаків, котрі протягом XVI – початку ХХ століття займалися перевезенням та торгівлею сіллю, солоною рибою, крамом та різними необхідними для населення України товарами, чумацькі шляхи та стоянки знаходилися і на території сучасної Черкащини, а чималий відсоток її населення є нащадками чумаків

30           

провулок Дзержинського

провулок Ольги Павловської

Павловська Ольга Петрівна – (1939-2002) Народна артистка України. У 1999 році нагороджена пам’ятним знаком II ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за  вагомий внесок у національну мистецьку спадщину, розвиток культури і мистецтва рідного краю, благодійну діяльність.

31           

узвіз Дзержинського

узвіз

Білоцерківський

Старовинна назва відома у Черкасах в 1916-1923 рр.

32           

провулок Жовтневий

провулок Братів Яхненків

Яхненки — родина багатих українських промисловців –цукрозаводчиків, походила з заможних селян-кріпаків з міста Сміли. В 1843 році у селі Ташлику, збудували першу в Україні парову цукроварню. У 1848 році поблизу села Млієва вони побудували семиповерхову цукроварню - найбільшу в Європі.

33           

вулиця Ільїна

вулиця Надпільна

Вказана вулиця у 1893-1916 роках була - вул. Надпільна. Назва вказує на те, що на початок ХХ ст. вулиця була межею міста, своєрідним підсумком його розвитку в доіндустріальний період. Подібні вулиці-межі, що окреслюють історичне ядро, є в усіх історичних містах, наприклад, у Києві – це вул. Ярославів Вал, а також Верхній Вал і Нижній Вал.

34           

вулиця Калініна

вулиця Нижня Горова

Як і Верхня Горова є однією з найдавніших вулиць і вуличних назв міста Черкас.

35           

вулиця Кірова

вулиця Святотроїцька

На клопотання Святотроїцької громади УПЦ Київського патріархату, кафедральний Святотроїцький собор якої знаходиться саме на цій вулиці.

36           

провулок Кірова

провулок Ручай

По ньому протікав древній струмок. Пропонується зберегти унікальний мікротопонім. Нині поряд розташований ТРЦ «Хрещатик -Сіті».

37           

вулиця Комунарів

вулиця Змагайлівська

Проходить через рештки колишнього с. Змагайлівка.

38           

вулиця Конєва

вулиця Олени Теліги

Олена Іванівна Теліга (1906 – 1942) – українська поетеса, публіцист, літературний критик, діячка ОУН.

39           

провулок Корнійчука

провулок Січовий

Пропозиція топонімічної комісії.

40           

провулок Котовського

узвіз

Грецький

Зазначений узвіз, розташований поблизу Грецької гори, одного з відрогів берега Дніпра.

41           

вулиця Красіна

вулиця

Казбетська

Для збереження унікального черкаського топоніму – Казбет.

42           

провулок Красіна

вулиця

Косинська корчма

Це місце вірогідно колишня околиця Косинська. Єдиний об’єкт, де можна увічнити цей історичний черкаський мікротопонім. За однією із версій, Криштоф Косинський – гетьман, організатор козацького повстання 1591-1593 рр. в Україні проти шляхти й Урядової адміністрації Речі Посполитої, загинув у корчмі в місті Черкаси.

43           

вулиця Крупської

вулиця Володимира Ложешнікова

Ложешніков Володимир Іванович – капітан міліції у відставці, боєць батальйону Національної гвардії «Донбас», старший оператор протитанкового взводу, народився 23.05.1962. 29 серпня 2014 року отримав друге важке поранення у боях за Іловайськ, разом із бойовими побратимами потрапив у оточення. Помер 31.08.2014 в населеному пункті Кутейниково, вже перебуваючи в полоні. За особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). В 2015 році Нагороджений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня (посмертно) за проявлені героїзм, мужність, відданість і вірність військовій присязі, безкорисливу любов до Батьківщини та народу України, пожертвування власного життя задля відстоювання територіальної цілісності нашої держави, прав і свобод нинішнього і наступного поколінь українців.

44           

провулок Крупської

провулок Михайла Ханенка

Михайло Ханенко - полковник Уманського козацького полку (1656-1658рр.), кошовий Січі Запорізької (1669-1670), Гетьман (1670-1674рр.), родоначальник роду українських козацьких старшин, згодом промисловців і меценатів Ханенків.

45           

вулиця Кузнєцова

вулиця Бігуча

За пропозицією жителів Дахнівки

46           

провулок Ліхачова

провулок отамана Деркача

Іван Тимофійович Деркач — військовий діяч часів УНР, головний отаман Холодного Яру.

47           

вулиця Маршала Жукова

вулиця Ярмаркова

За пропозицією жителів Дахнівки

48           

вулиця Маршала Василевського

вулиця Затишна

За пропозицією жителів Дахнівки

49           

вулиця Маршала Рокосовського

вулиця Горіхова

За пропозицією жителів Дахнівки

50           

вулиця Михайла Ткалича

вулиця Свидівоцька

Назва географічного походження, що локалізує територіальний простір Черкащини.

51           

вулиця Нестеренка

вулиця Лісницька

Нейтральна назва, пропозиція топонімічної комісії.

52           

вулиця Нижня Комсомольська

вулиця Старшого лейтенанта Подолянчука

Подолянчук Євгеній Петрович – старший лейтенант військової частини А 0680 Збройних Сил України. Героїчно загинув 14.09.2014 в аеропорту м. Донецьк. За особисту мужність і героїзм, проявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). В 2015 році Нагороджений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня (посмертно) за проявлені героїзм, мужність, відданість і вірність військовій присязі, безкорисливу любов до Батьківщини та народу України, пожертвування власного життя задля відстоювання територіальної цілісності нашої держави, прав і свобод нинішнього і наступного поколінь українців.

53           

провулок Орджонікідзе

провулок Молодшого сержанта Каравайського

Каравайський Богдан Ігорович – молодший сержант військової частини А 0759 Збройних Сил України. Народився 02. 12. 1990. Загинув 15.07. 2014 в районі КПП Ізварино під час мінометного обстрілу. За особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. В 2015 році Нагороджений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня (посмертно) за проявлені героїзм, мужність, відданість і вірність військовій присязі, безкорисливу любов до Батьківщини та народу України, пожертвування власного життя задля відстоювання територіальної цілісності нашої держави, прав і свобод нинішнього і наступного поколінь українців.

54           

вулиця Островського

узвіз

Старособорний

Одна з найдавніших черкаських назв, у 1893-1923рр. Старособорний узвіз. Пов’язана з існуванням тут же, на Дзеленьгорі, між вул. Розкопною і узв.Островського давнього храму, котрий не існував вже у кінці ХІХ ст., тому узвіз вже тоді отримав цю назву.

55           

провулок Пархоменка

провулок Зелений

Нейтральна назва, пропозиція топонімічної комісії.

56           

вулиця Петровського

вулиця Нарбутівська

Гео́ргій Іва́нович На́рбут — український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв.

Дани́ло Гео́ргійович На́рбут – український художник театру, живописець. Народний художник України, лауреат Шевченківської премії. У 1998 році, посмертно нагороджений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня за неоціненний вклад митця у відродження духовності України, визначний авторитет в сценічно-декоративному мистецтві, вагому культурну спадщину для нащадків багатьох поколінь Черкащини.

57           

вулиця Постишева

вулиця Праслов’янська

Проходить поряд з праслов’янським Василицьким городищем зарубинецької культури (ІІ ст. до н.е. – І н.е.)

58           

провулок Радгоспний

провулок Слобідський

Розташований у напрямку до села Червона Слобода.

59           

вулиця Радянська

вулиця Анатолія Лупиноса

Лупиніс Анатолій Іванович – 1937-2000рр. Патріот, боєць, геополітик. Останній політв"язень СРСР, учасник і один з керівників повстання у радянському концтаборі. Став одним з головних засновників УМА (Української міжпартійної асамблеї), 1990-го, згодом, партії УНА (Української Національної асамблеї) та 1991-го УНСО (Української народної самооборони).

60           

провулок Радянський

провулок Михайла Сироти

Миха́йло Дми́трович Сирота́ — український політик, Голова Трудової партії України, народний депутат України 2-го, 3-го та 6-го скликань, один з авторів Конституції України . Кандидат технічних наук, доцент.

61           

провулок Рози Люксембург

провулок Миколи Калашника

Калашник Микола Олександрович – боєць військової частини А 2167 Збройних Сил України. Народився 29.04. 1989. Загинув 12.07. 2014 біля села Червона Зоря Шахтарського району Донецької області під час мінометного обстрілу, який вівся озброєними сепаратистами, внаслідок прямого влучання міни в самохідну артилерійську установку 2СЗ та детонації боєкомплекту. За особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно). В 2015 році Нагороджений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня (посмертно) за проявлені героїзм, мужність, відданість і вірність військовій присязі, безкорисливу любов до Батьківщини та народу України, пожертвування власного життя задля відстоювання територіальної цілісності нашої держави, прав і свобод нинішнього і наступного поколінь українців.

62           

вулиця Руднєва

вулиця В’ячеслава Галви

Галва В’ячеслав Анатолійович – полковник Головного управління розвідки міністерства оборони України у відставці. Інструктор та боєць полку «АЗОВ», разом з яким брав участь у бойових діях. У складі розвідувального підрозділу батальйону першим зайшов у Новоазовськ 25 серпня 2014 року. Був убитий наступного дня.

63           

вулиця Рябоконя

вулиця Симиренківська

Симиренки — рід промисловців-цукроварників, конструкторів і власників машинобудівних заводів, піонерів пароплавства на Дніпрі, вчених і практиків садівництва, українських меценатів.

64           

провулок Семашка

провулок Івана Гука

Гук Іван Тимофійович – Заслужений лікар України, лікар-уролог обласної лікарні. У 1999 році нагороджений пам’ятним знаком III ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за високу професійну майстерність, постійний творчий пошук, чуйність, відданість обраній справі, за тисячі врятованих життів.

65           

провулок Тельмана

вулиця Братів Чучупаків

Військові та громадські діячі часів УНР, отамани полку гайдамаків Холодного Яру. Уродженці села Мельники.

66           

вулиця Тищенка

вулиця Миколи Негоди

Негода Микола Феодосійович – видатний письменник, лауреат літературно-публіцистичної премії імені В. Симоненка, талановитий митець. У 1998 році нагороджений пам’ятним знаком ІІ ступеня «За заслуги перед містом Черкаси», за значний художньо-публіцистичний доробок, за творчі здобутки поета шевченківської тематики, поета-пісняра, автора пісні-реквієму «Степом, степом…»

67           

вулиця Фрунзе

вулиця Верхня Горова

Одна з найдавніших вулиць Черкас. Як відомо, у 1826 році було прийнято план архітектора Вільяма Гесте, згідно з яким Черкаси мали бути переплановані згідно з Гіподамовою (квадратною) системою. Таким чином протягом ХІХ ст. було знищене давнє стихійне планування черкаських вулиць та їх назви. Уціліли лише кілька вулиць та їх фрагментів поблизу дніпровських берегових схилів, де рельєф і порізаність берега не дали у повній мірі застосувати гіподамову систему.

68           

провулок Фрунзе

провулок Горовий

Назва пов’язана природоохоронною та історично заповідною територією, «Схили Дніпра».

69           

провулок Фурманова

провулок Майора Зайцева

Зайцев Микола Володимирович – майор, начальник відділення забезпечення спеціальними засобами Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України. Народився 09.03.1977. Загинув 14. 06. 2014 від кульового поранення в голову, коли на околиці Маріуполя, в районі заводу «Азовсталь», із засідки була обстріляна колона автомобілів Державної прикордонної служби. За особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня (посмертно). В 2015 році Нагороджений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня (посмертно) за проявлені героїзм, мужність, відданість і вірність військовій присязі, безкорисливу любов до Батьківщини та народу України, пожертвування власного життя задля відстоювання територіальної цілісності нашої держави, прав і свобод нинішнього і наступного поколінь українців.

70           

провулок Чапаєва

провулок Капітана Лифаря

Лифар Сергій Іванович – капітана, заступника начальника мобільної прикордонної застави (на автомобілях) з персоналу Навчального центру підготовки молодших спеціалістів державної прикордонної служби України. Народився 17.02. 1969. Загинув 07.08.2014 під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. За особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). В 2015 році Нагороджений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня (посмертно) за проявлені героїзм, мужність, відданість і вірність військовій присязі, безкорисливу любов до Батьківщини та народу України, пожертвування власного життя задля відстоювання територіальної цілісності нашої держави, прав і свобод нинішнього і наступного поколінь українців.

71           

вулиця Червоноармійська

вулиця Добровольчих батальйонів

Пропонується назвати з метою патріотичного виховання молодого покоління, на прикладах безкорисливої любові до Батьківщини та народу України, готовністю пожертвувати власним життям задля відстоювання територіальної цілісності нашої держави, прав і свобод нинішнього і наступного поколінь українців.

72           

вулиця Черепіна

вулиця Мошногірська

Назва географічного походження, що локалізує територіальний простір Черкащини, зокрема збереже назву «Мошногірського кряжу».

73           

вулиця Чичеріна

вулиця Ігоря Бойка

Бойко Ігор Дмитрович – розвідник 128-ої гірсько-піхотної бригади Збройних Сил України. Народився 23.08.1972. Загинув 30.01.2015 під час ракетно-артилерійського обстрілу базового табору. За особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). В 2015 році Нагороджений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня (посмертно) за проявлені героїзм, мужність, відданість і вірність військовій присязі, безкорисливу любов до Батьківщини та народу України, пожертвування власного життя задля відстоювання територіальної цілісності нашої держави, прав і свобод нинішнього і наступного поколінь українців.

74           

вулиця Щорса

вулиця Михайла Максимовича

Михайло Максимович (1804-1873) – український історик, вчений-енциклопедист, перший ректор Київського університету (з 1834р.), уродженець с.Богуславець Золотоніського р-ну Черкаської обл., похований на Михайловій Горі у с.Прохорівка на Канівщині.

75           

вулиця Ярослава Галана

від початку і до вулиці

Михайла Старицького – вулиця Олексія Панченка,

від вулиці

Михайла Старицького і до закінчення – вулиця Пахарів Хутір

Панченко Олексій Анатолійович – боєць 95-ї аеромобільної бригади Збройних Сил України. Народився 23.09.1974. Загинув 19.01.2015 під час виконання бойового завдання в аеропорту м. Донецьк. В 2015 році Нагороджений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня (посмертно) за проявлені героїзм, мужність, відданість і вірність військовій присязі, безкорисливу любов до Батьківщини та народу України, пожертвування власного життя задля відстоювання територіальної цілісності нашої держави, прав і свобод нинішнього і наступного поколінь українців.

 

Для збереження назви «Пахарів хутір», який існував у зазначених межах.

 

реклама

Коментарі  

 
+1 #44 Наталія Василівна 19.09.2016 16:59
Підтримую тих, хто стверджує про поспішність у переіменуванні вулиць. Отак, коли всі новведені назви почитать( для ознайомлення) складається враження що все робилось бездумно, навздогін буряків аби дали капусти. Ні уму , ні розуму. Цей відповідальний і важливий процес.Не знаю як у кого, а у мене склалось враження, що нові назви шукали так - ткнули великого пальця до неба, почухали потилицю, відкрили "гугл" і .... на кого Бог послав. Що називається - ні уму , ні серцю. Назви вулиць мусять бути співзвучні одна одній. Що маю на увазі - історично обгрунтовані, знані, шановані. А так, скажіть, будь ласка,з якого боку до Черкас отая Теліга? Не заперечую, можливо хтось і справді її знає і шанує. Дуже сумніваюсь в тому, що цей хтось живе у Черкасах. Цей приклад тільки так "на вскидочку". А як подумати, а думати НЕОБХІДНО у такому процесі. Бо вийшло, як у поганої свекрухи: "Не знаю як, а тільки не так" Шановні міські депутати , будь ласка, ДУМАЙТЕ -ми за це вам гроші платимо і НЕ МАЛІ.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
0 #43 Степаныч 01.07.2016 01:05
Улицу Героев Сталинграда забыли !!!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+2 #42 Валерий 11.06.2016 16:31
О чём вы говорите.Если вся верховная рада-одни жиды!!!!!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
0 #41 Mark 21.04.2016 15:02
Наверное, черкасская область одна из лучших в Украине по данному показателю, всё происходит быстро и чётко, как в Черкассах, так и в Умане http://s-url.in/lzOUX, к примеру.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-3 #40 Мрія 15.04.2016 19:43
Очень печально все это. Некоторые переименования вообще воспринимаю, как личную обиду. Декоммунизация оказалась очень обширным действом в плане переименования. Чему плохому учила пионерия. Наверное, сегодня в школе воспитывают более сознательных детей, чем были пионеры... Пвавлик Морозов прям "притча во языцех" стал. вроде он единственный представитель пионерии. печально... и Комсомольскую, и за Пионерскую, и за многие другие названия улиц... А еще. Сейчас самое время заниматься переименованием улиц. Денег же некуда девать. В стране непризнанная война, как-никак. И черкасская власть здесь совсем не при чем. вон в Кировоградской обл. пытались отказаться от переименования улиц и чем это закончилось?... Рыба гниет с головы!!!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+5 #39 кроха 07.04.2016 16:36
За те деньги можно было улицу отремонтировать или пенсию повысить...неужто это главная проблема в городе???? Названия улиц????? С...
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+6 #38 Дякую за брєд 25.03.2016 00:21
Вулиця, що мала стати "Привокзальною", нею не стала. Зате отримала "зручну", політичну назву.
Взагалі, забагато незручних "іменних" назв. Назв недоречних, на догоду політиканам, в тому числі. Зате, є чим "похвалитися" перед виборцями.
Вулиця Конєва, як приклад "доцільності".
Поганий був чим? Це тупо. А дурникам в комісії радість.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+1 #37 Полиграф 24.03.2016 23:29
Наверное, черкасская область одна из лучших в Украине по данному показателю, всё происходит быстро и чётко, как в Черкассах, так и в Умане http://s-url.in/lzOUX, к примеру.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+11 #36 Черкащанка 11.03.2016 22:25
А який розумник додумався перейменовувати вулицю Конєва? Ця історична особа має пряме відношення до Черкас і шанована не лише у нас, а й у Європі та США. Перед тим як перейменовувати вулицю,тим більше на Теліги (для багатьох- особа неоднозначна, хоча б тим, що вона була членом ОУН), топонімічній комісії треба було б прочитати біографію Івана Конєва, а не тупо, не задумуючись "а що ще б перейменувати". В Черкасах ще залишилися не перейменовані вулиці, провулки. Та й думку мешканців вулиці треба враховувати, нам тут жити. Залиште нам попередню назву вулиці.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+5 #35 Реаліст 11.03.2016 16:05
Цитую Я черкащанин:
заради справедливості - до 1989 р. було дві українські школи, №1 і №5. А зараз залишилася одна російська - №11.

Подивився на те, як "замінусований" абсолютно справедливий коментар людини з ніком "Я-черкащанин", яка просто констатувала очевидні факти - і розумію, наскільки недолуго взагалі вв'язуватися у коментарі на "Прочерку". Думаю, пора взагалі кидать тут будь що коментувати - не та публіка в коментах бродить :-x
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль


реклама Хінкалі
реклама
Моніторинг цін
Театр
Loading...