«Це… це… халепа!» — важко підбирає цензурні слова міністерський чиновник. Його обурили кілька прямокутних, свіжовирізаних дірок, що рясно вкривають асфальтне покриття ділянки траси Н01 Київ — Харків поблизу села Теклине.
Вирізи для поточного ремонту на автодорозі Н 01
Віднедавна міністерство інфраструктури вирішило робити виїзні інспекції дорогами національного значення, щоб перевіряти їхній стан та якість «поточного» ремонту, який в народі ще називають «ямковим». Саме такий ремонт спостерігає знімальна група Громадського, яка вирушила разом з міністерською інспекцією на чолі з Дмитром Ламським.
На цій ділянці ремонт проводить Черкаський обласний автодор. Технологія з минулого століття: трактор зрізає верхній шар пошкодженого асфальту, ремонтники варять бітум у старій бочці, використовуючи в якості джерела енергії придорожній хмиз. Потім вручну, лопатами, «латають» ями. Недоліки цього методу очевидні — ремонт недовговічний.
До того ж, дуже важко вести облік, скільки грошей було витрачено на поточний ремонт. Адже ям дуже багато. Працівники облавтодору переймаються іншим: «На початку квітня ми отримали зарплату за грудень місяць!», — сердито каже один з ремонтників.
Ремонтна бригада на дорозі Н 01 в Черкаській області. Hromadske.ua
Без Дорожнього фонду не буде доріг
В Україні 170 тисяч кілометрів доріг державного та місцевого значення. З них близько 150 тисяч — у безнадійному стані.
Цього року безпосередньо на ремонт виділено більше 19 мільярдів гривень. Частина грошей піде на утримання та «ямкове» латання доріг. Також планується провести середній та капітальний ремонт тисячі семиста кілометрів шляхів. Це сота частина загальної протяжності.
Збільшити фінансування будівництва, ремонту та утримання доріг планується за рахунок створення Державного дорожнього фонду.
«Без Дорожнього фонду Укравтодор і взагалі відновлення доріг не матиме жодного шансу на життя», — каже міністр інфраструктури України Володимир Омелян.
Законопроект про створення Дорожнього фонду двічі ставився на розгляд парламенту, і двічі не набирав потрібної кількості голосів. Автор законопроекту Андрій Вадатурський сподівається, що фонд вирішить питання залучення коштів на будівництво нових доріг і капітальний ремонт існуючих. За його оцінками це 50 мільярдів гривень на рік:
«Ми сподіваємося, що парламент ухвалить закон про фонд восени. І з першого січня 2017 року він вступить в силу», — каже депутат.
Андрій Вадатурський, співавтор законопроекту про Дорожній фонд
Наповнювати державний фонд планують за рахунок акцизного податку (на нафтопродукти та транспортні засоби), ввізного мита, плати за проїзд великогабаритного транспорту, внесків автострахування. Всі ці надходження можна буде витрачати лише на дороги. 60% йтиме на ремонт шляхів державного значення, 35% — місцевого. Ще 5% — на безпеку дорожнього руху.
Гроші на ремонти в областях розподілятимуть не в ручному режимі, а пропорційно до протяжності усіх доріг регіону. А які з них ремонтувати в першу чергу вирішуватиме вже місцева влада. Рішення щодо доріг державного значення ухвалює Кабінет Міністрів.
Доповнює дорожній пакет законопроект про реформування системи управління дорогами. Він закріплює дороги місцевого значення за місцевими адміністраціями і дозволяє залучати сторонніх фахівців, які перевірятимуть якість ремонтних робіт.
Управляти дорогами можна буде на основі довгострокових контрактів (до семи років), в яких буде детально виписано терміни, оплата робіт, порядок здійснення ремонту та утримання і гарантійні обов’язки підрядника.
Львівський експеримент
Деякі можливості з самостійного фінансування ремонту доріг на рівні областей вже існують і зараз. Так місцевим громадам залишили так званий «пістолетний» збір — акциз з автозаправок. За підрахунками міністра інфраструктури це дозволило закумулювати понад 7 мільярдів гривень.
Володимир Омелян, міністр інфраструктури, в кабінеті оздобленому за часів міністра Кірпи
Але не всі області використали ці гроші за призначенням:
«Хтось купляв на ці гроші машини, хтось виписував собі премії до зарплат. Ми наполягаємо, що ці кошти повинні йти виключно на дороги», — каже Володимир Омелян.
Хоча є винятки — Львівська область розпочала амбітний проект з реконструкції траси Львів — Ужгород. Знімальна група Громадського вирушила до Прикарпаття подивитися як це відбувається.
Околиці міста Турка
Ми побували на ділянці дороги поблизу районного центру Турка. Це передгір’я Карпат, потенційно привабливий регіон для зеленого туризму. Але через погану дорогу, яка не ремонтувалася останні 25 років, регіон залишається важкодоступним і економічно депресивним.
Для відновлення дороги Львівська ОДА залучила турецьку компанію «Onur»:
«Ми провели конкурс. Брали участь три компанії. Турки дали найкращу ціну», — лаконічно пояснює вибір підрядника голова Львівської ОДА Олег Синютка.
Технологія ремонту відрізняється від того, що ми бачили на Черкащині. Сучасна техніка, кілька шарів дорожнього покриття.
«Даємо мінімум 7 років гарантії», — ламаною англійською каже Самі Зенге, начальник ділянки.
Самі Зенге, начальник ділянки турецької компанії «Onur»
В Турці туркам, схоже, раді.
«Роботи тут майже нема, — каже літній чоловік, який поспішає на міський ринок. — А так хоч до Львова можна буде їздити».
На ринку продавці чекають, що знизяться витрати на транспортування товарів і можна буде опустити ціни, адже купівельна спроможність населення є невисокою.
«Зайдуть бізнесмени, інвестори зі Львова, Самбора, — каже добре вдягнений чоловік, який назвався місцевим лікарем. — Може і наша Турка почне розвиватися як гірський район?»
Вартість ремонту дороги Львів — Ужгород 442 мільйона гривень. Майже половину цієї суми склали надходження з львівської митниці, які в рамках пілотного проекту дозволили витратити на дорожній ремонт.
Для інших областей такі витрати без Дорожнього фонду можуть бути непідйомними.
«Ми ризикуємо створити профанацію замість реформи», — говорить Сергій Вовк, Директор центру транспортних стратегій. Так станеться, за словами експерта, якщо в рамках децентралізації уряд передасть розбиті дороги на баланс місцевих громад, але не забезпечить ресурсом для їх ремонту та утримання.
Як у них. Звідки гроші на німецькі автобани?
Як шукають гроші для підтримання автошляхів в бездоганному стані — варто повчитися в Німеччині, яка славиться своїми дорогами. А німецьке слово Autobahn давно стало міжнародним.
В Німеччині - близько 650 тисяч кілометрів доріг. І всі вони - безкоштовні. Третину дорожніх мереж становлять державні та федеральні шляхи. Їхнє обслуговування та будівництво – відповідальність держави. Вона ж виділяє кошти на часткове фінансування доріг муніципального рівня.
Німецькі автобани. Фото з wikipedia.org
Такі традиційні «дорожні» надходження як акциз на купівлю нафтопродуктів та автомобілів в Німеччині не мають цільового призначення. Це означає, що не всі гроші, сплачені автомобілістами скеровують на дорожню інфраструктуру. Вони надходять до федерального бюджету, а вже з нього виділяються відповідно до затвердженого плану. Виключно на потреби доріг іде мито, яке сплачують водії вантажівок вагою більше 12 тонн.
При будівництві доріг Німеччина використовує різні форми державно-приватного партнерства. Наприклад, запроваджена так звана A-Модель. Вона передбачає, що держава фінансує половину вартості будівництва дороги. Решту - вкладає інвестор, який впродовж 30 років обслуговує трасу і повертає інвестиції, збираючи митні платежі з вантажівок. Хоча сама дорога стає державною одразу після будівництва. Схожий принцип застосовується і для будівництва мостів і тунелів.
Вимірювальний автомобіль компанії, що займається оцінюванням доріг. Фото strassen.nrw.de
В Німеччині запроваджена одна з найкращих систем моніторингу доріг, яка збирає дані про щільність покриття, рівень нахилу та наявність тріщин. Всі зібрані дані доступні на сайті і за ними оцінюється якість доріг.
Німеччина щороку виділяє близько 15 мільярдів євро на дороги. 10 з них іде на утримання шляхів. Однак цих коштів не завжди вистачає. Тому німці планували з початку 2016 року запровадити для іноземних авто плату за користування дорогами, але Європейська Комісія не дозволила цього зробити.
«RE:Форма» — це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, телеканалу UA: Перший і Програми USAID РАДА.
Коментарі
А зараз мабуть та сама операція буде проведена на вул. Чорновола (Енгельса).
Яка різниця в вартості гранітного бордюра і бетонного? І куди ділись гранітні бордюри, які протребували тільки виставляння по рівню. А бюджет заплатив і за бордюри і за їх доставку. А дорожники мають ще й "премію" в вигляді гранітних бордюрів мабуть разів в 10 дорожчих за ті, що поставили.
Стрічка RSS коментарів цього запису