реклама
Книжковий фестиваль
реклама
Жіночі старти
Круглий стіл, на якому обговорили співпрацю між агрохолдингом МХП (торгова марка «Наша Ряба») і місцевими громадами, відбувся днями на Канівщині.

DSC0890_8

Підприємство «Миронівська птахофабрика» працює у районі вже одинадцятий рік, тож за цей час нагромаджено значний досвід реалізації соціальних проектів. Збережено і поліпшено інфраструктуру сіл, для молоді – створено робочі місця. Як зазначалося під час круглого столу, наразі колектив птахофабрики – це понад 3,5 тисячі працівників при середній зарплаті 8 тисяч гривень.

За словами директора ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Ольги Форостяної, торік до місцевих та районного бюджетів Канівщини було перераховано понад 70 млн грн. До того ж, було сплачено 39,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб – 52,6% всього бюджету району.

Як наголосила Ольга Форостяна, з 2016 року МХП не лише безпосередньо підтримує тих людей, які цього особливо потребують, а й укладає соціальні угоди з населеними пунктами, де розміщено об’єкти виробництва.

– Фінансування залежить від кількості та типів об’єктів. Торік максимальна сума соцугоди становила 800 тисяч гривень, а мінімальна – 20 тисяч гривень. Загалом же було виплачено 4,2 мільйона гривень, – розповіла директор підприємства.

Серед ключових проектів, реалізацію яких профінансував МХП, називають будівництво адміністративного корпусу на стадіоні у селі Степанки (підприємство вклало 300 тис. грн власних коштів), ремонт Будинку культури у селі Ліплява (внесок – 300 тис. грн), відкриття соціального магазину для незахищених категорій населення (в основному це пенсіонери). Тут люди мають змогу придбати продукцію птахофабрики за зниженою ціною. Відвідують крамницю понад 5 тисяч канівчан.

За словами голови Ліплявської об’єднаної громади Сергія Геращенка, левова частка надходжень цієї громади – це саме податки від МХП.

– Без птахофабрики та «Урожаю», які входять до Групи МХП, ми б не змогли нормально розвиватися. Отже – налаштовані на плідну співпрацю. Отримані від МХП кошти дають змогу розвивати і медицину, і освіту, і культуру, дбати про пенсіонерів і молоде покоління, – розповів Сергій Геращенко. – Саме завдяки робочим місцям на «Нашій Рябі» молодь залишається тут. Серед нагального – у селі Ліпляве понад 70 дітей, яким потрібний садочок. Той, що вже є, розрахований тільки на 35 осіб. Ми маємо вільне приміщення, але його треба відремонтувати. Вартість ремонту – приблизно 3,5 мільйона гривень. Тож будемо працювати над цим.

Позитивно відгукнувся про співпрацю з МХП священик Свято-Миколаївської церкви отець Олександр.

«Два роки тому я звернувся до МХП з проханням придбати для нашого храму іконостас. Довго чекати не довелося – відразу перерахували не багато-не мало 100 тисяч гривень. За це дуже дякуємо», – сказав священик.

Про те, як відбувалося відновлення Ліплявського Будинку культури, розповів директор закладу Василь Нерода. За його словами, до 2014 року це приміщення, побудоване ще 1925 року, прийшло у жахливий стан.

– Останні 20 років Будинок культури взагалі не працював. Навіть думали його знести геть. Але, на щастя, від цієї ідеї відмовилися і звернулися до «Урожаю» і «Миронівської птахофабрики», – сказав Василь Нерода. – Уже перші внески дозволили зробити перекриття даху. Відтак поступово продовжили виконувати інші роботи.

IMG_1964

За його словами, до реконструкції Будинку культури діти були змушені залишатися на заняття хореографічного гуртка у місцевій школі. Натомість, нині для цього створено пристойні умови в Будинку культури.

– Це такий собі культурний центр для всієї громади, – додав Василь Нерода.

Всі свята тепер проводяться саме тут. Є більярд, настільні ігри, теніс (щоправда, останній поки що немає можливості встановити). Щоп’ятниці в Будинку культури демонструються фільми та мультфільми, а щосуботи – дискотека.

Торік було зроблено ремонт у сільській бібліотеці.

– Раніше в цьому приміщенні працювати, м’яко кажучи, було некомфортно, – розповіла директор Ліплявської бібліотеки Галина Загребельна. – Зараз є WI-FI, діти всі приходять постійно. На сьогодні не вистачає ще комп’ютерів, хоча б ще 5...

За словами селян, значний внесок МХП вносить і в благоустрій. Так, за 630 тис. грн на місці болота в центрі села зробили гарний ставок.

Своїми враженнями від співпраці з «Миронівським хлібопродуктом» поділився і заступник голови Степанецької ОТГ Павло Зоренко. За його словами, саме завдяки бюджетоутворюючому підприємству – МХП – до бюджету громади надходить 70% всіх прибутків.

– Не було жодної відмови на наші звернення, тому сподіваємось на подальшу плідну співпрацю, – сказав Павло Зоренко. – Працюємо над новими планами. До постійної допомоги МХП ми вже звикли: це і розчистка доріг, і допомога при похованні людей, багато інших речей...

Заступник голови ОТГ вважає, що настав час зосередитись на більш масштабних проектах, зокрема, на створенні сільськогосподарських кооперативів, що дозволить збільшити кількість робочих місць.

Також ішлося про та природоохоронні заходи. Степанецька громада вже подала проект до Державного фонду реконструкції та розвитку на закупівлю техніки для природоохоронних робіт, адже в районі актуальним залишається питання питної води, зменшилося наповнення річок, відбувається замулення, знижується рівень ґрунтових вод. Розраховують степанчани й на співфінансування проекту з боку МХП.

Крім того, у Степанецькій ОТГ планують низку заходів із підвищення енергоефективності приміщень. В ідеалі хотіли б досягти повної енергонезалежності завдяки переходові на альтернативне опалення. Для цього потрібно закупити обладнання для виробництва твердого біопалива.

Оскільки Канівщина є культурним осердям України, під час обговорення не могли обминути й питання культурно-освітніх можливостей краю.

– Ми підписали програму співпраці з «Миронівською птахофабрикою», – розповів директор Канівського природного заповідника Володимир Пилипенко. – Зокрема, плануємо оздобити кімнату пам’яті відомого вченого-археолога Миколи Бляшівського, який жив і працював на Канівщині. Також у планах – заснування музею природи.

IMG_1867

За словами Володимира Пилипенка, за сприяння МХП вже вдалося провести низку важливих заходів.

– Зокрема, опікуємося екологічним вихованням молодого покоління. Болюче питання – роз’яснювальна робота із населенням щодо збереження природних ресурсів. Випускаємо буклети, розміщуємо борди. Є проблема із вивозом побутових відходів, їхньою переробкою та захороненням, – зазначив директор заповідника. – Основою основ залишаються діти. Миронівська птахофабрика активно долучає нове покоління до конкурсів на природоохоронну тематику, і це не можна не відзначити.

Учасники круглого столу висловили задоволення такою формою діалогу. Висловили вони й свої пропозиції щодо його продовження. Так голова ГО «Рідна Черкащина» Микола Фесенко запропонував провести наступний захід в одному із сіл Канівського району. Це дозволить налагодити тіснішу комунікацію й предметніше розробляти нові соціальні проекти.

реклама

Коментарі  

 
+4 #2 Ukr 13.02.2018 21:34
Який дебіл додумався проводити бізнес-засідачку смердючої птахофабрики у Музеї Тараса Шевченка?!!
Навіть при ідіоту-Янику такого не було!!!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-1 #1 Magic Sky Requiem 03.02.2018 17:22
Украина за 9 месяцев экспортировала 73 тонны шмелей, больше всего - в ЕС.
Це-перемога! За це стоял Майдан и сгинула небесна сотня!
Джмели и равлики майбутне Велыкой аграрной державы!!!!!!!! !!!!!!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

Loading...
реклама
Моніторинг цін
Театр
Loading...