Цьогорічне Всеукраїнське свято богатирської сили на призи пам’яті І.М. Піддубного було, як завжди, яскравим, представницьким і дуже масовим. Утім, на відміну від попередніх років, воно чомусь не викликало інтересу в керівництва держави.
Борці й богатирі доводили, хто з них найсильніший
Понад три тисячі відвідувачів приїхали 18 серпня у Красенівку на Чорнобаївщину, де удвадцятьп’яте зібралися найкращі борці України, щоб не лише позмагатися, а й відзначити 147-му річницю славетного колеги.
Змагання, як завжди, були дуже видовищними. Навіть ті, хто не надто розуміється у правилах греко-римської боротьби, із зацікавленням слідкували за поєдинками спортсменів.
У ваговій категорії 87 кг у турнірі переміг Сергій Омелін із м. Дніпра, у ваговій категорії 97 кг – Андрій Дегтярьов із Запоріжжя, у ваговій категорії 130 кг – Дмитро Кременєв із Київщини.
Абсолютним чемпіоном визнано Євгена Савєту – колишнього представника Маріуполя, який нині живе в Кременчуку на Полтавщині.
До вашої уваги - відео фінального поєдинку за звання абсолютного чемпіона турніру.
Найбільший інтерес місцевих жителів, як завжди, викликало багатирське шоу «Найсильніша людина свята». Силачі перевертали 350-кілограмову шину, вижимали одною рукою 65-кілограмову гантелю, носили на швидкість на дистанцію 20 м по два 100-кілограмові ковадла одночасно, а потім тягли 3,5 тонну вантажівку. Шоу було наскільки видовищним, настільки й тяжким до виконання: не кожен зміг виконати всі вправи, а лікарі, які завжди були напоготові, допомагали богатирям приходити до норми після надважких випробувань.
До великої радості жителів Красенівки, їхній земляк Роман Науменко вже втретє поспіль посів у богатирських змаганнях перше місце. Другим став Олександр Копинос із Піщаного Золотоніського району, третім – Богдан Копил з Черкас.
Як завжди, свято було організоване і зі смаком, і з розмахом.
Після традиційних вітань від керівництва області (приїхав перший заступник голови ОДА Віталій Коваль), району (голова РДА Сергій Джоболда), села (сільський голова Олександр Вишня) та почесного голови оргкомітету свята Петра Душейка український борець Євген Савєта прийняв із рук олімпійського чемпіона 1964 року Андрія Хіміча факел і запалив вогонь турніру.
Визначні спортсмени різних поколінь підняли на флагшток вимпел свята.
А юні дівчата виконали вокально-хореографічну композицію з чорнобривцями – улюбленими квітами Івана Піддубного, котрі потім було висаджено поблизу обійстя, в якому народився борець.
Гостей дивували фотоконкурс вишиванок, феєрія танцю, виставка-продаж виробів декоративно-прикладного мистецтва, виставка малюнка, Спаський ярмарок із куштуванням традиційних українських страв, особливо з меду та яблук, розважальні програми для дітей.
Чи не найцікавішими були показові виступи майстрів бойових мистецтв (лао-тайські мистецтва від «Білого лотосу» і хортинг від «Соколу») і майстрів пауерліфтингу від чорнобаївського спортивного клубу «Вікінг».
Пауерліфтери вийшли на сцену під рокову пісню про те, що «найкращі друзі чоловіка у світі» – це «красиві надійні чавунні гирі». Учасників свята привітав президент спортклубу «Вікінг» Григорій Душейко. На поміст винесли гирі й штанги – й почалося неймовірне. 13-річна Віта Зоря легко вижимала 25-кілограмову штангу, 11-річний Ілля Колесник 83 рази піднімав дві 12-кілограмові гирі одночасно, 13-річний Денис Микульський 37 разів виконав поштовх двох 32-кілограмових гир...
Що вже казати про старших і досвідченіших – юнаків і дівчат, чоловіків і жінок.
Майбутнє свята пам’яті Піддубного – під питанням
Ім’я Івана Піддубного вже понад сто років викликає захоплення в любителів греко-римської боротьби в цілому світі. Колеги по спорту нагородили його неформальним званням «чемпіон чемпіонів» і вважали непереможним, земляки пишаються його фізичною і духовною силою, благородством і відданістю українству. Проте, останнім часом ініціативу в ушануванні пам’яті «руського богатиря» перехоплюють в сусідній державі, де він мешкав останні роки свого життя.
– Якщо ми хочемо успішно розбудовувати Україну, то мусимо пам’ятати про великих українців, – зазначив у коментарі журналістам почесний голова оргкомітету свята, президент федерації греко-римської боротьби Черкаської області Петро Душейко. – Іван Піддубний входить до когорти великих українців. Він був українцем і пишався цим, він став одним із тих, хто прославив Україну в світі.
Петро Григорович розповів про те, що борцівські турніри пам’яті Піддубного, які проводяться з 1961 року, не раз збирали провідних спортсменів не лише з нашої країни, а й із сусідніх держав. Гостями свята не раз ставали віце-прем’єр-міністри України, свої вітання незмінно присилали президенти, керівники уряду, Верховної Ради. Цього ж разу в Києві наче й не помітили свята пам’яті Івана Піддубного.
– Я не впевнений, чи варто далі співпрацювати з Міністерством молоді та спорту, – з сумом сказав журналістам Петро Душейко. – Спортсменів на наш турнір залучили значно менше, ніж можна було б очікувати. На мій погляд, це не прикрашає Міністерство. Як на мене, не найкращим чином спрацювали й служби Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, апарату Верховної Ради України. Я розумію, що перші особи держави приїхати на свято не можуть. Але, приміром, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Іван Плющ постійно надсилали свої вітання учасникам свята, розуміючи, що воно – державної ваги, а Піддубний – постать всесвітнього масштабу.
На жаль, виникли проблеми і з фінансуванням заходу. Загалом було витрачено півмільйона гривень, із яких 100 тисяч дала районна рада, трохи менше – Міністерство молоді та спорту, ще трохи спонсори і меценати. Решту 300 тисяч виділила родина Душейків.
– Річ навіть не в грошах, – зауважив Петро Григорович. – Я втомився від байдужості... Мені хотілося б, щоб це свято проходило через наші серця і душі. Адже, щоб мати сильну державу, збройних сил і економіки – замало. Є третя важлива складова – сила духу, гордість нації за себе. Й тому я розглядаю проведення свята пам’яті Піддубного не тільки як борцівський турнір, ігри та розваги, а і як те, що додасть нам розуміння, що ми – українці. Мене розчарувало, що люди, які мають мільярди, дали на проведення свята дуже незначні гроші. Можу зрозуміти представників малого і середнього бізнесу, які жертвували на проведення свята скільки могли. Дякую простим людям, які поділилися копійкою. Але особливо здивував один олігарх-мільярдер, який після нашого прохання про допомогу погодився виділити... три тисячі гривень.
За словами Петра Григоровича, родина Душейків обов’язково долучиться до проведення свята в 2021 році, коли відзначатиметься 150-річчя Івана Піддубного. Натомість, чи проводитимуться такі заходи в найближчі роки, залежатиме передусім від районного керівництва.
У свою чергу голова Чорнобаївської райдержадміністрації й очільник оргкомітету проведення свята пам’яті Івана Піддубного Сергій Джоболда пообіцяв, що «свято буде».
– Можливо, раз у п’ять років, у два роки, щороку... Можливо, між великими заходами проводитимуться дитячі турніри з греко-римської боротьби... Будемо шукати нові форми, – зазначив журналістам Сергій Миколайович. – Можливо, не будемо сподіватися на міністерство, проводити якось по-іншому. Але свято повинно відбуватися, і його родзинкою й далі повинен бути турнір з греко-римської боротьби.
реклама
Коментарі
Слышишь - "спецназовец" диванный,кто там чего сосал более трехсот лет мы хорошо знаем.Вопрос в том, что сосешь именно ты в настоящий момент, и у кого.Смотри не поперхнись.
Ну как же,более трехсот лет одну сиську сосали с переменным успехом ущербные.
Ты откуда взялось ущербное?
Він дійсно досягає того, що прагне кожна порядна людина - "протоптує свою стежку" в житті. Ось таких людей потрібно підтримувати, і звичайно, завжди потрібно вірити в перемогу. Все інше не має значення.
Якщо проаналізувати всі коментарі під цією публікацією, то можна сміливо наполягати на тому , що написала іх одна людина
Стрічка RSS коментарів цього запису