Зачинити двері до цивілізації біля дуба Максима Залізняка якраз напередодні багатотисячного паломництва українців намагається районна влада Чигиринщини. Приводом називають листи від місцевих жителів хутора. Тоді як самі місцеві жителі стверджують – листи не писали, готельний комплекс „Дикий хутір” закривати не хочуть і готові відстоювати його до останнього. Бо саме завдяки цьому комплексу маленький хутір Буда почав відроджуватись і став місцем паломництва українців до козацьких святинь. Яке можна порівняти хіба що з паломництвом хасидів до Умані.
Готельний комплекс „Дикий Хутір” запрацював у Буді неподалік дуба Максима Залізняка з 2008 року. За рахунок коштів комплексу проводяться міжнародні науково-практичні семінари по лікуванню дуба, розчищено територію від сміття і повалених дерев, розпочато будівництво церкви та музею. Хутір ожив – для селян з’явилась можливість працювати і заробляти – продавати до комплексу екологічно–чисті продукти. З того часу кількість відвідувачів дуба Максима Залізняка зросла з 5 тисяч на рік до 50 тисяч (офіційна статистика заповіднику). Потягнулись різноманітні делегації, екскурсії, туристи. Найбільше народу приїздить в квітні – коли вшановують Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака та всіх холодноярців, які загинули за «Волю України». Цьогоріч очікують близько 20 тисяч народу.
Але усе почалося з публікації в місцевій газеті – про звернення мешканців хутору, що наче б то вимагають закрити комплекс. Районна влада відреагувала. Немов Черкащині не потрібні туристи і комплекс хочуть зачинити, а разом з ним – елементарні умови цивілізації: душ, туалет, рукомийник. Альтернативи влада не поставила – за багато років не знайшлося коштів навіть на елементарні біотуалети та сміттєві баки.
Пам`ятник та братська могила закатованим фашистами жителям Буди. На фото – такий вигляд пам’ятник мав раніше
Пам’ятник після ремонту проведеного за кошти адміністрації "Дикого Хутору"
Все незаконно: від хутора до таблички „До дуба”
У Чигиринській райдержадміністрації вже 2 місяці двічі на тиждень проводяться регулярно наради стосовно діяльності хутора. Підприємців ані Островську, ані Ткаченка туди не запросили. На зустріч із головою РДА прийшли обурені мешканці хутору та журналісти. Проте візит сільських жителів, що здолали десятки кілометрів та візит журналістів голова РДА знехтував. До райдержадміністрації була викликана міліція, щоб «охороняти владу» від декількох бабусь, яким за 60 років. Попри вказівку губернатора області Сергія Тулуба - з людьми та журналістами слід спілкуватись першочергово. Голова РДА Олександр Цисаренко та голова районної ради Ганна Совгира змусили чекати більше трьох годин, і після цього відмовили у прийомі, але після того, як журналісти наполягли, їх все ж таки прийняла голова райради, але теж без місцевих жителів.
– Будівлі комплексу незаконні, вони побудовані самочинно, – стверджує голова районної ради Ганна Совгира. – Приведіть своє будівництво до закону. Хто буде відповідати за отруєння (якщо такі будуть)? І є чисто моральне право. Ви знаєте трагедію Буди і ви на кістках людей танцюєте і де у вас табличка „До вітру” і „До дубу”. Під дубом танцюють і співають. Корчму побудуйте в іншому місці. Оця будівля самочинна.
Але ж парадокс ситуації в тому, що саме її чоловік (голова суду Чигиринського району – Совгира І.В.) 30 червня 2010 року виніс рішення про визнання права власності на нерухоме майно комплексу. І цим самим узаконив будівництво. Всі районні служби, в тому числі податкова та санстанція теж дали дозволи та ліцензії на роботу комплексу, який працює вже майже 5 років.
Отже раніше все було законно. Вчасно сплачувались податки, створювались робочі місця, розвивалася інфраструктура, виділялись кошти на благоустрій території біля заповідника та капітальний ремонт могили, на ремонти містків та будівництво автомобільної стоянки та багато іншого. І це все без жодної державної копійки!
Чому раптово виникло питання про закриття комплексу «Дикий Хутір»? Така позиція „закрити, не можна працювати” органів влади обурює мешканців хутора та власне підприємців. Комплекс працює і не було ніяких проблем, сюди приїздять багато гостей з усієї країни та зарубіжжя. А елементарних умов прийому туристів в Холодному Яру немає. «Дикий Хутір» став візитною карткою Чигиринщини та Холодного Яру. Питання про закриття, другий рік поспіль, виникають саме напередодні найбільш масового заходу – вшануванню Холодноярців, які загинули за Волю України в 20-тих роках минулого століття.
– Ми, місцеві жителі хутору Буда, і нас привела турбота, хочуть відібрати комплекс, щоб ми знову здичавіли. – розповідає Зіна Брусник у приймальні голови РДА. – до нас життя повернулось. У нас населення – 10 дворів. Та ще поселились поселенці. Ми не можемо, щоб не було цього комплексу. Зараз церква будується, не можемо дочекатись, бо ні разу в житті не святили паски. Мотрин монастир далеко, а пішки не дійти. Прочитала Чигиринську районну газету що жителі хутора проти комплексу. У мене аж тиск піднявся. Ну нащо писати в газеті неправду, ми жителі хутора. Навіщо даремно так говорити? До нас ніхто не приїздив, не опитували. І ми чудово пам’ятаємо як жили раніше. По три дні не було у нас світла, дороги від снігу були не прогорнуті. До могили колії від машин по пів метра, пляшки і цигарки біля самої могили кидають, п’ють і гуляють до самого ранку. Це раніше у нас було «дико» і районна влада нас не знала і не бачила. А зараз усе ожило. Ми дуже раді, що до нас нарешті добралося добро і ми живемо як добрі цивілізовані люди. Ми будемо боротись, писати скрізь. Звертаюся до губернатора Сергія Тулуба та до народних депутатів – прошу, не закривайте готельний комплекс. Ну не хочемо ми сидіти глухі і німі, просимо щоб ви нам дали дожити віка і справити там золоте весілля.
– Поява готельного комплексу нам дуже полегшила життя. – розповідає Валентина Дяченко, 57 років. Раніше без світла по 3 дні сиділи, дорогу від снігу ніхто не горнув. А зараз, якщо якась проблема, то відразу керівництво комплексу їх вирішує. Зроблено освітлення вулиць, свіжий хліб привозять та інші продукти. До нас навіть автобус не ходить – якби не Леся Островська, зовсім погано б було. Мені батька раз на місяць до лікарні возити, йому 85 років, то треба десь машину винаймати. А Островські допомагають, дають машину. Також закупляють у нас продукти для свого комплексу – а це нам маленький заробіток.
Самі підприємці вкрай здивовані тиском з боку влади. Говорять, будуть боротись за право працювати.
– Ми молоді підприємці, – розповідає Леся Островська. – я не розумію владу. Коли до нас звернулась Чигиринська влада допомогти у відкритті річкового порту Адамівка, ми власним коштом влаштували харчування гостей. На всі свята в районі та на території Мельниківської сільської ради виділяємо кошти. Виступаємо спонсорами проведення міжнародних практичних семінарів по лікуванню Дуба М.Залізняка, за наші кошти було зроблено капітальний ремонт могили розстріляних жителів хутора Буди (тепер закидають нам, що ми танцюємо на їх кістках). За наші кошти було закуплено саджанці і посаджено «Сад Пам’яті» - 89 яблунь на честь кожного розстріляного жителя хутора Буда. Постійно допомагаємо у проведенні поминального обіду 13 червня. В день, коли розстріляли цих жителів. Будуємо першу і єдину в світі церкву Праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського). Розпочали роботи по створенню і будівництво музею «Історії Холодного Яру». На сільських радах в с. Мельники та с. Суботів висять герб та прапор сільських громад, які теж ми подарували. Відроджуємо культурні традиції та звичаї українського народу. Чому все це влада Чигиринщини не бачить. Чому постійно по десять перевірок на тиждень різних інстанцій, в тому числі і обласних? Чому прокуратура вже другий рік подає на нас позови до суду?
Точка зору
Дикий Хутір просто муляє комусь очі
Відомий український письменник Василь Шкляр, що написав „Чорний ворон” і відмовився від Шевченківської премії, так прокоментував звістку про спроби влади закрити „Дикий хутір”
– Щороку приїзджаю до дуба Максима Залізняка на вшанування отамана Холодноярської республіки Василя Чучупаки. І „Дикий Хутір” – це цивілізований острів серед лісів, де можна вмитися, помити руки. Просто не уявляю як його можна зачинити, адже там зупиняються люди, що приїхали до Холодного Яру. Там зупиняються багато видатних людей, які задоволені, що є такий хутір. Вважаю, що то все дурниці, коли кажуть, мовляв, не можна ресторан з музикою тримати неподалік дуба Залізняка. Знаю родину Островських давно, вони дуже патріотичні люди, мають великий авторитет серед людей. Обов’язково приїду туди, якщо не виникне екстремальна ситуація...
Хасидам інвестиційні проекти, а для українців – заборони?
Відомий кобзар-лірник Тарас Силенко обурюється тим, що коїться на Черкащині:
– Думаю, заважає не Дикий Хутір, а патріотична діяльність, що пов’язана з ним. Якби його очолювали люди, що робили б радянські заходи, то ніхто б не здіймав проти них бучу. А так як Хутір став невід’ємною частинкою селища Буда, дуба Залізняка, туди приїздить безмежна кількість депутатів, художників. Шкода, що обрано очільників, які замість того, щоб підтримувати – руйнують. Наводить на серйозні і прикрі роздуми. І всі друзі і знайомі, що чують подібні випади, кажуть, що аж кулаки стискаються. Бо це відбувається в наших найсвятіших місцях. Чому ж в Умані паломникам-хасидам роблять „зелений коридор”, заграють з інвестиційними проектами, а паломництво патріотів до козацьких святинь намагаються зупинити?
Островські роблять Божу справу
Настоятель храму святих апостолів Петра і Павла, духівник вільного козацтва Холодного Яру протоієрей Василь:
– Наш Храм був відтворений у 2007 році, – розповідає він. – Люди тут знаходять спокій для своєї душі. Цей храм не мав би такого прекрасного вигляду та ікон, утворів церковних, якби не допомагали наші жертводавці. Одним із них є Олег Анатолійович Островський, отаман вільного козацтва Холодного Яру. Саме з його допомоги ми змогли прикрасити наш храм. Багато допомагає, щоб храм розвивався і радував прихожан. А у селі Буда ми збираємось, бо козаки дбали за свій народ і за Святу Православну Віру.
Як повідомила «Прочерку» директор «Дикого Хутору» Леся Островська, зараз заклад не працює, оскільки цьому перешкоджають його щотижневі перевірки різними установами.
– Постійно приходять пожежники, санстанція, – одні й ті ж служби. Накладають штрафи, дають приписи. Усе набирає обертів, йде до того, щоб ми закрилися. Ми працюємо вже не перший рік, у нас з самого початку було все гаразд з ліцензією, податковою тощо. Чим ми могли перед кимось завинити, – не розумію, – схвильовано повідомила Леся Островська.
реклама
Коментарі
100%
Це правда. Люди вже виють від цієї партії.
Вона і в ресторані "Тясмин" засідає часто - та що з того? Совість на комплексні обіди зазвичай не міняють. Особливо якщо ти - "спікер" районного масштабу. Чи може,свистопляс ки навколо "Дикого хутора" - таки з подачі "президента" області? Просто жар намагалися підгребти Совгириними руками?
А ЗАРАЗ (під загрозою звільнення) ЗОБОВЯЗАЛИ БЮДЖЕТНИКІВ ВСЬОГО ЧИГИРИНСЬКОГО РАЙОНУ ДРУЖНО ВСТУПИТИ В ПАРТІЮ РЕГІОНІВ. НЕ ЗДИВУЮСЬ, ЯКЩО В КАБІНКИ ДЛЯ ГОЛОСУВАННЯ ЩЕ Й КАМЕРИ ПОСТАВЛЯТЬ!!!
Та ні пане зраднику,по "даунецки" на чигиринщині НЕ БУДЕ ніколи.Люд розуміє що до чого."В Своїй хаті своя правда,своя сила й воля."
Сслухай, "Переконане"! Це вже вершина цинізму: закатуючи підприємця прокуратурою, пожежниками, санстанцією і особистою фізіономією, ти ще цинічно щось лопочеш, щоб люди не боялись його, а не тебе?! Чи це ти так натякаєш тим, хто за гроші ставив підпис під твоєю відозвою - щоб вони не боялися Закону?! Даремно! Двоє-троє свідків - абсолютно достатньо в суді для доказу у дуже серйозній справі фальшування "заяв", а не в твоїх вигадках!
А у Литвина у заступниках працювала за дорученням Партії регіонів чи СДПУ(о)? Така собі Мата Харі
Хоча, я згідна, "помаранчевою" вона ніколи не була. Вона як той дід із "Весілля в Малинівці" - шапки міняє відповідно кон'юнктурі. Таких, як вона, більшість серед чиновників. Ті, хто має позицію і переконання, довго не працюватимуть. Їх знищує система.
от вас первый раз слышу...
Стрічка RSS коментарів цього запису