Любов до фотографій у Черкаського міського голови Сергія Одарича – як стиль життя: він і на «Facewall» черкасців власноруч фотографував, і візуальні звіти з кожного відрядження привозить. Під час останньої подорожі до Китаю він зробив світлини, що «можуть бути цікавими і корисними у розбудові міста», та дивував китайців українською ментальністю.
Увечері 24 листопада у дружній «сімейній» атмосфері міськвиконкому мер демонстрував чудо-візії і давав настанови своїм підлеглим.
За зразок Сергій Олегович демонстрував фото смітників для роздільного збору відходів; активне уквітчання вулиць міста (у горщиках); дерева, що мають спеціальні таблички (з номером та породою дерева, номер телефону, за яким звертатися у разі ушкодження рослини) та пакети з добривом на стовбурі; справжній вівтар землі; скляні мистецькі павільйони; естетично оздоблені будівельні майданчики; якісне дорожне покриття; громадські, так звані гібридні, автобуси (збудовані на електродвигуні); вуличні скульптури… Одним словом, Черкаси не Китай. Прагнути є до чого.
роздільні смітники
турнікети
Уподобав очільник міста і зону навколо дерев.
– Там насипаний дрібний щебінь і щось схоже на гумовий розчин. Я хотів трохи відщипнути, аби до Черкас привезти, але не вдалося, – усміхаючись зізнається пан Одарич.
вуличні скульптури
До переліку «лайків» Сергій Олегович зарахував і почуття китайцями власної гідності, повагу до себе, своєї країни, нації.
– За останні кілька років вони «вичистили» з власної мови всі іншомовні слова. Було у них слово «комп’ютер» чи «телефон», тепер немає. Вони знаходять власні відповідники. Це було дуже приємно і прикро водночас. Оскільки наша делегація спілкувалася переважно чужою мовою. Навіть в Україні дивишся на адресу електронних скриньок чи профілі у фейсбуці… Чи ви соромитеся української?! Для мене мова – це показник: доки ми самі не почнемо себе поважати, нас ніхто не поважатиме і не визнаватиме.
Очевидно саме з цих міркувань пан Сергій намагався засвідчити у Піднебесній і власну українську гідність. Він із дружиною ходив у вишиванці. «До нас навіть підходили, аби фото зробити», – зауважив він.
Крім того, як справжній подорожувальник, черкаський мер не міг не відчути на собі «дух» Китаю.
– Ми з Сергієм (керівником проекту та депутат Черкаської міської ради Сергієм Ткаченком – авт.) їли делікатеси. Олексій Владленович (Гужва, заступник мера – Ред.) не наважився. Ну підходиш: дерев’яні палички шашличні. На них скорпіони, шовкопряди, коники, хрущі. Все рухається. Вибираєш, що ти хочеш. За 30 секунд продавець запікає. Ходиш собі вулицями, і «хрустиш» хрущами. Дуже смачно, до речі. Краще, звичайно, під горілку, але ми без запивання обійшлися, – жартує.
делікатеси...
Разом з тим, пан Сергій зазначив, що до їжі у КНР особливе ставлення. Банкет, банкет і ще раз банкет.
– Не бажано їхати в Китай на офіційне запрошення. Бо китайці вважають, що найкращий вияв поваги – це постійно тебе годувати. Менше, ніж дів години їсти просто не пристойно. Потім дві години перерви і знову банкет. Жахливо мучилися, поки на третій день не втекли геть. Плюс п’ять кілограмів привіз, – поглядаючи на свій «животик», зауважив він.
До переліку «лайків» Сергій Олегович зарахував і почуття китайцями власної гідності, повагу до себе, своєї країни, нації
Здивував Сергія Олеговича і санітарного-гігієнічний аспект китайського побуту.
– У туалетах пісуари, вибачте, настільки низько… Китайці дуже різні за зростом залежно від території. На півдні – нижчі, на півночі – високі.
ялинка з панд
дорожка для сліпих
Які б особливості китайського менталітету не були, міський голова вважає, що розвивати полікультурність Черкас потрібно.
– Із містом Венчжоу ми провели переговори і підписали угоду про розширення співпраці. Вона передбачає, що з наступного року будемо проводити культурний обмін дітей Китаю з Першою міською гімназією Черкас, також розширюватимемо економічну співпрацю.
смачний аналог черкаської Пряникової країни (на фото Олексій Гужва та Сергій Ткаченко)
скляний павільйон, який міський голова прагне трансформувати у картинну галерею
справа на фото будівельний майданчик, що відділений від вулиці не парканами (як у Черкаксах), а величезними реламними щитами
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису