Сас: Наша школа застрягла в часі

Ще в 1920-х роках на теренах тодішнього СРСР буяли експерименти в галузі освіти. Але згодом, як і належить тоталітарній державі, все було згорнуто і законсервовано у вигляді класно-урочної системи зразку ХІХ ст.

Мій дід всю повоєнну кар’єру присвятив школі, він вважав, що система була побудована неправильно і робив все від нього залежне, щоб не перевантажувати учнів надмірно. Мої батьки згадують школу з негативом через зубріння, булінг, стрес. Я згадую школу так само як 10 років суцільного стресу. Знання в абсолютній більшості були отримані мною позакласно, окрім математичних.

І от тепер я спостерігаю за дітьми і знову бачу ту саму картину. Вони не мотивовані, не розуміють сенсу засвоєння тих чи інших знань. Школа більше оцінює лояльність правилам, готовність коритися і пристосовуватися, ніж вміння мислити і працювати з інформацією. Інакше і не може бути в такого роду системі, яку ми старанно підтримуємо вже сотню років. Світ змінюється, а наша школа застрягла в часі. І учні, і вчителі, і адміністрація є заручниками системи, яка не може бути змінена на власному рівні прийняття рішень.

І якщо до армії і церкви руки дійшли, освіта займається чи то імітацією, чи то б’ється в конвульсіях. А поки що я чесно зізнаюсь синові, що знання формули квадрату суми одночленів потрібні для того, щоб допомагати дітям вчити домашні завдання в сьомому класі, якщо не виявлено схильностей і бажання йти в точні науки. Якось так...

Юрій Сас, політичний консультант

* Допис у «Фейсбуці».