Я не пішов з колишнім соратником Сергієм Одаричем на вибори і зі мною об’єдналися люди, які також не захотіли йти на вибори з ним. Можливо, саме через це він ображений на мене і тепер згадує моє прізвище на прес-конференціях.
Проте, я раніше вважав і вважаю, що Одарич – креативний, толковий, грамотний мер. Було багато програм, які лише дякуючи Сергію Олеговичу могли виконуватися. Це і ремонт доріг, і система енергозбереження.
Негарно зараз з боку мера звинувачувати своїх колишніх соратників у всіх гріхах. Вважаю, що до мене він ставиться несправедливо. Мені він на нещодавній прес-конференції закинув, що я хочу приватизувати табір «Орлятко». Спекулювати цим питанням не треба. Бо ситуація дуже неоднозначна.
Суть ось в чому. Я є орендарем майна, що належить місту. Але є земля, що належить сільраді. Я просив Сергія Олеговича з першого дня вирішити питання з землею. Щоб ви розуміли, дитячий табір «Дахнівська січ» не може без землі функціонувати. А дозволу досі не дають. Коли я взяв в користування табір, то місто стало економити на охороні, на електроенергії, яку я взяв на себе. Плюс я плачу до сьогодні орендну плату і постійно вкладаю кошти в цю територію, ремонтуючи ті розвалені старі будиночки. Сьогодні я дійсно прийняв рішення приватизувати цей об’єкт, бо він не являється якимось дитячим об’єктом. Я хочу викупити майно і потім під те майно отримати землю. Бо, насправді, лише Сергій Олегович каже, що це дитячий табір, а це все числиться як споруди, а земля належить до реєстру громадських забудов. До речі, через те, що Одарич досі не відводить землю для міста, сільська рада вже більше гектара відвела іншим людям і цілісний майновий комплекс поступово втрачає землю…
Інше питання – обрання керівник органів у місті. Вважаю, що справа з обранням нового виконкому та секретаря міськради ніяк не зрушить з місця, бо меру Сергію Одаричу непотрібна стабільність у міській раді. Сьогодні він і мер, і секретар, і старий склад виконкому підтримує всі ідеї Сергія Олеговича. Це ж виконком нещодавно приймав рішення про наповнення військовий запасів у разі надзвичайного стану в місті. Завдяки депутату-«свободівцю» Ярославу Нищику ми дізналися, що ми могли проголосувати за купівлю хліба по 12 гривень, за купівлю одноразових шприців по 6 гривень, за купівлю наметів за тисячі гривень… Я не хочу сказати, що у складі старого виконкому погані люди. Там якраз такі люди, що хочуть щось творити для міста. Але ж мер протискає питання так, що не завжди можна встигнути розібратися у чім річ.
Що ж до дискусії про обрання секретаря міськради, то спершу пропонували Юрія Гончарова. Але якби він скромніше себе поводив, може б і був секретарем. Та, він, очевидно, вже побачив себе на посаді мера. Амбіції частково зіпсували ситуацію. Далі мова йшла про кандидатуру Андрія Кондратенка. Проте на сесії, де мало розглядатися це питання, Сергій Одарич поставив його мало не на кінець списку. Ми пропонували на початку сесії проголосувати за це питання, адже меру треба підтримка в роботі, потрібен секретар. Проте Сергій Олегович дав команду своїм і вони не голосували за перенесення питання на початок. Не голосував навіть Кондратенко… Тож як зараз можна говорити про те, чи обрали б Кондратенка, якщо голосування по його кандидатурі не було?..
Потім ми зібрали підписи депутатів за позачергову сесію, яка, як ви знаєте, не відбулася.
До речі, були ж розмови і по обранню секретарем Олександра Радуцького. Проте після того, як він потрапив в лікарню, то вже втратив той азарт. У нього є ідеї по паркам і він тепер планує реалізовувати їх.
Тепер мер каже, що оголошує новий етап переговорів. Вважаю, що справа в наступному: Одаричу не вигідно мати секретаря, виконком. Йому добре керувати самому. Навіщо новий етап переговорів? Щоб ми заново розпочали дискусії, розпочали чубитися, а він буде собі керувати… Через якийсь час придумає новий спосіб зірвати призначення секретаря…
Як бути? Ми всі люди дорослі. Не можна безкінечно грати в ігри Сергія Олеговича. У нас вже є 34 депутати-однодумці. Ми розуміємо, що треба працювати. Кого обирати секретарем міськради? Якщо не Гончаров, Кондратенко, Радуцький, то хто? Колеги пропонували мене, бо я зміг об’єднати певну групу людей на виборах, я маю підтримку. Проте я відмовився. Розглядали кандидатуру Юрія Ботнара. Чим більше я з ним спілкуюся, тим більше бачу, що це непроста людина, це відповідальна, наполеглива людина. Та Ботнар також відмовився. Спілкувалися з Олегом Кашком, Артуром Савіним, Миколою Добровольським, Романом Діскантом... Вони також відмовляються. Важко обрати кандидатуру. Треба обирати, враховуючи досвід, обирати того, хто дійсно б справився з обов’язками, обирати чесних, порядних і професіональних. Можливо, пропонуватимемо Юрія Саса або навіть когось з ПВД. Адже це також народні обранці, яких обрали представники громади. Узгоджену кандидатуру пропонуватимемо вже з понеділка.
І радитимемо Сергію Одаричу не заграватися, а скоріше проводити сесію і обирати керівні органи.
Миколи Мирза, депутат Черкаської міської ради
* ексклюзивне інтерв’ю для видання «Прочерк»
реклама
Коментарі
Так своб, про*індеї ще ті, назву собі бомбезну приписали..............
Доречі, ця статейка, хоч написана краще, ніж та в якій коля розповідав, як він в Київських пробках з поплавком знайомився, ото був маразм, а тут коля хоч на грамотного писаку не поскупився...
а з таких як він в ВВ поліцаї появлялися, прийдуть рашисти, він і їм підлиже, м*рда продажна, за бабло батька з матір"ю продасть, не те що корефана.
рашисти, військовослужбо вцям Криму, які перейшли на бік росії, в особових справах написали " склонен к измене родины", ті хто вступає в союз цим з*проданцем подумайте....
РЕСПЕКТ.перший нормальний комент незнайки.
Стрічка RSS коментарів цього запису