Я справді спочатку був в опозиції, однак якби вони конструктивно і послідовно виконували всі рішення, то я б із ними залишився. А так мені набридло кричати, щоб доводити свою думку.
А взагалі я дуже багато дізнався із цієї передвиборної кампанії: у будь-якому випадку із будь-якими людьми можна домовитись. Я думаю, що мені вже можна відкривати школу молодого політика… Я справді підтримував Володимира Зубика. Але зараз готую проти нього акцію протесту, бо підозрюю, що він не дотримає своїх передвиборних обіцянок. Я б хотів, щоб вибори в Україні відбувалися кожні півроку. Бо радує, що, коли їдеш по Черкасах у передвиборний період, там лавки ставлять, там освітлення проводять, там ремонтують ФАПи, там у школі встановлюють проектори, у садочки м’ячі привозять. Якби так було постійно, ми б збудували золоту державу.
Я з усіма дружу. Але хтось повинен казати правду. Мій ідеал – кіт Матроскін, який казав: «Труд во ім'я моєго блага облагороджує». А мій девіз по життю – фраза кота Леопольда «Давайте жити дружно». Свого часу я лаявся з Мирзою, а тепер разом робимо «Орлятко». Я хочу, щоб у школі вивчали 18 мов. Найбільше хочу, щоб вивчали мову апачі, бо «Чінгачгука» хочу читати його рідною мовою.
Якщо будуть перевибори, знову балотуватимуся. А як же без мене?..
Володимир Матюша, пенсіонер, член Партії пенсіонерів України, як самовисуванець брав участь у парламентських виборах 2012 в мажоритарному окрузі №197. Прославився, як протоколопоїдач
* з інтерв'ю Володимира Матюша обласній газеті «Вечірні Черкаси»
реклама
