Чи відомо вам про те, що найздоровіші у цілому світі пенсіонери живуть у префектурі Окінава, архіпелазі з субтропічних острівців у Східно-Китайському морі між Японією і Тайванем? Окінава — рекордсмен за кількістю довгожителів. Середня тривалість життя тут у чоловіків сягає 88 років, у жінок ще більше — понад 90 років. Зазначимо, що цей показник суттєво вище, ніж у Японії у цілому аж на 10-15 років. В Японії взагалі більше столітніх жителів, ніж в інших країнах світу, але їх концентрація в Окінаві утричі більше, ніж по всій країні. Літні люди в Окінаві не просто живуть довше – вони живуть здоровіше і досить рідко страждають від вікових захворювань. Тут менше поширені захворювання серця, інсульти й рак. Можливо, хтось буде схильний пояснити цей феномен спадковістю, але генетичні дослідження показують, що ця причина є лише частковою. Якщо ж хтось знову заперечить – мовляв, на прекрасному острові з теплим кліматом, чистими пляжами й прекрасною природою не так вже складно сягнути віку довгожителів, то насправді місцевим жителям доводиться деколи досить важко. Ціни в Окінаві високі, як і по всій Японії, а зарплати досить низькі через нерозвинену промисловість.
У чому ж причина? Секрет дуже простий: жителі Окінави від природи мають оптимістичний характер і не сприймають старіння як трагедію.
Наука визначає тривалість життя п'ятьма факторами: правильним харчуванням, відсутністю стресу, турботливим оточенням, високим рівнем фізичної активності та позитивним настроєм.
А як же українці? – запитаєте ви. Які фактори визначають якість нашого життя і впливають на її тривалість? Середня тривалість життя українців перевищила 70-річний поріг тільки 2013 року: у жінок вона досягла 75 років, у чоловіків – близько 65 років. Різниця з японцями очевидна. При цьому передумови довголіття у нас, безумовно, є. Спокійний, веселий, позитивний характер пересічного українця – це наша візитна картка, а чудові кліматичні і природні умови могли б теж гарантувати довгі роки щасливого життя. З цими двома моментами Україні, безумовно, пощастило. Фактор стресу зараз ні в якому разі не можна скидати з рахунків, але хіба 5, 15 або 50 років тому українці жили спокійніше?
Один з головних секретів жителів Окінави також полягає у дієті. Раціон місцевих жителів майже не містить тваринних жирів (червоне м'ясо, сало), цукру й солі. Головні його компоненти – це риба, сир, водорості, рис, овочі та фрукти. Тут п'ють багато чорного і зеленого чаю, багатого корисними для здоров'я антиоксидантами.
Іншим важливим чинником харчування окінавців є помірність, передусім у їжі. Жителі острова уникають переїдання – дуже корисна звичка, якої багатьом із нас, слід визнати, бракує. Що менше калорій ми споживаємо, тим менше окислювальний (тобто руйнівний) процес переживають клітини мозку. Помірне вживання «палива» дозволяє менше зношувалися механізмові.
Не все так гладко в українській гастрономічної ментальності. Генетична пам'ять нації, яка неодноразово пережила періоди жахливого голоду, підказує, що потрібно запасатися продуктами наперед. Невипадково ми здебільшого пишаємося не вишуканістю страв, які ставимо на стіл, а їх кількістю. Нам неодмінно хочеться, щоби від їжі, як кажуть, ломився стіл. Нам неодмінно хочеться, щоби гості наїлися до відвалу, щоб вони – борони Боже! – випадково не подумали, що господарі надто заощадливі. Нам чомусь неодмінно хочеться навчити Європу «бенкетувати», забуваючи, що в Європі подача більше 4 змінних страв – це порушення застільного етикету, звичайне обжерство. Європейці думають насамперед про своє здоров'я. Українці ж звели в ранг національного культу сало, не згадуючи про те, що цей продукт принесе користь тільки тоді, коли після засвоєння відразу піде на м'язову роботу, «згорить», а не перетворитися з часом на атеросклероз за час ситного відпочинку.
Раціон середньостатистичного українця містить занадто багато вуглеводів (зокрема, цукру), які разом з низькою фізичним навантаженням ведуть до ендокринних порушень і захворювань судин.
Але, говорячи про українську ментальність, хочеться відзначити ще один, абсолютно чужий жителям Японії, феномен. Це – разюче легковажне ставлення до свого здоров'я. Мова не йде про те, щоб щогодини контролювати стан свого організму – наприклад, рівень артеріального тиску або глюкози крові (хоча, бувають ситуації, коли це необхідно). Йдеться про те, що коли організм вже виразно сигналізує про наявність проблеми, середньостатистичний українець найчастіше буде відтягувати обстеження із впертістю, що проблема вирішиться сама собою, якось «розсмокчеться».
У наслідок цього нехлюйського ставлення до власного здоров’я ми маємо ситуацію, коли до 60 років наші громадяни мають 2-3 серйозні захворювання та ще кілька менш серйозних, але потребують лікування, про які пацієнт випадково дізнається здебільшого лише під час комплексного обстеження.
Сьогодні геронтологи (дослідники старіння людини, – ред.) в Україні б'ють на сполох. Адже країни з розвиненою економікою давно порахували, що профілактика захворювань обходиться значно дешевше, ніж їх нехай прекрасна, але дуже дорога медицина. Вони взяли за основу регулярні обстеження та усунення проблем на самому початку їх виникнення. У результаті вони є лідерами за тривалістю життя не лише жінок, але й чоловіків.
І, нарешті, ще одна омана, яку теж можна вважати нашою національною рисою. Не варто легковажно ставитися до перших симптомів зниження пам'яті. Над цим не треба жартувати! Головний мозок сигналізує про те, що виникла проблема, яку терміново потрібно усунути. Твердження, що порушення пам'яті – це природний віковий процес, зараз не витримує жодної критики. Легкі і особливо помірні розлади пам'яті вимагають негайного лікування. Як відомо, порушення функції нейронів головного мозку дуже швидко призведе до розбалансування роботи всіх органів і систем, якщо ті до цього часу працювали ритмічно і не давали ніяких збоїв. Прогноз майбутнього життя буде різко скорочено, якщо на цю проблему не звернути серйозну увагу.
Американські вчені підрахували, що до 2050 року середня тривалість життя в розвинених країнах досягне рівня 120 років – і це не межа. Основними ж причинами смерті стануть зовсім не проблеми серцево-судинної системи, що актуально зараз для українців. Лідирувати будуть дві патології – онкологія і хвороба Альцгеймера. Чи готові українці до такого повороту? Що ми знаємо про хворобу Альцгеймера? Сподіваюся на нашу подальшу розмову.
Жанна Базік, психіатр-геронтолог, завідувач сомато-психіатричним відділенням Черкаської обласної психіатричної лікарні
* Допис для «Прочерку»
реклама
Коментарі
Отличительной чертой окинавской кухни является употребление свинины в большей степени, чем в остальной Японии. Несмотря на распространение буддизма, Окинава была менее подвержена практике неупотребления мяса, распространяемо й сёгунатом Токугава. Рюкюсцы говорят «окинавская кухня начинается со свиньи и заканчивается свиньёй» и «каждую часть свиньи можно есть, кроме её копыт и визга».
Несмотря на то, что Окинава окружена морем, здесь употребляют меньше рыбы по сравнению не только с остальной Японией, но и с другими морскими государствами. Рыбу и морепродукты веками трудно было сохранить в жарком климате островов Рюкю. Кроме того, в местных водах сравнительно меньше видов рыб, чем в более холодных водах вокруг островов Хонсю и Хоккайдо.
Написано, что никто не проверит?
Кому не подобається то Кондо-Лiза вказала:чемодан -вокзал-Монровiя(це Лiберiя)
Стрічка RSS коментарів цього запису