Масові жахливі руйнування та знищення продовжують відбуватись під час російської військової агресії в Україні. Російські атаки руйнують житлові будівлі, школи, лікарні, енергетичну і водну інфраструктуру, заводи і підприємства, лісові, степові, водні та морські екосистеми. Безвідповідальні і безрозсудні дії на АЕС становлять величезний ризик і шкоду як для людей, так і для природного середовища.
За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у червні, одна третина українських лісів постраждала від війни; 20% природоохоронних територій України зазнали шкідливого впливу; 35% біорізноманіття Європи, яким володіє Україна, знаходиться під загрозою; Росія окупувала 740 українських родовищ; приблизно 30% території України забруднені вибухонебезпечними залишками війни; викиди парникових газів внаслідок війни становлять щонайменше 33 млн тон СО2 екв, перераховувала у своїй публікації Юлія Овчинникова народний депутат України, член делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).
Чи відповість росія за зруйноване довкілля? Протягом 2022 року Офіс генерального прокурора відкрив 16 кримінальних проваджень за статтею про екоцид, саме за злочини, вчинені росіянами, пише у публікації журналіст-еколог Олег Листопад.
Він зауважує: Римський статут Міжнародного кримінального суду в статті 8 («Воєнні злочини») містить, зокрема, і рядок про шкоду довкіллю. Тобто, здавалося б, все нормально і можна працювати. Але насправді це формулювання дуже обтічне і не надто чітке. Не дивно, що практика застосування цієї статті Міжнародним кримінальним судом на сьогодні відсутня. Тож якщо нам вдасться цю статтю змусити працювати, ми будемо піонерами в цій справі.
Щоб знати як документувати воєнні злочини, як краще обраховувати завдану довкіллю шкоду, якими методиками користуватися, для журналістів, чиновників, депутатів, екологічних активістів у Яремче днями пройшов семінар. Мережа захисту національних інтересів «АНТС» в рамках проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість і верховенство права в Україні», фінансованого The U.S. State Department, Bureau of Democracy, Human Rights and Labor (DRL) провела захід «Оцінка шкоди довкіллю внаслідок російської агресії та як отримати відшкодування за завдані довкіллю збитки». Серед учасників семінару були і представники «Прочерку».
«Питання оцінки шкоди, завданої довкіллю, його економічний аспект, а також правові наслідки – це важливий момент щодо притягнення росії до відповідальності», - зазначила керівниця проєкту Мережі ANTS Олена Сас.
Серед спікерів були і Оксана Абдулоєва, Експертка з оцінки впливу на довкілля, кандидат біологічних наук, членкиня експертної групи з розроблення наукових рекомендацій до фіксації та оцінки шкоди довкіллю від війни при Оперативному штабі Державної екологічної інспекції, і Сергій Панченко, Начальник науково-дослідницького відділу Гетьманського національного природного парку, доктор біологічних наук, і Андрій Демиденко, член Національної академії наук України, Відділення математичного моделювання довкілля ІПММС НАНУ, член науково-експертної Ради Державної Екологічної Інспекції, і Марія Ільїна, завідувач відділу екосистемного оцінювання природно-ресурсного потенціалу Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, доктор економічних наук, і Галина Левіна, юрист ГО «ЕкоПраво-Київ», кандидат юридичних наук.
Як зазначає Оксана Абдулоєва, екологічну шкоду слід відрізняти від економічної та надала розрахунки шкоди від засмічення земель, затверджені Міндовкіллям.
Окремо йшлося про те, чи справедливо оцінюється екологічна шкода. Адже нині вона оцінюється за причиною (скинули в річку нечистоти), а мала б оцінюватися за наслідками (втрачені на декілька років екосистемні послуги, які виконувала річка для людей, наприклад, постачала рибу).
Як розповіла Галина Левіна, приклади судової практики на міжнародному рівні є.
Однією із останніх є практика прийняття у 2022 році рішень спеціально створеної Компенсаційної комісії ООН (United Nations Compensation Commission (UNCC)) про відшкодування шкоди, у т. ч. екологічної, внаслідок незаконного вторгнення та окупації Іраком Кувейту (1990-1991 роки).
Компенсаційна комісія ООН (United Nations Compensation Commission (UNCC)) – допоміжний орган Ради Безпеки ООН, сформований у 1991 році відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН № 687 (1991) для розгляду позовів і виплати компенсації за збитки та шкоду, заподіяну в результаті незаконного вторгнення та окупації Іраком Кувейту у 1990-1991 роках (Resolution 687 (1991), adopted by the Security Council at its 2981st meeting, on 3 April 1991).
Комісія пропрацювала до 31 грудня 2022 року (тобто 31 рік).
Комісія, зокрема, розглядала претензії, встановлювала факти для оцінки шкоди (у т.ч. екологічної), перевіряла чи заподіяна шкода виникла саме в результаті незаконного вторгнення та окупації Іраком Кувейту, приймала рішення про призначення компенсацій за заподіяну шкоду (у т.ч. екологічну).
З метою забезпечення виплати компенсацій за претензіями було засновано Компенсаційний фонд ООН (відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН № 692 (1991)).
Цей Фонд отримував відсоток від доходів, отриманих із експортних продажів нафти та нафтопродуктів Іраку (спочатку 30% річної вартості експорту нафти та нафтопродуктів із Іраку; згодом цей відсоток було знижено до 25 % у 2000 році та до 5% у 2003 році).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Післявоєнна доля наших парків і лісів: компроміс між природою і історією
