На сайті «Прочерк» стартував новий проект

Інтернет-видання «Прочерк» розпочинає серію публікацій «Черкаський Донбас».

Героями цього проекту будуть люди, які через події на сході країни стали вимушеними переселенцями.

– Ми розповімо вам історії людей, які не лише не втратили надію, а й знайшли себе на новому місці – в Черкасах, – говорить засновник і керівник сайту «Прочерк», перший секретар Національної спілки журналістів України, голова Черкаської обласної організації НСЖУ Сергій Томіленко. – Таким чином ми хочемо підтримати переселенців. Назву проекту – «Черкаський Донбас» – також обрали не випадково. Цим ми хочемо запевнити переселенців, що їхні історії нам небайдужі. І якщо доля привела їх у Черкаси, то вони вже наші, черкаські донеччани і луганчани.

Щоб читачі могли повністю зануритися в історії, редакційний колектив обрав новий формат подачі текстової інформації в інтернеті – лонгрід («longread», довге читання). Його суть полягає в тому, що значну частину віртуального тексту «розбивають» різними вставками: цитатами, виносками, роликами тощо. Мінімалістічний інтерфейс лонгрідів створений для того, щоб ніщо не відволікало читачів від публікації.

Першими героями проекту «Прочерку» «Черкаський Донбас» стали Тетяна та Микола Харламові – родина пенсіонерів із міста Щастя Луганської області.

Фото Ігоря Єфімова

Тетяна Володимирівна та Микола Гнатович, приїхавши до Черкас, не змогли сидіти склавши руки. Почувши про Центр гостинності для переселенців, запропонували свою допомогу. Тепер шість днів на тиждень працюють, допомагаючи таким самим, як і вони.

За роботою луганські пенсіонери намагаються відволіктися від того, що зараз відбувається у їхньому рідному Щасті, де досі залишається їхня донька Олена із 13-річними доньками-близнючками.

– Донька не може покинути роботу на Луганській ТЕС. Це – єдине підприємство, яке дає електроенергію всій Луганській області. Із онучками виїхали із Щастя 3 червня минулого року, коли перший раз почали бомбити місто. Однак дівчатка просилися додому. Казали: «А раптом із мамою щось трапиться! Ми і у ванній ховатися будемо, і в підвалі, але з мамою залишимося». Я цілий місяць плакала. Ридала так, що не могла говорити, – говорить пані Тетяна.

– «Черкаський Донбас» – це проект, над створенням якого працює весь колектив «Прочерку». До пошуку та написання матеріалів залучені всі журналісти. Згодом ми розповімо вам історію актора донецького театру, який вже майже рік виступає на черкаській сцені, спортсмена-переселенця, який викладає карате в Золотоноші, та багатьох інших. Сподіваємося, що наш новий проект вам сподобається, – говорить Сергій Антонович.

Детальніше про історію Тетяни та Миколи Харламових читайте ТУТ.